Національна рада України з питань розвитку науки і технологій має стати майданчиком вироблення консолідованих рішень у сфері науки,- експерти
1 вересня 2016 року в Комунікативному центрі Уряду відбулася експертна зустріч, на якій експертами та представниками громадськості обговорено текст проекту Положення про Національну раду України з питань розвитку науки і технологій, створення якої передбачено Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Експертна зустріч відбулася під головуванням заступника Міністра освіти і науки Максима Стріхи за участю експертів, науковців та представників громадськості Києва, Одеси, Харкова, Дніпра та Львова у режимі відео-зв’язку.
На початку експертної зустрічі заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха повідомив про позитивну оцінку Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» групою міжнародних аудиторів і експертів, про що було зазначено в їх проміжному звіті про наукову та інноваційну систему України.
Максим Стріха поінформував про особливості організаційної структури Національної ради, що діятиме за принципом двопалатного органу та складатиметься з Наукового та Адміністративного комітетів, які матимуть однаковий кількісний склад – по 24 особи. Основною формою роботи цього органу буде спільне засідання комітетів, на якому, зокрема ухвалюватимуться рекомендації Кабінету Міністрів України щодо розвитку української науки. Засідання Національної ради будуть проводитися за потреби, але не менше чотирьох разів на рік. Національну раду очолюватиме Прем’єр-міністр України.
Заступник Міністра розповів, що до складу Адміністративного комітету увійдуть представники центральних органів виконавчої влади (не нижче заступників керівників), Національної академії наук України та національних галузевих академій наук (не нижче віце-президентів), обласних (міських) державних адміністрацій регіонів, на території яких зосереджено значний науковий потенціал (не нижче заступників голів державних адміністрацій), державних органів, що відповідають за наукову сферу, великих наукоємних підприємств, наукових установ, університетів, академій, інститутів та інноваційних структур.
До складу Наукового комітету увійдуть вчені, які є лідерами наукової спільноти, мають визначні наукові здобутки, бездоганну наукову репутацію та довіру в науковому середовищі. Члени Наукового комітету обиратимуться Ідентифікаційним комітетом на конкурсній основі. Персональний склад цього комітету затверджується Урядом. Таким чином, як зауважив заступник Міністра, Національна рада України з питань розвитку науки і технологій зможе запрацювати тільки тоді, коли запрацює Ідентифікаційний комітет.
«Національна рада України з питань розвитку науки і технологій буде тим органом, що забезпечуватиме ефективну взаємодію органів виконавчої влади та представників наукової громадськості у процесі формування та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Таким чином, наукова громадськість стане суб’єктом розроблення такої політики та її впровадження», – зазначив заступник Міністра.
Під час обговорення проекту Положення про Національну раду України з питань розвитку науки і технологій учасниками зустрічі було внесено низку пропозицій до окремих його положень, зокрема щодо доцільності:
поширення функції Національної ради, яка стосується розроблення нею пропозицій щодо стратегії розвитку системи залучення та підготовки учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності, також на студентську молодь (пропозиція Президента Громадської організації «Українське фізичне товариство» Ігоря Анісімова, яка була підтримана координатором Громадянської платформи з реформування наукової сфери Іриною Ждановою);
передбачення для Наукового комітету Національної ради функції щодо розроблення критеріїв створення наукового ліцею, наукового ліцею-інтернату (пропозиція координатора Громадянської платформи з реформування наукової сфери Ірини Жданової);
передбачення механізмів узгодження позицій Наукового та Адміністративного комітетів (пропозиція ст.н.с. відділу Нелінійного аналізу Інституту математики Національної академії наук України Олександри Антонюк).
Окрім того, учасниками зустрічі було запропоновано доповнити текст проекту документу положеннями, що стосуються передбачення механізму повернення Науковим комітетом Національної ради проектів нормативно-правових актів на доопрацювання, можливості проведення виїзних засідань Національної ради та включення молодих вчених і представників громадських наукових організацій до складу робочих груп Національної ради.
За результатами обговорення проект Положення про Національну раду України з питань розвитку науки і технологій експертами та представниками громадськості в цілому підтримано.
Максим Стріха запевнив, що всі слушні пропозиції будуть враховані у проекті Положення про Національну раду України з питань розвитку науки і технологій та закликав громадськість активно долучитися до його обговорення.
