Досвід реформи шкільного харчування під час війни: Україна взяла участь у зустрічі Коаліції шкільного харчування
Третя міністерська зустріч Цільової групи Коаліції шкільного харчування (School Meals Coalition) відбулася у середині жовтня у Римі. Україну представляла очільниця Директорату міжнародної співпраці МОН Альбіна Цятковська.
Коаліція об'єднує понад 110 країн і охоплює 466 мільйонів дітей, які отримують шкільне харчування. Учасники зустрічі головним чином обговорювали як прискорити дії країн на національному рівні, а також визначали ключові напрямки роботи Коаліції на 2027–2028 роки. Україна виступила в рамках першої сесії, присвяченої прискоренню дій країн, у блоці «Шкільне харчування в умовах надзвичайних ситуацій».
Досвід України має значення
В Україні реформа шкільного харчування, незважаючи на постійні атаки на заклади освіти, є системною, адже проводяться національні дослідження, оновлення нормативної бази, санітарних регламентів і стандартів.
Міністерство освіти і науки України відповідає за реформу шкільного харчування, яку Україна впроваджує з 2020 року з ініціативи першої леді Олени Зеленської. З початку повномасштабного вторгнення Росії харчування стало ще й питанням соціальної підтримки родин. З 2024 до 2026 року програма безоплатного харчування охопила від 500 тисяч до близько трьох мільйонів учнів: з 1 вересня 2026 року гарячу їжу безоплатно отримують учні 1–11(12) класів, а це близько 3 мільйонів учнів.
Державна служба якості освіти проводить моніторингове дослідження стану організації харчування учнів закладів загальної середньої освіти. Станом на жовтень 2026 року, оцінки якості за кожним із сімох пунктів: смак, якість, різноманітність меню, розмір порцій, температура, умови в їдальні та організація прийому їжі – позитивні, і становлять більше 80 відсотків. Це говорить про те, що навіть в умовах війни та надзвичайних ситуацій Україна забезпечує якісне шкільне харчування. У прифронтових регіонах під час повітряних тривог діти харчуються в укритті.
Також учасникам коаліції був представлений досвід громад, що є ключовою ланкою впровадження реформи. Адже саме на місцевому рівні реалізуються інфраструктурні зміни, організовується харчування дітей і формується культура здорового харчування. Україна наголосила — якомога більше продуктів, що потрапляють у тарілку дитини, має вироблятися поруч, щоб кошти залишалися в громаді.
Допомога партнерів та міжнародна співпраця
Реформа шкільного харчування здійснюється Урядом, а також за сприяння міжнародних партнерів, зокрема і Всесвітньої продовольчої програми ООН. ВПП ООН здійснює матеріально-технічне посилення шкільних харчоблоків у прифронтових регіонах, забезпечуючи заклади освіти сучасним технологічним обладнанням. Підтримка реалізується у два етапи, у межах яких загалом охоплено 298 проєктів оснащення шкільних харчоблоків. У 2026/2027 навчальному році ВПП ООН планує підтримати 200 000 дітей у 1 800 школах восьми прифронтових областей: Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Херсонській і Запорізькій.
У листопаді 2024 року Україна провела Європейський регіональний саміт зі шкільного харчування в Києві. Маючи досвід реформування шкільного харчування в умовах воєнного стану, Україна прагне бути активною учасницею Коаліції та ініціативи School Meals Accelerator і готова ділитися досвідом із країнами, які лише розпочинають цей шлях. Такий намір задекларували представники МОН під час зустрічі з Акселератором, на якій також обговорили можливі формати залучення українських фахівців.
School Meals Accelerator — ініціатива, яка надає країнам підтримку в розвитку програм шкільного харчування, зокрема з питань моніторингу, оцінювання та звітності; до її керівного комітету входять уряд Німеччини, ВПП ООН, Rockefeller Foundation, Novo Nordisk Foundation, Global Partnership for Education та уряди Філіппін, Гватемали й Лесото.