Головна сцена Серпневої 2023

25 серпня у Києві відбулася щорічна конференція МОН. Освітяни з різних напрямів — дошкілля, школи, профтехів та післядипломної освіти — зібралися, щоб поговорити про новий навчальний рік, надихнутися та обмінятися ідеями!

На головній сцені разом з освітніми експертами говорили про майбутнє української освіти, виклики та способи їхнього подолання. Читайте детальніше!

Бачення майбутнього освіти і науки України

Спікери: 

• Оксен Лісовий — міністр освіти і науки України;
• Михайло Федоров — віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій; міністр цифрової трансформації.

Ми прагнемо створити систему освіти, яка працюватиме для українців. Таку систему, у якій кожен громадянин буде професійним і щасливим, братиме участь у розвитку інноваційної економіки, буде здатним захистити себе та країну, а головне — зможе стати тим, ким захоче. Для цього вже зараз упроваджуємо технології та інновації, процеси спрощуємо та дебюрократизуємо, вдосконалюємо англійську мову у школах. Це наші основні принципи трансформації освіти.

Плануємо працювати над змістом освіти, трансформувати освітній менеджмент, полегшувати роботу педагогів, формувати ефективну освітню систему та мережу, змінювати освітні простори.

Ми вже запустили пілотний проєкт зі зміни системи оплати праці вчителям і директорам шкіл. У 2023–2024 роках триватиме етап формування політик та експертизи, а у 2024–2025 роках розпочнемо пілотний проєкт з новим форматом оплати праці у 500 школах.

Навчальний рік 2023/ 2024. Виклики і рішення

Спікери: 

• Михайло Федоров — віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій; міністр цифрової трансформації;
• Оксен Лісовий — міністр освіти і науки України;
• Сергій Бабак — голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій;
• Наталя Малець — директорка школи № 20 м. Чернігів;
• Андрій Закалюк — директор департаменту освіти м. Львів.

Модерував зустріч Ян Стародубець — винахідник і дослідник, МАНівець, номінант на звання найкращого студента світу 2023 (Global Student Prize).

Сьогодні маємо багато освітніх утрат унаслідок онлайн-навчання. І ключове завдання нині — це повернути до офлайн якомога більшу кількість дітей. Насамперед повернути їх у безпечні школи. І не просто обладнати укриття, а й зробити їх комфортними просторами для навчання.

«Якщо станом на вересень минулого року приблизно 75–80% дітей у Львові повернулися в офлайн, то вже до жовтня їхня кількість зросла до 95%. Повернути дітей за парти — це був пріоритет міста. Особливо дітей початкових класів, адже роки пандемії та повномасштабної війни негативно вплинули на навчання дітей у початковій школі. Зараз пріоритет не змінився. Діти мають бути у школі, але в безпеці», — зазначив Андрій Закалюк.

Крім цього, багато заходів спрямовано на подолання стресу та розвитку стресостійкості у педагогів. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час дискусії зазначив, що разом з ЮНЕСКО розробляється комплекс рішень для підтримки ментального здоров’я учнів і вчителів. «Зараз ми працюємо над тим, щоб у кожного закладу освіти був щонайменше один психолог, який охоплював колектив учителів, учнів та їхніх батьків», — наголосив міністр освіти і науки України.

Діти в умовах війни і їхні потреби. Відверта розмова міністра і віцепрем’єр-міністра з підлітками

Спікери: 

• Михайло Федоров — віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій; міністр цифрової трансформації;
• Оксен Лісовий — міністр освіти і науки України;
• Підлітки: Дар’я — випускниця миколаївського ліцею, Ян — випускник, що навчався паралельно в українській та американській школах, Кирило — учень ліцею, який відновив навчання після російської окупації, Ілля — учень школи-інтернату, Ілля — учень житомирської спеціальної школи, Філіп — учень Української академії лідерства.

Модерувала зустріч Дар’я Герасимчук — радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації.

За офіційними даними, лише за рік від початку широкомасштабного вторгнення в Україні було зареєстровано майже 5 млн вимушено переміщених осіб, а фактична кількість — 7 млн. І серед них 25% — це діти. Водночас, за даними міжнародної організації міграції, тимчасовий притулок за межами України знайшли понад 6 млн українців і щонайменше третина з них — це діти. Отже, кожна четверта українська дитина змушена була покинути власну домівку, переміститися в інший регіон України, а кожна п’ята українська дитина — виїхати за кордон. Також на думку Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) двоє з трьох дітей, переміщених за кордон, і досі лишаються не долучені в систему освіти країни, яка їх прийняла.

Крім цього, модераторка Дар’я Герасимчук додала, що щонайменше 3 750 закладів освіти були пошкоджені, 361 заклад освіти зруйнований вщент. Понад 5 млн дітей стикаються з перешкодами в доступі до навчання, зокрема 3,5 млн постраждали від закриття шкіл. Через це українські діти ризикують втратити час для навчання та соціального розвитку.

На дискусії обговорили рішення та практики, що існують для адаптації дітей в освітній процес. Через онлайн-освіту виникли втрати у сфері психоемоційного компонента. І наше ключове завдання у подоланні втрат у цій складовій — це повернення до очного навчання якомога більшої кількості дітей. Існує цілий набір інструментів — формальної і неформальної освіти, позашкільної освіти, які дозволяють компенсувати втрати саме у цій сфері. І в цьому напрямі ми маємо певні напрацювання, щоб компенсувати втрачені можливості спілкування, розвитку «м’яких» навичок тощо.

Разом з підлітками дискутували про те, чи є якась освітня модель інших країн, що підійде Україні. Ми орієнтуємося на західну модель у змісті освіти, адже хочемо побудувати освітню траєкторію, у якій дитина справді розуміє себе, знаходить свої сильні сторони, може себе реалізувати. Також аналізуємо досвід Ізраїлю та орієнтуємось у цей бік в питаннях безпеки. Але все ж таки ми формуємо унікальну систему, де ми в режимі реального часу розуміємо проблеми, які виникають, де наші діти мають високий рівень мотивації і де ми створюємо найкращі умови для вчителів та управлінців, у яких вони можуть реалізуватися.

Освіта в часи кризи: світовий досвід і уроки для України

Спікери: 

• Андреас Шляйхер — директор з питань освіти OECD;
• Оксен Лісовий — міністр освіти і науки України;
• Сергій Бабак — голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій;
• Мурат Шахін — голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні;
• Лілія Гриневич — міністерка освіти 2016–2019 рр., перша проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка;
• Марічка Падалко — українська телеведуча.

Модерував зустріч Сергій Колебошин — заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

На зустрічі презентували досвід інших країн, які вдало трансформували свої освітні системи. До прикладу, Ірландія створила свою інтерактивну систему навчання методом спроб і помилок, фінська система полягає у тому, щоб постійно вдосконалювати навчання та робити щось по-новому, а в Португалії одне з завдань освіти — це допомогти дітям думати як науковець.

Щоб змінити освітню систему, ми аналізуємо досвід інших країн, що пережили кризи, та ухвалюємо свої рішення. Реформи в освіті — це безперервний процес, а тому динамічність, гнучкість і змінність має стати новою якістю освіти.

Стратегія інклюзивної освіти у повоєнному відновленні країни

Спікери: 

• Євгенія Смірнова — заступниця міністра освіти і науки України з дошкілля та інклюзії;
• Тетяна Ломакіна — радниця-уповноважена Президента України з питань безбар'єрності;
• Павло Верчинський — учитель інформатики;
• Наталія Верчинська — мати Павла Верчинського;
• Микола Семенюта — випускник інтернатного закладу, волонтер, представник Національної ради дітей та молоді;
• Алла Гребенюк — директорка комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Коростишівської міської ради.

Модерувала зустріч Лариса Шевчук — експертка з інклюзивної освіти.

Мета Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання — забезпечити доступ до якісної освіти кожній особі з урахуванням індивідуальних потреб та можливостей, із створенням умов для розвитку її потенціалу.

«Ми маємо дати як країна, як громада, як будь-який орган, що надає послуги, рівні можливості, рівний доступ. Кожен з нас по-своєму різний, по-своєму інклюзивний. У нас має стати інклюзивне суспільство на кожному дотиці — починаючи від формування документів до впровадження найкращих практик. Ми маємо дати цьому прорости, підкреслити це і не тільки там, де є ентузіасти. Ми маємо зробити так, щоб у кожної дитини був доступ до якісної освіти», — зазначила Євгенія Смірнова.

Протягом останнього десятиліття уряд України розпочав важливі реформи для просування інклюзивної освіти та деінституціалізації. До прикладу, згідно із Законом України «Про освіту» 2017 року діти з особливими освітніми потребами мають право на безкоштовне здобуття освіти у всіх державних і комунальних закладах освіти. Завдяки цьому положенню кількість дітей з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти значно збільшилася: з 4 180 у 2017 році до 33 861 у 2023 році. Така ж еволюція спостерігається і в дошкільній освіті: у 2017 році було 210 дошкільних закладів з 275 інклюзивними групами, а у 2022 році стало вже 3 017 дошкільних закладів з 5 676 групами, в яких навчаються 10 216 дітей.

Крім цього, щорічно виділяють з державного бюджету відповідну субвенцію на надання державної підтримки людям з особливими освітніми потребами, а також створюються інклюзивно-ресурсні центри, які забезпечують право дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на дошкільну та загальну середню освіту.

Попри російську агресію, реформи у сфері інклюзивної освіти тривають, спонукаючи уряд визначати нові пріоритети та завдання для майбутнього розвитку освіти в Україні.

Віримо, що Україна стане ще одним чудовим прикладом у світі для трансформації освіти!

Повну трансляцію дивіться тут

Організація та проведення заходу здійснювалися за підтримки Дитячого фонду ООН (Юнісеф) в Україні.