Здорові харчові звички — з дитячого садка: МОН розвиває реформу харчування в дошкільній освіті
Міністерство освіти і науки України разом із Командою реформи шкільного харчування поряд з школою впроваджує здорове харчування в дошкільній освіті. Це необхідно для того, щоб діти мали послідовний досвід здорових харчових звичок змалечку.
Позитивний досвід та виклики реформи у Всесвітній день здорового харчування обговорили з керівниками закладів дошкільної освіти Київщини перша леді Олена Зеленська, Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко, Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, заступниці Міністра освіти і науки Анастасія Коновалова та Анастасія Софієнко, представники UNICEF і партнерських організацій.
«Реформа вимагає від шкільних страв не тільки якості. Ще одна, не менш важлива умова – щоб усе, що потрапляє в дитячі тарілки, було корисним. Несло здоров’я та в ідеалі – звичку до саме такого харчування. А для цього важливо, щоб і діти, і їхні родини розуміли, чому їхні обіди саме такі, вчилися відрізняти корисне від шкідливого, цікавилися власним харчуванням», – наголосила перша леді Олена Зеленська.
Під час круглого столу «Реформа харчування в дошкіллі: результати, виклики, перспективи» учасники говорили про оновлення вимог до організації харчування в закладах освіти, санітарних регламентів і будівельних норм, практичні питання роботи садочків, а також про роль педагогів і медичних працівників у знайомстві дітей із новими стравами. Керівники закладів поділилися досвідом: що вже вдається і перед якими труднощами постають садочки.
У дошкільній освіті реформа харчування має два напрями. Перший стосується формування культури здорового харчування: в оновленому Державному стандарті дошкільної освіти ця тема інтегрована в щоденні практики, гру та знайомство дітей із різними продуктами. Другий передбачає оновлення умов і правил організації харчування. Ключові нормативні акти вже оновлено, а разом із міжнародними партнерами МОН працює над підтримкою модернізації харчоблоків у дитячих садках.
«Харчові звички формуються задовго до школи. Тому важливо, щоб дитина отримувала послідовний досвід здорового харчування змалечку. Працюємо над тим, щоб заклади мали належні умови для організації харчування, а діти - вчилися усвідомлено ставитися до власного здоров’я. Результати цієї роботи повною мірою побачимо через роки, але закладати основу маємо вже сьогодні», — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
Учасники відвідали дитячий садок і ліцей на Київщині. Садочок відвідують 268 дітей, у дев’яти з 12 груп організовано інклюзивне навчання. Харчоблок закладу має окремі цехи для різних видів продуктів, а організація харчування відповідає принципам системи НАССР. Для дітей старшої групи провели інтерактивне заняття про різноманітність продуктів і важливість питної води. У ліцеї всі 628 учнів отримують безоплатне гаряче харчування коштом державної субвенції, а учасники візиту долучилися до тематичного заняття з третьокласниками.
«Садочок — перше місце після дому, де дитина щодня знайомиться з різною їжею, і від того, як це відбувається, залежить її ставлення до харчування надалі. Тому ми оновили вимоги до організації харчування в закладах дошкільної освіти і працюємо над тим, щоб харчоблоки в садочках мали сучасне обладнання. Досвід, яким сьогодні поділилися керівники закладів, допоможе нам точніше бачити, що вже працює на практиці, що потрібно масштабувати, а що потребує доопрацювання», — наголосила заступниця Міністра освіти і науки України Анастасія Коновалова.
У шкільній ланці реформа вже має відчутні результати: модернізовано понад 2 000 харчоблоків, понад 9 500 кухарів пройшли професійне навчання, а інформаційні кампанії про здорове харчування охопили понад 7 мільйонів людей. З 1 вересня 2026 року за ініціативи Президента України Володимира Зеленського безоплатне гаряче харчування отримують учні 1–11(12) класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Програма охоплює близько 3 мільйонів дітей.
Надалі МОН продовжить розвивати підходи до організації харчування в дошкільній та шкільній освіті, впроваджувати оновлені нормативні вимоги та поширювати досвід громад, які вже успішно реалізують реформу. Окремим завданням залишається розвиток базових і опорних кухонь та фабрик-кухонь відповідно до потреб і спроможності громад.