МОН оприлюднило оновлений Перелік наукових фахових видань України категорії «Б»
Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений Перелік наукових фахових видань України категорії «Б».
Цьогоріч категорію «Б» сформовано за новими правилами. Вони посилюють вимоги до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування, відкритого доступу та достовірності інформації, зокрема розміщеної на вебсайтах журналів.
Видання, включені до оновленого Переліку, вважаються фаховими з 1 червня 2026 року до 1 червня 2029 року.
«Наукова публікація має бути не лише формальністю для звіту, захисту чи ліцензування спеціальності, а підсумком справжнього наукового дослідження, який стосується оприлюднення його результатів. Саме тому оновлення Переліку фахових видань є важливим кроком до більшої довіри до української науки. До оновленого Переліку увійшли 1298 наукових видань, які відповідають посиленим вимогам до рецензування, прозорості редакційної політики та академічної доброчесності. Це про якість наукової комунікації, відповідальність редакцій, чесні умови та можливості для науковців, аспірантів та молодих учених», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
До 30 квітня засновники наукових періодичних видань подали заявки через систему URIS. Після цього МОН опрацювало матеріали: перевірило повноту документів, коректність відомостей про видання, засновника, редакційну колегію, науковий профіль, вебсайт і політики журналу.
До 30 травня МОН сформувало рейтингові списки видань у межах відповідних галузей знань і наукових спеціальностей. Важливо: ці списки були робочим інструментом для подальшого розгляду Комісією з питань публікаційної етики та формування Переліку і не означали автоматичного включення видання до категорії «Б».
Що враховувала Комісія
Комісія аналізувала заявки, результати попередньої перевірки та відповідність видань вимогам оновленого Порядку.
Окрему увагу приділяли не лише тому, що журнал декларує у документах, а й тому, що фактично підтверджується на його вебсайті та в опублікованих матеріалах.
Під час розгляду враховували:
наявність DOI для кожної статті та коректність переходу на сторінку статті;
відповідність складу редакційної колегії заявленому науковому профілю видання;
достовірність дат надходження, прийняття і публікації статей;
прозорість фінансової політики, зокрема інформації про оплату за публікацію;
наявність українського та англійського інтерфейсів вебсайту з однаковим змістом;
прозорість процедури рецензування;
політики академічної доброчесності та публікаційної етики;
порядок розгляду скарг, внесення виправлень і ретракції;
політику щодо використання штучного інтелекту;
відповідність заявлених спеціальностей фактичній тематиці видання;
функціонування вебсайту за захищеним протоколом HTTPS;
повноту метаданих статей, зокрема ORCID, ISSN, ліцензій відкритого доступу та дат редакційного процесу.
Максимальна кількість балів становила 30. Мінімальний поріг для включення до категорії «Б», згідно з вимогами Порядку, становив не менше 30 % від максимальної кількості балів, тобто 9 балів.
Що показало формування оновленого Переліку
Формування оновленого Переліку показало, що в Україні є значний сегмент наукових видань, які вже працюють за сучасними стандартами відкритості, прозорості та відповідальної редакційної політики.
Усі видання, включені до Переліку, мають відкритий доступ до наукового контенту. Це означає, що результати українських досліджень стають доступнішими для науковців, аспірантів, викладачів, студентів, експертного середовища та суспільства загалом.
Серед включених до Переліку видань 53 % забезпечують діамантовий відкритий доступ. Це модель, за якої читачі мають безоплатний доступ до статей, і головне автори не сплачують за публікацію. Серед решти видань 95 % передбачають можливість безоплатної публікації для аспірантів. Ці дані мають бути оприлюднені на головній сторінці видання під час всього терміну його перебування у Переліку.
Для української науки це важливо, адже така модель підтримує молодих учених, аспірантів, дослідників, які не мають окремого фінансування на публікацію результатів досліджень. Понад 22 % видань, включених до оновленого Переліку, індексуються в DOAJ. Це важливий сигнал для міжнародної видимості українських журналів та їх поступової інтеграції до глобального простору відкритої науки та руху до індексації міжнародно-визнаними базами даних Scopus та Web of Science.
Також понад 27 % видань набрали 15 і більше балів під час рейтингування. Це свідчить, що частина редакцій не просто виконала мінімальні вимоги, а продемонструвала вищий рівень організації роботи, відкритості та якості видавничих процедур.
Слід зазначити, що окремо триває експертний розгляд наукових періодичних видань з обмеженим доступом, матеріали яких потребують спеціальної процедури опрацювання.
Чому кількість публікацій не була головним критерієм
Оновлення Переліку не було автоматичним продовженням попередніх статусів.
Під час формування оновленого Переліку МОН і Комісія оцінювали не лише кількість опублікованих матеріалів. Визначальними були якість редакційних процедур, прозорість політик, достовірність інформації, відповідність заявленого профілю фактичному змісту, публікаційна етика та відкритість.
Показово, що видання, які наразі не потрапили до оновленого Переліку, у 2025 році продукували понад 28% наукового контенту, опублікованого у виданнях Переліку. Це демонструє, що ключовим критерієм була не кількість статей, а відповідність вимогам якості, прозорості та доброчесності.
Що означає відмова у включенні до Переліку
За результатами розгляду заявок частина видань не була включена до оновленого Переліку. Орієнтовно йдеться про близько 7% від загальної кількості поданих заявок.
Водночас робота з розгляду заявок триває. Комісія з питань публікаційної етики та формування Переліку продовжує опрацьовувати пояснення та додаткові матеріали, подані засновниками окремих видань, щодо яких під час попереднього розгляду були встановлені невідповідності вимогам Порядку. За результатами такого опрацювання Комісія підготує вмотивовані пропозиції щодо прийняття МОН рішень про відмову у включенні відповідних видань до Переліку, що буде оформлено окремим наказом. Водночас видання, щодо яких за результатами додаткового розгляду підстави для відмови не підтвердяться або будуть наявні обґрунтовані підстави для позитивного рішення, можуть бути включені до Переліку в установленому порядку.
Важливо: відмова у включенні до Переліку не є забороною чи втручанням у видавничу діяльність.
Такі видання можуть і надалі працювати, публікувати наукові матеріали, розвивати редакційну політику, оновлювати вебсайти, удосконалювати процедури рецензування та посилювати публікаційну етику.
Рішення МОН стосується лише надання або ненадання виданню статусу наукового фахового видання України відповідної категорії для цілей, визначених законодавством.
Кожне видання, яке не включили до Переліку, отримає окреме пояснення із конкретними причинами такого рішення Комісії. Після усунення недоліків засновники зможуть доопрацювати журнал і знову подати його на включення до Переліку відповідно до встановленої процедури.
Що далі?
Оприлюднення оновленого Переліку не завершує роботу з підвищення якості наукових видань. Це початок нового етапу розвитку наукової комунікації в Україні.
Комісія з питань публікаційної етики та формування Переліку планує провести вебінари для редакцій, засновників і видавців наукових періодичних видань.
Під час таких зустрічей розглядатимуть практичні питання публікаційної етики, рекомендації COPE, прозорість рецензування, політику ретракції, розгляд скарг, запобігання конфлікту інтересів, використання штучного інтелекту в редакційному процесі, відкритий доступ і належне оформлення метаданих статей.
МОН також розпочинає щорічний моніторинг видань, включених до Переліку, вже у 2026 році. Він буде спрямований на перевірку подальшого дотримання вимог Порядку, зокрема щодо публікаційної етики, достовірності інформації, прозорості редакційної політики, якості опублікованого контенту та відповідності вебсайтів видань установленим вимогам.
Це означає, що включення до Переліку не є одноразовим підтвердженням статусу без подальшої відповідальності. Видання мають підтримувати заявлений рівень якості протягом усього періоду перебування в категорії «Б».
Оновлений Перелік має стати інструментом розвитку якісної наукової комунікації: для авторів це зрозуміліші правила публікації, для аспірантів і молодих учених більше можливостей оприлюднювати результати досліджень, для редакцій чіткі орієнтири розвитку, а для держави посилення довіри до результатів наукової діяльності.
МОН дякує засновникам, редакційним колегіям, членам Комісії з питань публікаційної етики та формування Переліку наукових фахових видань України, а також Державній науково-технічній бібліотеці України за складну і напружену роботу, проведену під час оновлення Переліку.
Оновлення Переліку — це спільний крок до сильнішої, відкритішої та відповідальнішої української науки.