Експерти обговорили план освітніх реформ на 2016-2020 роки

25 лютого 2016 року у Комунікативному центрі Уряду за участю заступника Міністра освіти і науки України Павла Хобзея відбулась експертна зустріч на тему «Проект Дорожньої карти освітніх реформ на 2016-2020 роки».

У заході взяли участь віце-президент «Фонду Європа ХХІ», голова Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України Галина Усатенко; віце-президент Асоціації керівників шкіл України, президент Асоціації приватних закладів освіти міста Києва, голова ГО «Агенція розвитку освітньої політики», директор Київського ліцею бізнесу Людмила Паращенко; координатор Стратегічної дорадчої групи «Освіта», проектний менеджер Проектного офісу Національної ради реформ Олена Заплотинська, а також представники обласних державних адміністрацій, інститутів громадянського суспільства, закладів освіти та наукових установ Дніпропетровського, Львівського, Полтавського, Одеського, Харківського та Чернігівського регіонів.

Павло Хобзей зазначив, що важливо звернути увагу на ті елементи «Дорожньої карти освітньої реформи», які вже знайшли відображення проекту закону «Про освіту». Окрім того, заступник Міністра зупинився на питанні переходу до моделі 12-річної повної середньої освіти та зауважив, що кількість років навчання у школі не є головною складовою реформи. «Основними є питання змісту, методик, цінностей, процесу розвитку дітей та дії в цьому напрямку», - зазначив заступник Міністра. Як повідомив Павло Хобзей, до проекту закону «Про освіту» вносяться зміни щодо початкової освіти: її буде поділено на декілька циклів. «Початкова школа буде 4 роки та буде розділена на цикли. Перші два класи - це 1-й цикл, і ми говоримо про те, що ці перші два роки повинні бути подібні до виховання і тих елементів навчання, які були в дошкільних установах, до гімназії ... 2-й цикл - це є третій-четвертий класи. Далі, вже в основній школі, п'ятий і шостий класи ми називаємо фактично 3-м циклом цієї початкової школи, називаємо ії початковою школою основної школи, тієї гімназії, яка буде. Таким чином ми підтягуємося під модель, про яку ми говорили, але, яку важко було зреалізувати, яка є в більшості країн світу. Ця модель розбивається на цикли: 2+2+2, в якій вже два останніх класи заходять у базову школу», - пояснив заступник Міністра.

За словами голови Громадської ради при МОН України Галини Усатенко, документ, що обговорюється, репрезентує діалог між експертним середовищем, громадськістю та органами влади. «Дорожня карта освітніх реформ» демонструє механізми та стратегію реалізації тих концептуальних засад, які увійдуть до проекту закону «Про освіту», - підкреслила вона.

Громадське обговорення «Дорожньої карти освітніх реформ» мала широке обговорення, за час якого документ зібрав багато пропозицій. Експерт зазначила, що поняття, які впроваджуються дорожньою картою, потребують чіткого визначення, і для зручності та розуміння буде корисним створення словника термінів.

Координатор Стратегічної дорадчої групи «Освіта» Людмила Паращенко наголосила, що сьогодні потрібно продовжувати суспільні дискусії щодо «Дорожньої карти освітніх реформ», оскільки це дозволить суспільству краще зрозуміти необхідність передбачених нею змін. Окрім того, вона зазначила, що «Дорожньою картою» передбачено розвиток Єдиної державної електронної бази освіти, як ресурсу, на якому будуть зібрані усі дані про осіб, що навчаються, та установи, які надають освітні послуги. Людмила Паращенко зауважила, що успішність імплементації «Дорожнбої карти» безпосередньо залежить від того, як її сприйматимуть місцеві органи влади та регіональні освітні громади.

Відповідаючи на запитання, які прозвучали від представників регіонів, Павло Хобзей зазначив, що у «Дорожній карті» розглядалось питання статистики. Заступник Міністра повідомив, що МОН був створений Інститут освітньої аналітики, який у тому числі опікуватиметься освітньою статистикою. Відносно пропозиції львівських освітян про рейтингування учасників освітнього процесу, Павло Хобзей повідомив, що у проекті закону «Про освіту» було прописано норму щодо інституційного аудиту, який торкатиметься перш за все навчальних закладів, які не показують задовільних результатів. На думку Павла Хобзея, створення загальноукраїнського рейтингу не буде об’єктивним, оскільки кожна область має свої критерії переваг і недоліків з питань організації освітнього процесу. Заступник Міністра також пояснив, що сертифікація вчителів повинна бути добровільною, а також стати мотиватором професійного росту.

Представники студій, що перебували на прямому зв’язку, міст Львова, Дніпропетровська цікавилися питаннями створення опорних шкіл в регіонах. На думку освітян та експертів Дніпропетровщини, створення опорних шкіл не потрібно обмежувати кількісними показниками наповнюваності в класах, оскільки цей показник може бути різним в залежності від регіону. Громадськість і професійна спільнота Полтавщини повідомила, що у області статус опорних шкіл можуть отримати 39 навчальних закладів.

Під час обговорення освітяни Харкова висловили свою готовність увійти до пілотного проекту сертифікації педагогів. Окрім того, представників Чернігівської і Одеської областей хвилювало питання оптимізації мережі позашкільних закладів, реорганізації мережі професійно-технічних навчальних закладів, необхідності прийняття закону «Про професійну освіту», термінів підготовки молодшого спеціаліста, положення про післядипломну освіту та інші.

Детальніше https://www.youtube.com/watch?v=qUyuCmnCIgA