У МОН обговорили проблеми віднесення спеціальностей «Міжнародне право» та «Правоохоронна діяльність» до юридичної освіти (ВІДЕО)
За участі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич у МОН пройшов круглий стіл на тему: «Галузеве позиціювання освітніх спеціальностей «Право», «Міжнародне право» та «Правоохоронна діяльність» у системі вищої освіти».
«Ми вирішили зробити цю дискусію публічною та зібрати представників усіх зацікавлених сторін для того, щоб всі побачили, які є позиції, щоб побудувати конструктивний діалог. Наша позиція така: задавати стандарти та визн??чати кваліфікаційні вимоги повинні професійні спільноти, а система освіти має відповідати на ці стандарти освітніми програмами і робити так, щоб освітні стандарти потім відповідали кваліфікаційним вимогам», – відзначила Міністр.
Дискусія розгорнулася навколо однієї зі схвалених 23 листопада 2016 року Кабінетом Міністрів України змін до постанови КМУ «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 29.04.2015 № 266. Зокрема, цей підпункт передбачає надати право обіймати посади або провадити види діяльності, кваліфікаційні вимоги до яких передбачають наявність повної вищої або вищої юридичної освіти, тим, хто здобув таку освіту за спеціальністю не лише «Право», але й «Міжнародне право» та «Правоохоронна діяльність».
Після схвалення цієї зміни до Прем'єр-Міністра України надійшла низка звернень від експертів та інституцій з суттєвими зауваженнями щодо такого рішення. Вони стосувалися як формулювання поправки, адже передбачати права громадян може лише законодавчий орган, так і її суті – чи можуть бути віднесені до юридичної освіти спеціальності «Міжнародне право» та «Правоохоронна діяльність».
Думки фахівців суттєво розділилися. З одного боку експерти наголошували на тому, що здобувачі знань за вказаними спеціальностями не отримують підготовку, яка відповідає кваліфікаційним вимогам юридичної освіти. З іншого – спеціальності «Міжнародне право» та «Правоохоронна діяльність» раніше були віднесені до вищої юридичної освіти. Це давало вагомий компроміс під час призначення на важливі посади, вимогою до яких є вища юридична освіта, зокрема, в Нацполіції, прокуратурі, НАБУ, нотаріаті та судовій владі, заповнення вакантних посад у правоохоронних органах, розширювало можливості випускників та профільних ВНЗ.
Оскільки консенсусу так і не було досягнуто, МОН організувало широке публічне обговорення цього питання, хоч воно й перебуває поза сферою освіти й виникло через недосконалість законів, що регулюють професійну юридичну діяльність та кваліфікаційні вимоги до претендентів на посади.
«Ті зміни, які були схвалені Кабміном, є дуже важливими для нас, адже вони містять перелік спеціальностей, які необхідно додати до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Це пов’язано зі вступною кампанією, роботою ЄДЕБО, куди ми маємо внести ці нові спеціальності. І затвердження цих змін гальмується через відсутність єдиної позиції щодо тієї поправки, яка стосується юридичної освіти», – повідомила Лілія Гриневич.
Вона відзначила, що в майбутньому систему юридичної освіти чекають суттєві зміни, адже нині триває робота над концепцією нової юридичної освіти. Саме вона стане тим фундаментальним документом, яким буде оновлено стандарти вищої освіти і на базі якого відбуватиметься внесення змін до законів, а потому – підзаконної нормативно-правової бази.
«Ті ж зміни, які ми розглядаємо сьогодні, є лише перехідними, на певний період нормативної невизначеності. Але якщо ми дійдемо згоди, то це дозволить прийняти рішення за іншими, дуже важливими питаннями», – зазначила очільниця МОН.
Взяти участь у обговоренні мали можливість усі зацікавлені сторони. Зокрема, на заході були присутні заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, перший заступник Генерального прокурора Дмитро Сторожук, заступник міністра юстиції Сергій Петухов, державний секретар Міністерства юстиції Ганна Онищенко, державний секретар МВС Олексій Тахтай, керівництво інших органів державної влади, профільних вищих навчальних закладів, академічного товариства, міжнародних та громадських організацій.
Більшість присутніх висловили подяку Міністру освіти і науки за організацію такої дискусії та надання змоги взяти в ній участь. Однак після майже двогодинного напруженого обговорення сторони так і не змогли виробити єдину позицію.
Відповідно до пропозицій, Лілія Гриневич сформулювала 3 можливих опції рішення:
1. Повністю виключити дискусійну норму про віднесення спеціальностей «Міжнародне право» та «Правоохоронна діяльність» до юридичної освіти.
2. Зважаючи на майбутню концепцію нової юридичної освіти, відповідно до якої вноситимуться суттєві зміни в закони та підзаконні акти, залишити до ухвалення Концепції цю зміну, але врегулювати формулювання згідно з вимогами нормопроектувальної техніки.
3. Врегулювати формулювання та вилучити лише спеціальність «Правоохоронна діяльність», залишивши «Міжнародне право».
«На жаль, професійній спільноті нині не вдається досягти консенсусу, тому я візьму на себе повноваження доповісти Кабінету Міністрів про ці три можливі варіанти вирішення проблеми, і тоді вже Уряд обговорюватиме та прийматиме остаточне рішення», – підсумувала Лілія Гриневич.