У Львівському університеті відбулася XІІ Міжнародна конференція «Сучасні тенденції навчання хімії»
Упродовж 20-21 березня 2026 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася ХІІ Міжнародна конференція «Сучасні тенденції навчання хімії». Захід об’єднав педагогів та науковців із різних регіонів України, чиї доповіді присвячені актуальним аспектам навчання хімії. Наукове зібрання викликало зацікавлення й у закордонних колег: до провідних українських фахівців долучилися науковці з Польщі, Італії, Швейцарії та Канади, що надало конференції міжнародного масштабу.
Під час відкриття конференції до присутніх звернувся директор Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Олег Паска, директорка Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді імені Ігоря Юхновського Іванна Бородчук, директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Павло Хобзей, ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, голова оргкомітету конференції Роман Гладишевський.
«Синергія школи, позашкільних закладів освіти, університету, інституту післядипломної освіти, влади і бізнесу – це передумова формування компетентного фахівця. Хоча професійна підготовка відбувається в коледжах і університетах, саме школа є тим першим і надзвичайно важливим етапом, де учень здобуває базові знання й формує своє зацікавлення наукою. Ключову роль у цьому відіграє розвиток дослідницького прагнення, критичного мислення та здатності розв’язувати практичні завдання. Важливим кроком в контексті розвитку хімічної освіти є оновлення навчального простору, зокрема створення сучасних лабораторій у школах, що сприятиме підвищенню якості природничої освіти», – висловив переконання ректор Львівського університету Роман Гладишевський.
Надалі конференція продовжилась пленарним засіданням, під час якого звучали доповіді про маркери курсу хімії в Новій українській школі, формування наукового мислення учнів, підручники як провідники дослідницького навчання хімії, формування професійної готовності майбутніх учителів хімії на засадах практико-орієнтованого підходу, професійне самовизначення учнів в процесі навчання хімії, практичне впровадження елементів CLIL-підходу у викладанні хімії та фізики в НУШ, формування аналітичного мислення учнів з використанням STEM-підходів.
В межах усних повідомлень учасники обговорили інклюзивне навчання на уроках хімії у 7-9 класах Нової української школи, ділились досвідом онлайн-викладання, розглянули Phygital-підхід у профорієнтації школярів.
Перший день роботи конференції продовжився доповідями щодо актуальних трансформацій хімічної освіти в умовах цифровізації та впровадження штучного інтелекту, розвитку профільного навчання у старшій школі в межах НУШ, а також пошуку ефективних підходів до викладання хімії з урахуванням сучасних викликів. Учасники обговорили питання підготовки учнів до НМТ, формування дослідницької культури майбутніх учителів, використання інноваційних технологій, зокрема AI та 3D-друку, а також міжпредметної інтеграції та розвитку мотивації до вивчення хімії. Окрему увагу було приділено ментальному здоров’ю учнів, професійному розвитку педагогів, інтерактивним форматам навчання, впровадженню STEM-підходів і міжнародним освітнім ініціативам.
В наступний день роботи учасники представили не менш цікаві та важливі доповіді, присвячені проблемам мотивації учнів до вивчення хімії на різних етапах освіти, розвитку неформальної дослідницької діяльності, а також впровадженню гейміфікації й цифрових інструментів у навчальний процес. Учасники також обговорили досвід проведення професійних конкурсів, інтеграцію цифрових ресурсів у викладання природничих дисциплін та перспективи підвищення якості освіти через міждисциплінарні підходи.
Завершилася конференція оглядом стендових доповідей та підсумковою дискусією, під час якої педагоги узагальнили ключові ідеї й окреслели подальші напрями розвитку сучасної природничої, зокрема хімічної освіти.