На базі хабу «POLIDIH» у Поліському університеті провели «Добробат Реконстракшн Саміт»
За інформацією пресслужби Поліського національного університету
У стінах Поліського цифрового інноваційного хабу «POLIDIH», що з грудня минулого року діє у Поліському національному університеті, 2 червня відбувся масштабний захід «Добробат Реконстракшн Саміт», ініціаторами якого виступили ГО «Добробат» спільно з проєктом IRS: «Інновації та реконструкції для суспільства» та іншими організаціями.
«Добробат Реконстракшн Саміт», присвячений темі відновлення та розвитку регіонів України. Майданчики Саміту стають платформою для обміну досвідом, презентації успішних кейсів відбудови міст та громад, а також інструментом підготовки місцевих команд до розробки конкретних пропозицій щодо відновлення територій. Завдання проєкту — ознайомити учасників із реальними прикладами відновлення українських міст і громад, надати практичні знання для створення місцевих планувальних документів відновлення з урахуванням регіональної специфіки, сприяти формуванню ініціативних груп і підготувати підсумковий Каталог «Пропозиції до відновлення України».
У Житомирі до Саміту долучилися голова ГО «Добробат» Дмитро Іванов, директорка IRS: «Інновації та реконструкції для суспільства» Ірина Ярмоленко, заступниця начальника Житомирської ОВА Наталія Арендарчук, директорка Департаменту освіти і науки Наталія Осипович, ректор Поліського національного університету Олег Скидан, освітяни, посадовці, експерти, волонтери, представники громад Житомирщини, батьки та ін.
Основним викликом для сучасної системи освіти є дефіцит людей, які дійсно зацікавлені у розвитку та відновленні, переконаний ректор Поліського національного університету Олег Скидан. Окрім того, є й інші проблеми, пов`язані з безпекою студентів і викладачів, а також із впровадженням реформ. Тож такі ініціативи, як «Добробат Реконстракшн Саміт», нині дуже важливі, адже допомагають налагодити комунікацію, знайти спільні системні рішення.
«Щиро вітаю усіх в нашому Поліському національному університеті. Відновлення і відбудова – це про нас, бо активно займаємось цим і як заклад вищої освіти, і як наукова установа. У нашій Стратегії є окремий напрямок – творення державної та регіональної політики. У минулому році активно брали участь у розробці «Програми комплексного відновлення Житомирщини на 2024-2030 роки», виступивши офіційно як співпартнери та співрозробники, було залучено більше десятка наших фахівців. Це перша в Україні програма, яка включає всі аспекти відновлення Житомирської області, її відбудови на якісному рівні з використанням сучасних ГІС-технологій. Ми знаходимося у цифровому хабі «POLIDIH», який входить у Європейську мережу цифрових інноваційних хабів. Наше завдання – сприяти громадам, підприємствам, організаціям північного регіону у цифровій трансформації для підвищення їхньої ефективності. Напряму працюємо з громадами, проводимо заходи і сьогоднішня зустріч, вважаю, теж стане початком для довготривалого співробітництва», — додав Олег Скидан.
У рамках Саміту присутні взяли участь у круглому столі «Відновлення української освіти: виклики, рішення та перспективи. Бачення Житомирщини», де серед ключових тем обговорення були проблеми повернення українських дітей із-за кордону до національної системи освіти, виклики із зарахуванням та видачею дипломів для дітей за межами України, психологічна підтримка учнів та педагогів, безпекова ситуація в школах регіону, проблеми та шляхи відновлення освітньої інфраструктури на прикладі ліцею №25 у центрі Житомира, який росіяни зруйнували ракетним ударом у березні 2022-го. Усі обговорення — протокольовані, а їх результати увійшли до Каталогу відновлення України.
Модератором заходу виступив телерадіоведучий, актор театру і кіно, фахівець з міжнародних відносин та права, ексдипломат, волонтер Андрій Джеджула.
За час повномасштабного вторгнення росія пошкодила чи зруйнувала близько 4 тисяч навчальних закладів України, 126 з них – на Житомирщині. Усі освітні заклади, окрім ліцею №25 відновили, однак нещодавно російська федерація пошкодила їх вдруге – зокрема у Новогуйвинську та Коростишеві. Саме тому питання безпеки вчителів та дітей під час повітряних тривог наразі пріоритетне на усіх рівнях.
Заступниця начальника Житомирської ОВА Наталія Арендарчук підкреслила важливість збереження української ідентичності серед дітей і молоді, які вимушено виїхали за кордон після початку повномасштабної війни.
«Для нашої держави надзвичайно важливо зберігати українську національну ідентичність та зв’язок з нашими дітьми і молоддю, які вимушено перемістилися за кордон внаслідок повномасштабного вторгнення. Однією з умов збереження нашої країни, а також повернення назад в Україну наших дітей є доступ до української освіти та визнання результатів навчання, отриманих за кордоном», — зазначила вона.
У своєму виступі директорка Департаменту освіти і науки Наталія Осипович наголосила на необхідності впровадження нових підходів до вирішення сучасних викликів в освітній сфері. Вона акцентувала увагу на важливості модернізації навчального середовища, посилення цифрових інструментів у навчанні, розвитку системи психологічної підтримки, а також забезпечення належного рівня безпеки в школах.
«Сьогоднішні виклики вимагають рішучих і нестандартних рішень. Ми маємо оновлювати підходи до навчання, адаптувати їх до умов війни, щоб забезпечити нашим дітям не лише доступ до знань, а й відчуття захищеності та підтримки», — наголосила вона.
Нагадаємо, що «Добробат» — волонтерський рух, який гуртує волонтерів та за підтримки партнерів нагально відбудовує та відновлює будівлі й інфраструктуру, знищену російськими окупантами. Усі об’єкти, на яких працюють добровольці, проходять попередню перевірку на розмінування. Головне завдання — розчистити об’єкти, зробити помешкання придатним для життя, щоб в перспективі мати можливість повноцінно відбудувати житло. Добровольчі будівельні батальйони розбирають завали зруйнованих будинків, проводять демонтажні роботи, ладнають покрівлі, монтують вікна та двері. До робіт на об’єктах долучилися добровольці з різних областей України. Діяльність «Добробат» має осередки в Київській, Чернігівській, Сумській, Львівській, Полтавській, Кропивницькій, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях, у перспективі розглядають у Житомирщину. Також, за словами Дмитра Іванова, планують підписати Меморандум про співпрацю із Поліським національним університетом.
«Сьогодні «Добробат» — це 5 тисяч постійних волонтерів та більше 50 тисяч волонтерів, які за три роки один чи кілька разів працювали на об’єктах, що постраждали за період повномасштабної війни. Це не лише українці, а й представники понад 28 країн світу. Ми присутні у 14 регіонах України, переважно на лінії зіткнення, але в інших областях опікуємося не лише питаннями відновлення, а й допомогою госпіталям, облаштуванням укриттів, бо вони мають бути не лише безпечними, а й наповненими освітніми просторами. Власне, освіта – це один із нових напрямків «Добробату» і зараз напрацьовуємо механізми, які будуть втілені в життя. «Добробат» не зупиняється. Ідеї, які народжуються на таких подіях, уже завтра перетворюються на конкретні дії: ремонти, ініціативи, партнерства. Дякую всій команді - і до нових зустрічей у нових громадах», — підсумував Дмитро Іванов.