Реформа профільної середньої освіти: про особливості створення мережі академічних ліцеїв дискутували у Чернігові
31 травня в Чернігові відбулося громадське обговорення реформи профільної середньої освіти та особливостей її впровадження в Чернігівській області. Захід організувало Міністерство освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Чернігівської ОВА.
Уже у третьому обласному центрі освітяни й керівники громад у форматі діалогу обговорюють цілі реформи та першочергові кроки її впровадження.
До обговорення реформи профільної середньої освіти долучилися приблизно 200 учасників: представники МОН, Чернігівської ОВА, ОР, Проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освітою ТГ, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійно (професійно-технічної) освіти.
Згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» до 1 вересня цього року мають бути затверджені плани формування мережі закладів освіти. А з 2027-го відбуватиметься запровадження трирічної профільної середньої освіти (10–12 класи) за двома спрямуваннями: академічним та професійним. Тому одним із ключових етапів підготовки до реформи є формування спроможної мережі закладів освіти, побудова нової освітньої інфраструктури, яка дасть змогу забезпечити високу якість освіти, що є компетенцією органів місцевого самоврядування.
Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розповів про головні принципи роботи майбутніх академічних ліцеїв, зміну методів та підходів до навчання. Наголосив, що такий заклад має бути відокремленим від початкової школи та гімназії, оскільки профільна освіта потребує іншої організації навчання: від класно-урочної системи до гнучких груп, модульного принципу і проєктного методу навчання.
Академічний ліцей має бути великим. Нині МОН розглядає варіант, що на паралелі ліцею має бути 100 дітей — по 25 у класі, а мінімальна кількість учнів у ньому загалом — 300. Адже що більше учнів, то більше груп для вивчення різних дисциплін можна сформувати. Лише так можливо забезпечити вибір серед кількох профілів, створити відповідну матеріально-технічну базу й утримати висококваліфікованих учителів.
«Разом з обласними департаментами освіти, громадами розробляємо проєкт мережі закладів, що надаватимуть профільну середню освіту. Ми аналізуємо кожну громаду: кількість учнів, які підуть в академічні ліцеї та професійні коледжі у 2027 році та будуть там навчатися надалі; відстань між закладами освіти; географічні особливості та наявну інфраструктуру. Завдяки цьому плануванню нам стає зрозумілим, яким має бути законодавство та які винятки потрібно передбачити. Така послідовність етапів розроблення реформи вкрай важлива для ухвалення законів і нормативних актів, які будуть відповідати реаліям на місцях», — зазначив Дмитро Завгородній.
Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 показують освітні втрати, зумовлені дистанційним навчанням через війну та попередні карантинні обмеження. Посилюється нерівність між сільськими й міськими школами за якістю та доступністю освіти. Згідно з PISA-2022 розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив: у читанні майже 5 років навчання; у математиці — більше ніж 4,5 року навчання; у природничо-наукових дисциплінах — майже 4 роки.
Для того, щоб поліпшити ситуацію, необхідно забезпечити всіх дітей якісним навчанням та дати можливість обирати профілі відповідно до своїх зацікавлень і прагнень. Учням потрібно мати змогу за потреби зручно доїжджати до великих багатопрофільних ліцеїв чи проживати поблизу кількох монопрофільних закладів.
Чернігівська область є одним із пілотних регіонів у Проєкті DECIDE і вже працює над плануванням реформи. Експерти проєкту допомагають області змоделювати ефективну мережу закладів освіти. Адже дуже важливою є територіальна доступність профільної середньої освіти.
Опитування, проведене на початку і наприкінці заходу, показало, що більше громад зрозуміли виклики, повʼязані зі створенням академічного ліцею на своїй території, а отже, висловили більшу готовність організовувати ліцеї спільно з іншими громадами.
Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU, звернула увагу на важливість обговорення реформи з усіма її учасниками з органами місцевого самоврядування та освітянами. Адже планування мережі академічних ліцеїв потребує розуміння необхідності змін та узгодження з громадами, щоб ухвалити рішення для підвищення якості освіти.
«Чернігівська область — партнерська для нашого проєкту, уже протягом кількох років поспіль ми тісно співпрацюємо з громадами регіону. Сьогодні планується мережа закладів Чернігівської області, які будуть забезпечувати здобуття профільної середньої освіти. Громади як засновники, часто будуть ухвалювати непрості рішення, але безперечно вони мають бути на користь якісної освіти, щоб надати можливість для українських дітей втілити свої мрії в життя та реалізувати себе. Тому наше завдання як Проєкту полягає у тому, щоб сприяти громадам отримати ширші можливості для діалогу з урядом та законодавцями», — зазначила Валентина Полторак.
Якісна освіта має бути доступною на кожному рівні — від початкової до профільної. Моделюючи мережу закладів, МОН та ОВА зберігають навіть дуже маленькі сільські початкові школи, адже початкова школа має бути розташована якнайближче до місця проживання дитини. Старші діти зможуть доїжджати до шкіл в інші населені пункти, нині розглядають максимальну відстань 30 км або проживання в пансіоні при академічному ліцеї.
Юрій Музика, начальник Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації, акцентував на необхідності для України й області зокрема мати освічених та свідомих громадян, які розбудовуватимуть країну. Тому реформа має зробити освіту передусім практикорієнтованою та дати учням змогу сфокусуватися на предметах, які їм насправді потрібні та цікаві. А зміни мережі закладів освіти мають відповідати демографічній ситуації.
«Для того, щоб забезпечити в області ефективне впровадження реформи старшої профільної школи, необхідно в час, що залишився, спільно з органами місцевого самоврядування ще раз повернутись до наданих пропозицій, зважити всі складові: контингент, матеріально-технічну базу, можливості логістики, кадрові й фінансові можливості», — наголосив Юрій Музика.
Основні передумови успішного впровадження реформи, врахування особливостей території та спроможність органів місцевого самоврядування ефективно управляти освітою — ключові теми громадських обговорень реформи профільної середньої освіти. Для розгляду всіх викликів проєктування у плануванні реформи та, зокрема, мережі академічних ліцеїв і проводять ці зустрічі. Наступна — 7 червня в Івано-Франківську.