У ЖДУ імені Івана Франка на засіданні філософського клубу говорили про вихід України з системної кризи
1 квітня 2016 року в конференц-залі Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулося чергове засідання філософського клубу «Sophia Garden», у роботі якого взяли участь відомий соціолог України, експерт з проблем гуманітарної, військово-соціальної, гендерної, зовнішньої і державної політики в цілому Едуард Афонін та фахівець з питань особистісного, суспільного та державного розвитку, психосоціальної культури державного управління Олена Суший.
Ректор ЖДУ імені Івана Франка Петро Саух зазначив, що в університеті уже стало традицією проводити зустрічі з представниками професорсько-викладацького складу Національної академії державного управління при Президентові України. Проте вперше до університету на засідання філософського клубу завітали доктор соціологічних наук, професор кафедри державної політики та суспільного розвитку Національної академії державного управління при Президентові України, заслужений діяч науки і техніки України Едуард Афонін та доктор наук з державного управління, доцент, завідувач лабораторії Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Олена Суший. Відтак метою заходу стало об'єднання міждисциплінарних зусиль дослідників, які працюють у різних галузях соціального і гуманітарного знання, та обговорення теоретико-методологічних засад впливу архетипів на закономірності та особливості української трансформації.
На початку заходу Едуар Афонін презентував учасникам Українську школу архетипіки, яка за ідейну основу взяла юнгіанство, або ж аналітичну психологію як один із психодинамічних напрямків психології, а прикладним підґрунтям – думку французького психолога С. Московічі, що психологія лежить в основі соціології. Детальніше розповіла про ідеї, які покладені в основу методологічної частини роботи Школи, Олена Суший.
Серед ключових понять, які прозвучали з уст відомих фахівців, - революція, інволюція, еволюція, коеволюція, «поворотна точка», код культури, ідентичність, особистість, ліберально-демократична цінність, конформізм/нонконформізм, гібридна культура. Усі вони розкривали питання архетипів влади і сучасної демократії, соціокультурного підґрунтя людського потенціалу у контексті архетипіки українського соціуму.
«З 1994 року в Україні розпочалася системна криза як момент зміни від тоталітарного суспільства до ліберально-демократичного. Це тривало аж до 1999 року, коли почалися зворотні процеси. Першим серйозним випробуванням для новостворюваної політичної еліти і держави в цілому стала конституційна криза 1995–1996 років. Блискуче вирішення політичного аспекту системної кризи знайшло своє втілення в прийнятій 28 червня 1996 року Конституції України. Вичерпавши кризовий потенціал і закріпивши реформаторські здобутки в Конституції України, державно-владна еліта отримала сприятливу для своїх подальших дій авторитарну домінанту, що панувала в суспільстві протягом 1999–2003 років і з успіхом використовувалася для своєрідної апробації на життєздатність політичних нововведень. Помаранчева революція стала проявом громадськості та самодостатності особистості. Політичний період між президентськими виборами 2004–2010 років став своєрідною «кризою в кризі», коли ситуація провокувала суттєві коливання моральних норм та суспільних переконань, які найгостріше відчувалися в політико-управлінському прошарку суспільства. Саме цей період став предтечею зворотності змін, що їх зазнали нові ознаки демократії: відкритість, представницький та соціально-відповідальний характер національної політико-управлінської еліти. Разом з тим з 2006 року відбувається те, що подовжується й до сьогодні: зміна самосвідомості. Наш прогноз: 2018 рік – це межа, за якою почнеться рух в позитивному напрямку сталого розвитку», – наголосив професор кафедри державної політики та суспільного розвитку Національної академії державного управління при Презид??нтові України Едуард Афонін.
Загальна дискусія по завершенні доповіді «Закономірності та особливості української трансформації» сфокусувала увагу на актуальних питаннях українського сьогодення щодо об'єднання України та її виходу з системної кризи.
За інформацією ЖДУ імені Івана Франка