Можливості формування мережі закладів старшої школи на Донеччині, Луганщині й Запоріжжі
27 і 29 листопада в Запоріжжі й Дніпрі відбулися громадські обговорення реалізації реформи старшої школи в Запорізькій, Донецькій і Луганській областях. Заходи організувало Міністерство освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» за участю очільників громад, освітніх управлінців і представників ОВА.
Для таких регіонів, як Запоріжжя, Донеччина та Луганщина, реформа є серйозним викликом, оскільки великий відсоток території залишається під окупацією або там тривають бойові дії. Під час заходів обговорювали різні сценарії формування мережі закладів освіти. Планування мережі спрямовано на те, щоб після завершення бойових дій і деокупації була змога швидко запустити роботу закладів профільної освіти.
Реформа стартує 2027 року, саме тоді перший потік Нової української школи закінчить 9 клас. Тоді учнівству потрібно буде обрати заклад для подальшої освіти — академічного або професійного спрямування.
Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України, наголосила, що громадські обговорення — це майданчик для діалогу між центральною владою і місцевим самоврядуванням, освітніми управлінцями та директорами шкіл.
«Реформа старшої школи — не ще одна реформа, це третій етап реформи НУШ. І ця реформа — не тільки про освіту. Для її результативного впровадження потрібна синергія на багатьох рівнях: місцевої та державної влади, різних міністерств. Саме комплексні зусилля дадуть змогу наблизити Україну до економічного процвітання, запорукою якого є освіта. Громадські обговорення, які ми проводимо в регіонах, не мають на меті довести до відома громад рішення, які їм треба просто виконати. Це дискусія, у якій можна озвучити виклики, які стоять перед громадами, щоб разом прийти до спільного конструктивного бачення».
Реформа передбачає створення великих відокремлених академічних ліцеїв. Це дасть змогу забезпечити учням вибір профілів і предметів. Адже що більше учнів навчається на паралелі, то більше груп для вивчення різних дисциплін можна створити. Окрім того, важливо, щоб заклади освіти були доступними всім учням, незалежно від місця проживання.
Більше про реформу можна прочитати profilna.mon.gov.ua.
Нині учні, які підуть у реформовану старшу школу, навчаються в 5–7 класах. У Запорізькій області їх майже 39,8 тисячі.
Людмила Бухаріна, директорка Департаменту освіти і науки Запорізької ОВА презентувала три сценарії реформи в регіоні залежно від ситуації на фронті. Адже вона вплине на те, який відсоток окупованих територій буде в області, скільки учнів перебуватимуть за кордоном і якими будуть тенденції народжуваності та міграції.
- сценарій 1 (реалістичний): буде створено 26 академічних ліцеїв і 19 закладів професійного спрямування;
- сценарій 2 (оптимістичний): 47 академічних ліцеїв і 19 закладів професійного спрямування;
- сценарій 3 (песимістичний): 17 академічних ліцеїв і 14 закладів професійного спрямування.
Директорка Департаменту освіти і науки Донецької ОВА Тетяна Сідашева й очільниця Департаменту освіти і науки Луганської ОДА Тетяна Поскрякова зазначили таку прогнозовану кількість закладів профільної середньої освіти:
- Донецька: 19 академічних ліцеїв і 6 закладів професійної (-технічної) і 11 закладів фахової передвищої освіти;
- Луганська: 31 академічний ліцей і 18 закладів професійної (-технічної) і 15 закладів фахової передвищої освіти.
Освіта є ключовим елементом загальної стратегії розвитку регіону, адже вона відкриває перспективи та дає право вибору. На цьому наголосила Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU. Вона наголосила на тому, що Запоріжжя демонструє один із найвищих рівнів підтримки реформи старшої школи в Україні.
«Для Запорізької області, як і для Херсонської, Донецької та Луганської, стратегія впровадження реформи враховуватиме виклики війни та демографічну ситуацію. Ми розробляємо кілька сценаріїв і зробимо все можливе, щоб реалізувати найоптимістичніший із них. Наша мета — дати учням змогу будувати своє майбутнє у своїх громадах та забезпечити їм гідну освіту в рідному регіоні», — зазначила Валентина Полторак.
Низку регіональних зустрічей, які проводить МОН, спрямовано на обговорення цілей реформи та першочергових кроків її реалізації. Урахування особливостей регіонів, безпекової ситуації, викликів, пов'язаних з війною та демографією, дасть змогу створити ефективну мережу академічних ліцеїв.