Додаткове фінансування й інституційний розвиток наукових установ та університетів: розпочалася державна атестація за новою методикою

Понад 370 наукових установ і 130 закладів вищої освіти протягом 2024/2025 років мають можливість пройти державну атестацію за новою методикою. Відповідно до результатів оцінювання планується посилити спроможності наукових установ й університетів, зокрема збільшити фінансування і можливості для розвитку найкращих із них. 

З оголошенням й інструкціями щодо проведення атестації можна ознайомитися за посиланням.

Нова методика — результат співпраці основних стейкхолдерів наукової сфери

Методику розроблено за участю представників українських наукових академій і провідних ЗВО, а також європейських науковців з урахуванням досвіду оцінювання у Великій Британії, Німеччині та Польщі. Зокрема, за досвідом британської системи REF (Research Excellence Framework) уперше запроваджено експертне оцінювання впливів діяльності дослідницьких установ, зокрема на розвиток передової науки, обороноздатності, розвиток економіки та суспільства України. 

«За допомогою цієї нової методики Україна переймає найкращий досвід Європи і США останнього десятиліття. Україна продемонструвала велику сміливість, щоб послідовно запровадити ці зміни на найвищому рівні в той час, коли більшість інших країн роблять невеликі поступові кроки», — зазначив Себастіан Дале, доктор наук, доцент, науковий співробітник (Scientific associated) біотехнічного факультету Люблінського університету, член робочої групи з підготовки методики.

Методика пройшла широке громадське обговорення й отримала погодження кожного з 28-ми державних органів, що мають у своєму складі наукові установи, зокрема національної та галузевих академій наук.

«На сьогодні в Україні функціонує понад 370 наукових установ, часто з мізерним фінансуванням і обмеженими можливостями. Частина з них сформована ще за часів СРСР під запити вже неіснуючої економіки і потребує переорієнтації. Попередні державні атестації також втратили актуальність, бо не адаптовані до вимог сьогодення та міжнародного досвіду. Тож ми змінюємо підхід і оновлюємо методику, яка допоможе додатково посилити спроможні наукові установи й університети, показати їхню інвестиційну привабливість та залучити для них додаткове державне фінансування», — зазначив заступник міністра освіти і науки України, керівник робочої групи з підготовки методики Денис Курбатов.

Складові атестаційної оцінки

Згідно з новою методикою атестаційна оцінка наукової установи відтепер складатиметься з двох основних компонентів:

• Класифікаційна оцінка (кількісна) — визначається автоматизовано в системі URIS (Національна електронна науково-інформаційна система) на підставі даних та оцінки: кадрового потенціалу; якісної публікаційної активності; ефективності залучення зовнішніх ресурсів на дослідження; експертної діяльності; матеріально-технічної бази тощо.
• Експертна оцінка (якісна) — оцінка впливів діяльності установи на розвиток передової науки, обороноздатність, розвиток економіки та суспільства України тощо. Оцінюватимуть наукову установу за цими критеріями три експерти: два українських й один іноземний. До пулу експертів увійшли 2000 українських й понад 300 іноземних фахівців.

«Раніше лише кількісні показники були покладені в основу оцінювання ефективності роботи й інституцій, і їхніх підрозділів, і окремих науковців. Великою мірою гонитва за кількісними показниками призвела до поширення різноманітних практик на межі і за межею академічної доброчесності», — коментує Ігор Лиман, доктор наук, професор, завідувач кафедри історії та філософії Бердянського державного педагогічного університету, член робочої групи з підготовки методики.

«Нова методика ґрунтується на засадах справжньої конкуренції. Вона інкорпорує кількісні та, що дуже важливо, якісні показники. Ніколи раніше в Україні для атестації наукової діяльності установ не передбачалося залучення незалежних експертів, зокрема іноземних, для оцінювання впливу на наукову, суспільну та економічну складові на рівні країни», — зазначила Ольга Полоцька, виконавча директорка Національного фонду досліджень України, кандидатка філологічних наук, членкиня робочої групи з розроблення методики. 

Залежно від результатів атестації в межах однієї галузі буде виділено декілька груп наукових установ і закладів вищої освіти: від тих, хто набрав максимальний результат, до тих, хто обгрунтовано не пройшов атестацію.

«Нова методика вирішує дві засадничі проблеми, які були хронічною вадою попередніх оцінок. По-перше, установи за результатами оцінювання рейтингуються, тобто порівнюються між собою, тоді як раніше достатнім було набрати певний “прохідний бал”, і всі, хто правдами і неправдами цей бал набирав, автоматично вважалися успішними. А по-друге, рейтингування буде не всіх установ гамузом, а в межах кожного з напрямів досліджень, чим знімається питання, як порівняти між собою здобутки фізиків, біологів та мистецтвознавців. Нинішня оцінка розставить по відповідних місцях фізиків поміж фізиками, а мистецтвознавців поміж мистецтвознавців, і в кожній галузі стануть очевидними лідери та аутсайдери», — прокоментував Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру, член робочої групи з підготовки методики.

Очікувані результати

Ольга Полоцька наголошує, що методика має стати не тільки інструментом оцінювання, але й засобом стимулювання конкретної поведінкової моделі і орієнтації на результат: «Методика містить в собі чіткі сигнали того, що саме є пріоритетним та очікуваним для наукової галузі України. Наприклад, якщо установа має підтверджений досвід отримання національної чи міжнародної грантової підтримки, це свідчить про її інституційну спроможність та наявність лідерського потенціалу. Такі установи, очевидно, заслуговують на підтримку держави».

На переконання Дениса Курбатова, нова методика дасть змогу визначити найпотужніші наукові установи, для яких буде збільшено державне фінансування та можливості для розвитку. Також буде передбачено можливість отримання додаткового фінансування від міжнародних партнерів на посилення їхньої дослідницької інфраструктури, зміни юридичної форми з бюджетної на публічну, запровадження гнучкої системи оплати праці дослідників та інші речі, які повинні посилити наукові інституції.

Установи, які не пройдуть атестацію, у разі відповідного рішення їхніх засновників, можуть бути реорганізовані — долучитися до більш спроможних і сильних інституцій, але принципово зі збереженням дослідників, фінансування, майна та, якщо потрібно, навіть структурного підрозділу.

«Усі наші дії скеровано на посилення української науки, підтвердження рівня українських наукових установ та закладів вищої освіти, їхнього впливу на передові дослідження, посилення інтеграції в міжнародний дослідницький простір та привабливості для суспільства і бізнесу всередині країни. Ми будемо дуже обережно і прискіпливо підходити до отриманих результатів і будь-яких рішень, які є їхніми наслідками, щоб максимально зберегти і розвинути як якісні наукові інституції, так і головне — цінні наукові колективи», — підсумував Денис Курбатов.