Котлярова Ольга Вікторівна
| Номінація
|
Інформатика
|
| Місце роботи
|
Полтавська обласна спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів при Кременчуцькому педагогічному коледжі імені А. С. Макаренка
|
| Посада
|
Вчитель інформатики
|
| Освіта
|
Навчально-науковий центр післядипломної освіти та підвищення кваліфікації Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління, 2011 рік.
Кременчуцький державний політехнічний університет імені М. В. Остроградського, 2006 рік. Кременчуцьке педагогічне училище імені А.С.Макаренка, 2000 рік |
| Самоосвіта
|
Практикум «Медіаосвіта та Медіатворчість» у рамках роботи «Школи медіаосвіти» на базі кафедри менеджменту освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського, 2016 рік.
Тренінг «Wikimedia в освітньому процесі» на базі Кременчуцького педагогічного коледжу імені А. С. Макаренка, 2016 рік. Курси Cisco Networking Academy, IT Essentials, 2015-2016 роки. «Школа гуманної педагогіки» на базі Кременчуцького педагогічного коледжу імені А. С. Макаренка, 2014-2016 роки. Курси підвищення кваліфікації вчителів інформатики на базі Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського, 2013 рік |
| Педагогічний стаж
|
16 років
|
| Кваліфікаційна категорія
|
Спеціаліст першої категорії
|
| Звання
|
-
|
| Педагогічне кредо
|
Вчити – значить вселяти надію
|
Технології, методи та форми, що використовуються у навчально-виховному процесі
Використовую інтерактивні, ігрові технології, медіатехнології, мультимедійні програмні продукти, відеофільми, он-лайн ресурси (квести, Інтернет-проекти), роботу в групах, у парах, комп’ютерне тестування; метод проектів; проблемні ситуації. Проводжу інтегровані уроки, впроваджую Stem-освіту
Автопортрет «Я – педагог і особистість»
Було це дуже давно, коли ще Боги блукали лісами нашої планети та піднімали буйні вітри й нестримні хвилі океанів. Розсипали по всій Землі вони маленькі камінці. Ніби й звичайні вуглинки-вогники, та кожна з них – справжній скарб – символ професії. Несуть у собі вони вогонь, який запалить душу, зігріє серце, здійснить заповітну мрію. Та не вказали Боги, кому призначена кожна вуглинка, тому не всі вогники запалають і горітимуть усе життя.
З того часу кожен чарівний камінець чекає на свого господаря з надією, що саме йому пощастить не згасати ніколи.
Пройшло багато років. З’явилася на світі маленька дівчинка Оля. Була вона, як усі дітлахи, грайливою, енергійною, допитливою. Ходила в садочок, створювала власний світ мрій і навіть не здогадувалася, що її маленька вуглинка вже засвітилася й рахувала кожну хвилинку до зустрічі.
Оля підростала. Прийшов час іти в школу. Перший раз вона зайде до тієї будівлі, на подвір’ї якої грається вже майже два роки. Так цікаво, що ж там усередині, що вона буде там робити, які там кімнати. А хто ж там живе?
Ох, яким же великим було її здивування, коли дізналася, що в цьому палаці знань буде жити вона сама майже цілий день. А ще там було багато товариських і веселих дітей, які тепер гордо називались учнями. Та були вони в палаці не самі, завжди поруч була чарівниця-учителька. Яка ж вона гарна: і добра, і терпляча, і стільки всього знала, і так цікаво розповідала та гралася з дітками. А ще неперевершено чаклувала й за чотири роки перетворила маленьких «непосидючок» та неуків у розумних, талановитих старшокласників. Олі так захотілося бути схожою на неї, знати так само багато та творити справжні дива.
Ось і старша школа. І виявилося, що в цьому палаці є багато талановитих та майстерних чарівників-педагогів. Розгубилася Оля, на кого ж тепер вона хоче бути схожою. Кожен учитель – майстер тільки своєї улюбленої справи. Що любить дівчинка, який предмет їй обрати? «Малювати люблю, і вірші писати вмію, і задачі розв’язувати подобається… Як же бути?» Так і не могла визначитися Оля, доки не з’явився новий урок «Інформатика». Так зачарував її комп’ютер, що відтоді вона вирішила ніколи не розлучатися з цим дивовижним приладом.
Останній день у рідному шкільному палаці. Усіх випускників наставники повели на чарівну галявину, де на них уже чекали вуглинки-вогники. Вони так яскраво виблискували, і кожна з них вигукувала щосили: «Візьми мене!», «Я найкраща!». Кілька хвилин, і майже всі вуглинки розібрані. Залишилася лише одна. Оля вагалася: «Чи справді вона для мене, чи не помиляюся я? Можливо, мою забрав хтось інший? Брати чи ні?». А вогник так старанно виблискував, переливаючись усіма барвами веселки, щоб його не залишили, бо був упевнений: «Я саме для неї». Нарешті, дівчинка наважилася й узяла.
Моторошно було запалювати чарівний камінець Олі: «А що, як не вийде, як згасне?». Та на її здивування камінець промовив: «Не бійся. Будь доброю та справедливою, не цурайся праці. Люби дітей і шукай у них іскорки таланту, бери моє тепло й запалюй зірочки. Не зупиняйся в пошуку знань, іди вперед. Не бійся робити помилки, але завжди виправляй їх. Твори й надихай інших. Будь справжньою особистістю. Тоді я ніколи не згасну!»
Уже не перше десятиріччя палає вогник, зігріваючи душу Олі й запалюючи маленькі зірочки навколо. І коли їй бракує сил чи натхнення, вона завжди звертається до свого чарівного камінця й до його порад. Тоді розкриваються крила надії та несуть до нових звершень.
«Мій вогник – моя професія, і в ній я особистість»
- Посилання на персональний Інтернет-ресурс http://kotlyarova.pu.org.ua/
- Посилання на розміщення відеозапису майстер-класу https://www.youtube.com/watch?v=xqU2rowSwFE&t=34s
- Посилання на розміщення відеозапису майстер-класу http://ur.poippo.pl.ua/majster-klasi-2017/
- Посилання на конкурсне випробування "Співбесіда" https://www.youtube.com/watch?v=eeSuSgnfSD8
- Посилання на конкурсне випробування "Проект" https://www.youtube.com/watch?v=jGa32zjXjD8
- Посилання на конкурсне випробування "Урок" https://www.youtube.com/watch?v=dIHZC2Zk8bg