Сіра Вікторія Вікторівна

Технології, методи та форми, що використовуються у навчально-виховному процесі

Особистісно орієнтоване навчання, проблемне навчання, виховуюче навчання, метод художньої драматургії уроку, метод емоційного впливу, метод роздумів про музику.

Автопортрет «Я – педагог і особистість»

Я не вибирала професію. Я завжди була вчителем, скільки себе пам’ятаю. У дитячому садочку допомагала виховательці, у школі слухала мудру вчительку, затамувавши подих, і мріяла, що колись так само діти будуть слухати мене. Коли ще підросла, у мене виникла потреба робити щось хороше для людей; я раділа, коли людина зрозуміла щось завдяки мені.

А ще я завжди співала, скільки себе пам’ятаю: удома, на вулиці, у школі. Там, де можна – уголос, а де не можна – подумки. Пісня завжди мене супроводжувала і супроводжує зараз. Мої батьки – прості робочі люди – мали музичні здібності, любили співати. На сімейних святах тато грав на гармошці, співав разом із мамою. Ці моменти залишилися в моїй пам’яті як щасливі хвилини єднання сім’ї. Батьки купили мені піаніно й відвели до музичної школи. Вони самі не розуміли, наскільки важливим був для мене цей крок. Там була особлива атмосфера, особливе товариство. Концерти, конкурси, виступи з хором. Сьогодні я впевнена: якби не музична школа, не ті люди, з якими я зустрілася, не музика, спілкуватися з якою я навчилася, – я була б зовсім іншою людиною, моє життя не збагатилося б яскравими барвами, горизонти мого світогляду були б значно вужчими.

Поступово я закохалася в класичну музику, зрозуміла, що це – справжня краса, яка дуже збагачує душу. Я вважала, що люди, які розуміють класику, – то найкращі, найдобріші люди. Але я бачила, що мої однолітки не поділяють мого захоплення. І в мене виникло велике бажання ВЧИТИ людей. Учити розуміти, чути, відчувати, думати, учити бути людиною.

Я не вибирала професію. Закінчивши школу, бачила тільки одну дорогу.

Уміння зрозуміти дитину, дізнатися про її настрій, допомогти у важку хвилину, розповісти щось цікаве, запалити, заразити – це мистецтво, яке я кожного дня пізнаю, приходячи до школи.

За 25 років мого трудового життя було різне: злети і падіння, успіхи й розчарування, безгрошів’я, утома, нерозуміння. Але незмінно я вважаю успіхом те, що завдяки мені людина навчилася бачити красу оточуючого світу, виховувати чутливість своєї душі, бути щасливою. Я не виховую музикантів, я виховую добрих і щасливих людей.

Я не вибирала професію. Професія вибрала мене. І я дуже вдячна моїй професії за безліч радісних хвилин, які принесли мені мої учні, за любов, що живе в моєму серці. Я вдячна професії за те, що не можу зупинитися у своєму розвитку і, сидячи ночами, готуючись до уроку, я знову і знову відкриваю для себе «америки». Я вдячна за людей, з якими звело життя завдяки професії: і за мудрих колег, і за учнів, які стали друзями. Я вдячна своїй професії за те, що я на своєму місці!

• Посилання на персональний  Інтернет-ресурс http://viktorijasiraya.blogspot.com/
• Посилання на розміщення відеозапису майстер-класу https://www.youtube.com/watch?v=Ca7cTsKWO2Y&feature=youtu.be
• Посилання на конкурсне випробування "Співбесіда" https://www.youtube.com/watch?v=xiNiPz43R7A
• Посилання на конкурсне випробування "Проект" https://www.youtube.com/watch?v=1xBw17fQPjI
• Посилання на конкурсне випробування "Урок" https://www.youtube.com/watch?v=NY_rAF5Tw3w