Дворядкіна Вікторія Володимирівна

Технології, методи та форми, що використовуються в навчально-виховному процесі

Урок завжди був і є основною організаційною формою навчально-виховного процесу. Основні знання, уміння і навички учні отримують на стандартних уроках і це - виправдовано.  

Але щоб формувати і підтримувати в учнів  інтерес до навчання,  проводжу нестандартні уроки (уроки-змагання: урок-КВК, урок-вікторина; уроки-мандрівки: урок-екскурсія, урок-подорож, урок-творча фантазія; уроки-тренінги, інтегровані уроки тощо). Процес навчання на них реалізується шляхом взаємодії діяльності учителя (викладання) і діяльності учнів. Тому я здійснюю різноманітні спроби, які допомагають учням засвоїти навчальний матеріал, сприяють активізації навчального процесу, учень сприймає, осмислює, запам'ятовує тощо цей матеріал. Метод при цьому виступає як упорядкована взаємодія, співробітництво, партнерство.

Саме ці уроки сприяють зняттю напруги, допомагають у виробленні навичок навчальної діяльності, на емоційному рівні впливають на дітей. Завдяки цьому в учнів формуються міцні і глибокі знання. На нестандартних  уроках я організовую діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а я керую цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами. 

Для досягнення засвоєння знань, умінь і навичок, а також розвитку пізнавальних і творчих здібностей учнів на всіх уроках я найчастіше використовую такі методи навчання, як наочні, словесні, практичні й ігрові.

Використання наочного методу (показ дітям явищ навколишньої дійсності) відповідає дидактичному принципові наочності, а застосування  його пов'язано насамперед зі спостереженням. У повсякденному житті дитина вже змалку спостерігає за працею дорослих, змінами в житті рослин та у неживій природі, звичками тварин, учинками людей, побутом. Важливе значення у навчанні має також показ предметів, малюнків, зразків певних речей. Саме наочні методи я використовую у тісному зв'язку зі словесними, тобто з бесідою, розповіддю, описом, поясненням і т.д. Завжди стояло питання оволодінням учнями не тільки знаннями, а й відповідними вміннями і навичками застосування здобутих знань на практиці, у трудовій діяльності. Тому в зв'язку з цим використовую і практичніметоди навчання. Діти виконують практичні завдання за зразком (чи за вказівкою). Зразок орієнтує на те, як зробити, а вказівка – що зробити. Найчастіше ці завдання відображають суть трудових обов'язків.

Велику увагу я приділяю ігровим методам, які стимулюють навчання. Це  різноманітні ігри – дидактичні, рухливі, драматизовані, а також епізодичні ігрові прийоми. Наприклад, гра «Що таке добре, і що таке погано» виховує здатність дорожити такими загальнолюдськими цінностями, як життя, сім`я, батько, мати, родина. При формуванні природничих понять, зокрема під час вивчення теми «Звірі», можна запропонувати гру «Хто де живе», яка має велике виховне значення,  впливає на формування в дітей норм моралі, ближче знайомить їх з народною творчістю.

У 3-4 класах використовую проблемнийметод навчання, який  передбачає створення вчителем проблемної ситуації, допомогу учням у виокремленні та «прийнятті» проблемної задачі, використання словесних методів (пояснення, розповіді) для активізації розумової діяльності учнів, спрямованої на задоволення пізнавального інтересу, шляхом отримання нової інформації. 

Рідше на уроках застосовую частково-пошуковий метод – метод навчання, спрямований на залучення учнів до пошуків шляхів, прийомів і засобів розв`язання пізнавальної задачі. Для забезпечення дієвості цього методу створюю проблемну ситуацію і спонукаю учнів до розуміння і прийняття пізнавальної задачі, тобто відбувається керівництво процесом пошукової думкової діяльності учнів із використанням системи логічно вмотивованих запитань. Це стимулює пізнавальну діяльность учнів у процесі розв`язання навчальних завдань.

А для досягнення міцніших знань використовую інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні для певного класу: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Займи позицію», «Навчаючи – вчуся», «Робота в парах», «Акваріум» тощо.

Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовую так, щоб учні шукали зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймали альтернативні рішення, мали  змогу зробити «відкриття», формували свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчалися співробітництву.

На уроках я застосовую загальні форми навчання: індивідуальні, колективні, групові, фронтальні, парні, рідше зі змінним складом. Це дає можливість особливій комунікативній взаємодії між вчителем і учнями, а також між самими учнями. Вибір форм організації навчання зумовлюється особливостями змісту різних предметів та їх окремих розділів, конкретним змістом занять, складом, рівнем підготовки і віковими можливостями учнів.

Сучасні діти приходять до школи з бажанням успішно діяти. Їм подобається на уроках не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Якщо ми, вчителі, будемо організовувати на уроках різноманітні форми та методи навчання, то навчання буде успішним, а здобуті знання – якісними

Автопортрет «Я педагог та особистість»

Учитель – людина, яка може робити важкі речі легкими.

Ральф Емерсон

Переді мною ніколи не стояло питання, ким бути. З дитинства я знала, що буду тільки вчителем: любов до дітей, інтерес до минулого людства, бажання бути корисною (так вчили мої вчителі), бажання багато знати (це моє відчуття), бажання комусь допомогти (це ж так звично) визначили мою професію. Я хотіла стати вчителем і саме життєвий оптимізм, цілеспрямованість, відповідальність, бажання вдосконалюватися допомогли мені в досягненні мрії.

І ось я – вчитель… Безліч разів з гордістю та повагою повторюю цю фразу у різних життєвих обставинах! Але хто такий учитель? Професіонал, який володіє предметом і методикою його викладання? Психолог, який знайшов ключ до дитячих сердець? Сучасний учитель – це організатор діяльності на уроці, учитель-дослідник, науковий керівник учнів. А ще треба любити свою роботу, любити дітей і завжди пам’ятати, що саме перший вчитель виховує та формує найпрекрасніше творіння природи – Людину, саме він продовжує себе в своїх учнях, здійснює зв'язок між поколіннями, кидає перші зерна на ниву таланта, щоб потім на ній виросли чудові, прекрасні квіти.

Я – вчитель… Це моє покликання, мій життєвий шлях. Шлях, яким я йду 22 роки і з якого я не збираюся звертати. І зупиняюсь я  тільки  для того, щоб озирнутися назад і подумати, що мене може чекати попереду.

Кожен день для мене у школі – неповторний, його неможливо до кінця передбачити і спланувати. Спільно з дітьми проживаю і переживаю все, що відбувається тут щодня, поєднуючи воєдино творчість у підготовці до уроків і позакласну роботу. Поважаю, заохочую дитину, яка прагне знань, навичок, досвіду у різних сферах, дбаю про виховання душі дитини, намагаюся щодня створити ситуацію успіху. Щоб вчити, потрібно постійно вчитися самій. А досягти позитивного результату в навчанні можливо тільки при встановленні довірчих відносин з учнями. Тільки щира любов до своєї справи, а значить до кожного учня, здатна зробити нас справжніми партнерами, справжніми друзями.

Кожна професія, звичайно ж, має свої особливості. Але всі майстри мають спільні риси: неординарність особистості, прагнення змінити світ на краще, віра в учнів, бажання працювати дуже багато і заради ідеї, відсутність страху перед визнанням своїх помилок.

Учитель же – це не просто професія, це властивість душі, яка не має спокою, це особливий склад розуму, це відповідальність, самовіддача, терпіння, примножені знаннями, майстерністю, творчим потенціалом.

Я люблю свою школу, люблю дітей, люблю спостерігати, як поступово мої учні стають творчими особистостями, які мають всі передумови стати успішними в цьому житті. І мені завжди приємно усвідомлювати, що в них – частинка  моєї душі.

Я щаслива, бо у мене є можливість знову і знову пізнавати цей незвичайний світ разом зі своїми учнями

• Посилання на розміщення відеозапису майстер-класу https://www.youtube.com/watch?v=P1-dhN_5_6Q&feature=youtu.be
• Посилання на конкурсне випробування "Співбесіда" https://www.youtube.com/watch?v=hEfErfFXXa8