Дані про навички та попит роботодавців: Україна зміцнює систему перекваліфікації
Стрімкі зміни на ринку праці, переміщення населення, трансформація цілих галузей економіки та дефіцит робочої сили посилюють потребу у перекваліфікації та підвищенні кваліфікації. Водночас ефективність таких програм залежить не лише від кількості доступних можливостей для навчання, а й від того, наскільки точно вони враховують наявні навички людей, їхні кар’єрні цілі та реальний попит роботодавців.
Саме такий підхід закладено у Стратегії зайнятості України до 2030 року. Вона передбачає перехід до моделі розвитку навичок, орієнтованої на потреби ринку праці, посилення прогнозування потреб у робочій силі, розвиток перекваліфікації дорослого населення та використання даних для надання більш персоналізованої підтримки шукачам роботи.
22 вересня Міністерство економіки та довкілля України, Міністерство освіти і науки України та Світовий банк провели в Києві захід «Навички для відновлення: Докази та пріоритети політики для системи підвищення кваліфікації та перекваліфікації України». Представники влади, бізнесу, соціальних партнерів та міжнародних організацій обговорили, як краще адаптувати систему перекваліфікації та підвищення кваліфікації в Україні до потреб людей і роботодавців.
Основою для дискусії стали три взаємодоповнюючі аналітичні дослідження Світового банку: оцінка програм активної політики зайнятості (ALMP), пілотне впровадження цифрового інструменту для зіставлення навичок, реалізоване спільно з Державною службою зайнятості, а також комплексна діагностика української екосистеми перекваліфікації, відома як дослідження BOOST. Разом вони дозволяють подивитися на виклики з двох сторін: як система організована та фінансується і як вона працює для конкретного слухача чи шукача роботи.
«У сфері перенавчання нам потрібні не універсальні рішення, а точніші інструменти, побудовані на даних про навички людей і потреби роботодавців. Саме в цьому для нас цінність співпраці зі Світовим банком: разом ми можемо перевіряти підходи на практиці і використовувати результати для нової політики зайнятості», зазначив Олександр Кравченко, Міністр економіки та довкілля України.
Перше дослідження, «Сприяння розвитку навичок та зайнятості в Україні: огляд активних програм на ринку праці (ALMP)», оцінює 13 програм, що реалізуються через Державну службу зайнятості, зокрема ваучери на навчання для працевлаштованих осіб та програми професійного навчання для безробітних.
Видатки на програми активної політики зайнятості зросли з 0,5 млрд грн до 7 млрд грн у період з 2021 по 2024 рік. Дослідження показує, що ці інвестиції були ефективними як з точки зору результатів на ринку праці, так і бюджетної віддачі: податкові та соціальні внески учасників програм уже протягом року перевищували витрати на їх реалізацію.
Особливо високі результати зафіксовано у програмах розвитку навичок. У 2022-2024 роках близько 87 тисяч безробітних та 47 тисяч працевлаштованих осіб пройшли навчання для здобуття нових навичок і підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. Програми професійного навчання для безробітних продемонстрували позитивний вплив: за даними Пенсійного фонду України, 85% випускників працевлаштовувалися офіційно протягом одного місяця після завершення навчання, а 69% залишалися зайнятими через шість місяців. Для працевлаштованих осіб використання навчальних ваучерів було пов’язане зі зростанням заробітків на 27%.
Ще одним важливим елементом обговорення став пілотний проєкт Світового банку з використання цифрового застосунку SkillLab для кар’єрного консультування та покращення послуг із працевлаштування. Пілот реалізовувався спільно з Державною службою зайнятості у Львівській та Донецькій областях.
Інструмент формував структурований профіль навичок на основі європейської класифікації ESCO та визначав потенційні кар’єрні траєкторії й прогалини у навичках. Пілот показав, що 86% користувачів із достатньо деталізованими профілями вже володіли щонайменше половиною навичок, необхідних для професії, яку система визначила як найбільш відповідну для них. Це свідчить про те, що нестача компетентностей не завжди є головною перешкодою для працевлаштування. У багатьох випадках проблема полягає у правильному визначенні вже наявних навичок людини та їхньому поєднанні з відповідними можливостями на ринку праці.
Оцінка впливу не виявила статистично значущого ефекту від доступу лише до цифрового інструменту на рівень формальної зайнятості, заробітної плати чи стабільність працевлаштування. Дослідження Світового банку вказує на неповне охоплення користувачів, обмежену залученість роботодавців та відмінності у попиті на робочу силу між регіонами як можливі причини таких результатів.
Водночас користувачі активно використовували функції оцінювання навичок, професійного профілювання та створення резюме. Пілот також продемонстрував важливу роль кар’єрних консультантів у підтримці використання таких інструментів: понад 300 фахівців Державної служби зайнятості у двох пілотних регіонах пройшли відповідне навчання.
«Результати пілоту демонструють потенціал підходу, побудованого навколо навичок людини, а не лише її попередньої посади чи формальної кваліфікації. Водночас самі лише технології не можуть вирішити проблему зайнятості. Вони дають кращі результати тоді, коли інтегровані в систему надання послуг зайнятості, підтримуються консультантами та пов’язані з роботодавцями і реальними можливостями для навчання», зазначив Боб Сом, Регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи.
Дослідження BOOST «Дослідження BOOST: Дорожня карта побудови ефективної, результативної та інклюзивної екосистеми перекваліфікації в Україні», опубліковане у 2026 році, пропонує дорожню карту з десяти кроків, згрупованих у три напрями: посилення інтеграції приватного сектору та управління, удосконалення систем фінансування і даних та покращення надання послуг.
Дослідження BOOST показує, що основа для розвитку системи перекваліфікації в Україні вже формується. Близько 60% закладів професійної та вищої освіти пропонують короткострокові програми перекваліфікації або підвищення кваліфікації. Більшість таких закладів здатні запустити нову короткострокову програму протягом трьох місяців.
Бізнес також стає дедалі активнішим учасником цього процесу. Частка підприємств, які організовують навчання для своїх працівників, зросла приблизно з 24% до повномасштабного вторгнення до 34% сьогодні, а серед великих компаній такі програми реалізують близько 72% підприємств.
Окремі компанії вже створили власні навчальні центри та програми, безпосередньо пов’язані з кадровими та виробничими потребами. Проте такі програми зазвичай не визнаються в межах державної системи фінансування навчання, а набуті випускниками навички не завжди проходять формальне підтвердження.
Національна система кваліфікацій України швидко розвивається: у країні вже працює понад 200 кваліфікаційних центрів, хоча їхнє покриття залишається нерівномірним між регіонами.
Ці зміни створюють можливості для наступного етапу реформ: кращого поєднання державних і корпоративних програм навчання, системи кваліфікацій та механізмів фінансування підготовки кадрів. Дослідження BOOST пропонує дорожню карту з 10 кроків, що охоплюють розвиток партнерств із бізнесом, систему визнання результатів неформального навчання, фінансування, дані про навички та поетапний доступ ветеранів до навчальних програм.
«Сьогодні, коли економіка відчуває дефіцит кадрів, система освіти має значно швидше реагувати на зміни ринку праці. Людині не завжди потрібно кілька років нового навчання — часто вона вже має значну частину необхідних компетентностей і потребує конкретних навичок для переходу в нову професію. Тому маємо розвивати гнучкі програми для дорослих і тісніше пов'язувати їх із запитом роботодавців. За останні три роки 73 тисячі українців уже отримали ваучери на навчання, щоб опанувати нову професію, підвищити кваліфікацію або здобути вищу освіту. Серед них більше 15 тисяч внутрішньо переміщених осіб та понад 2 тисяч ветеранів. Таких можливостей має бути більше, щоб людина могла повертатися до навчання тоді, коли цього потребує її професійний шлях», зазначив Андрій Бутенко, Міністр освіти і науки України.
Насамкінець, результати трьох досліджень та їхні рекомендації можуть стати основою для подальшого розвитку системи «Обрій» — єдиної цифрової системи ринку праці України, яку планується посилити інформацією про можливості професійного навчання та розвитку навичок.
«Обрій» покликаний об’єднати інформацію про вакансії, навички, програми навчання, кар’єрне консультування та цифрові послуги у сфері зайнятості, а також допомогти державі точніше спрямовувати програми перекваліфікації відповідно до потреб людей та економіки.
Команди Світового банку у сферах освіти та соціального захисту активно сприяють створенню міцної основи для розвитку навичок в Україні через такі проєкти, як LEARN, що підтримує шкільну та дошкільну освіту; UIHERP, який допомагає трансформувати систему вищої освіти, зокрема шляхом створення 12 Кампусів досконалості (CampeX); а також програма технічної допомоги SPIRIT, спрямована на посилення системи соціального захисту, служб зайнятості та підтримки ветеранів.