Оксен Лісовий, Інна Совсун, Антон Дробович та Олексій Сокирка долучилися до обговорення в межах політики «Освіта для життя»

Як допомогти учням й ученицям усвідомити свою громадянську роль?

Активні дискусії, гострі питання та пошук балансу між свободою і відповідальністю — такою була атмосфера експертної зустрічі з оновлення громадянської та історичної освіти, що відбулася 22 березня 2025 року. Міністерство освіти і науки України спільно з Малою академією наук та Демократичною школою «Майбутні» зібрало провідних фахівців для пошуку рішень щодо викликів сучасної громадянської та історичної освіти в межах політики «Освіта для життя», що посилює реформу НУШ.

Центральною темою обговорення стало питання: «Що найважливіше має статися з дитиною в школі з допомогою громадянської та історичної освітньої галузі?». Модератор і модераторка Тимур Демчук та Наталка Черепухіна провели змістовне обговорення за участі експертів:

• Оксена Лісового — міністра освіти і науки України;
• Інни Совсун — народної депутатки України, першої заступниці міністра освіти і науки України (2014–2016), старшої викладачки Київської школи економіки та НаУКМА;
• Олексія Сокирка — українського історика, викладача, публіциста, дослідника військово-політичної та соціальної історії України та Центрально-Східної Європи XVII–XVIII ст.;
• Антона Дробовича — керівника Центру прав людини та меморіалізації війни, колишнього голови Українського інституту національної пам'яті.

Дискусія була про те, як поєднати розвиток критичного мислення з потребою зберігати певні цінності. Експерти наголошували на важливості не просто навчити дітей думати самостійно, але й дати їм розуміння логіки історичного процесу та власної ролі в ньому. Як зазначив один із учасників: «Для майбутніх підручників історії через 20–30 років будуть писати про Україну, довоєнну і післявоєнну. І це буде про дві різні країни».

Особливу увагу надали питанню формування української ідентичності. В умовах війни та глобальних викликів ця тема набуває особливої гостроти: як виховати патріотів, здатних захищати свою країну, але водночас відкритих до світу та критичного сприйняття інформації? Та чи виховання є функцією освіти?

Експерти також наголошували на ролі середовища в формуванні особистості учня. Переважала думка, що свобода — це не просто знання, а практика, яка можлива лише за відповідних умов. Тому школа повинна створювати простір, де діти можуть практикувати демократичні цінності, вчитися взаємодіяти та разом ухвалювати рішення.

Особливо цікавим у контексті дискусії стало питання результатів опитування школярів, яке МОН провело разом з U-report: приблизно половина учнів не бачить застосування шкільних знань у реальному житті. Це ставить перед освітньою системою серйозний виклик — як зробити навчання релевантним для сучасних підлітків і допомогти їм не просто здобути знання, а й навчитися застосовувати їх поза стінами школи.

«Підлітки часто ставлять перед собою важливі питання: "Навіщо мені ця освіта в житті? Яка роль демократії? Яка моя ідентичність і як я її застосую?" Ці питання сформульовані точно і влучно. Завдання освітян не просто знайти і сформулювати відповіді на ці питання. Важливо показати їм зв'язок між знаннями та особистим успіхом, між цінностями та внутрішньою силою. Допомогти учневі — означає навчити усвідомлювати, як здобуті в школі знання стають основою для життєвих досягнень. Коли підліток розуміє, для чого він навчається, він знаходить власну мотивацію і набуває сили для досягнення своїх цілей», — підсумував Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Громадянське та історичне освітнє коло — важлива частина ширшого консультаційного процесу щодо оновлення змісту освіти, пілотування якого розпочнеться восени 2025 року у 5 класах в трьох освітніх галузях: мистецькій, технологічній та природничій. Також в межах політики передбачається оновлення майстерень, студій й лабораторій для базової школи. 

Хочете долучитись до наступних зустрічей? Реєструйтесь за посиланням.