Візир Валентина Анатоліївна

Технології, методи та форми, що використовуються у навчально-виховному процесі

Особистісно орієнтоване навчання (створення ситуації вибору і успіху,  особистий досвід учнів, організація співпраці учнів використання інтерактивних методів і прийомів;

проектна діяльність (проектні форми робити, залучення дітей і батьків у  проектну діяльність);

інформаційно-комунікаційні технології (використання мультимедійних засобів, створення презентацій);

методи і прийоми з науково-педагогічного проекту «Інтелект України»

Автопортрет «Я – педагог і особистість»

Будьмо знайомі. Я, Візир Валентина Анатоліївна, вперше побачила світ 14 червня 1979 року в селі Дніпровокам’янка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Там же отримала неповну середню освіту.

Поклик своєї вчительської долі відчула ще в дитинстві, коли мої старші сестри одна за одною пішли педагогічними стежками. Я з нетерпінням їх чекала на вихідні дні, слухала розповіді про навчання. Сестри ділилися враженнями, успіхами в роботі. Саме вони в дитячому серці запалили вогник, який перейшов у полум’я крилатої мрії стати вчителем. А тато і мама підтримали мене в цьому рішенні.

І ось я студентка Дніпропетровського педагогічного училища, яке закінчила з відзнакою, отримавши можливість втілювати мрію в життя. Оволодіння ґрунтовними знаннями, вивчення основ педагогіки і психології, навчання методики викладання предмета в школі, ознайомлення з досвідом видатних педагогів – усе наблизило мене до того заповітного моменту, коли я, переступивши поріг школи в новій ролі, змогла сказати: «Мрії здійснюються». Намагалася бути такою, як і мої сестри – активною, творчою, завжди досягати успіху.

Мама і тато – педагоги мого життя. Матуся теж ще з дитинства мріяла стати вчителькою. Але післявоєнні тяжкі роки не дали її мрії втілитися. Зате всім своїм дітям батьки допомогли отримати вищу педагогічну освіту. Навчали нас добру, поважати людей, любити свою працю, бути чесними, допомагати один одному.

За роки становлення як педагога і особистості зрозуміла, що навчання є невід’ємною частиною мого професійного життєвого вибору. Тому продовжила навчання у Дніпропетровському національному університеті, цікавлюся історією, займаюся самоосвітою, але душею прикипіла саме до молодших школярів та за покликом серця працюю вчителем початкових класів у комунальному закладі освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 22 з поглибленим вивченням іноземної мови» Дніпровської міської ради. Її стіни ніби зігрівають мене, вселяють віру в перемоги. А вони у мене вже є: мої вихованці стали переможцями багатьох конкурсів, змагань. У відгуках батьків відчуваю довіру, подяку за навчання.

Саме моя родина надихає мене на плідну та творчу працю. Мій чоловік завжди мене підтримує. Адже в його сім’ї теж є династія вчителів: мама, тітки, сестра і він сам – педагоги. Зараз працює з дітьми в Службі у справах дітей Дніпропетровської облдержадміністрації. Із трепетом спостерігаємо за нашими дітьми: донькою Дар’єю, яка, бавлячись з ляльками, уявляє себе вчителькою, та сином Владиславом, який зі свого життєвого досвіду ділиться знаннями і є прикладом досвідченої людини для молодшої сестри. Ось така наша педагогічна родина.

Із гордістю думаю про себе: я – учитель. Твердо знаю: педагогами не стають – ними народжуються. Хоча, звичайно, це не тільки дар, а й дуже відповідальна та наполеглива праця і серце, віддане дітям

• Посилання на персональний Інтернет-ресурс vizir22.blogspot.com
• Посилання на розміщення  відеозапису майстер-класу http://vizir22.blogspot.com/p/blog-page_25.html
• Посилання на конкурсне випробування "Співбесіда" https://www.youtube.com/watch?v=cyxJNwt1Ptg&t=2s
• Посилання на конкурсне випробування "Проект" https://www.youtube.com/watch?v=neYFu_U0fOc
• Посилання на конкурсне випробування "Урок" https://www.youtube.com/watch?v=NpnrxA5MFnE&t=6s