Чи вистачить Україні кваліфікованих робітників?
Під час відкриття форуму "Освіта України 2021: стратегічні цілі та пріоритетні напрями" Президент Володимир Зеленський зазначив, що важливим напрямом для країни у наступному році має стати професійно-технічна освіта, та додав, що нам катастрофічно не вистачає кваліфікованих робітничих кадрів, тому потрібно реформувати цю сферу.
Дійсно, у галузі освіти визначними є реформи "Нова українська школа" та вищої освіти. Кілька років зусилля йшли на те, щоб напрацювати якісні політики у цих сферах. Натомість професійна освіта була не в пріоритеті. Та якщо оцінити цю галузь під іншим кутом зору та зрозуміти її цінність для суспільства, економіки країни, то виявиться, що якісна профосвіта може стати наступною успішною освітньою реформою в Україні.
Підтримка Президента підтвердилась виданим Указом про створення Ради з питань розвитку професійної (професійно-технічної) освіти як консультативно-дорадчого органу при Президентові. Очікується, що орган допоможе модернізувати галузь та дасть додаткові інструменти для якісної підготовки кваліфікованих робітників. Він має об'єднати зусилля всіх стейкхолдерів профосвіти та вивести її на зовсім інший рівень уваги в суспільстві.
Водночас Уряд має забезпечити розробку та затвердити до 1 вересня 2021 року державну цільову програму розвитку професійної освіти на період до 2027 року, спрямовану на модернізацію системи.
Програма повинна передбачати заходи для вдосконалення професійно-технічної освіти України та запровадження кращої моделі фінансування відповідних закладів з урахуванням реальних потреб для забезпечення здобуття сучасних професій.
Має відбутися оновлення змісту такої освіти, серед іншого, шляхом розробки та затвердження нових державних стандартів, упровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання, забезпечення учнів сучасними підручниками та їхніми електронними версіями.
Крім того, має відбутися оновлення програм підвищення кваліфікації викладачів, педагогів спецдисциплін, майстрів виробничого навчання таких закладів освіти, а також підвищення престижності їхньої праці, зокрема шляхом запровадження мотиваційних фінансових інструментів оплати праці.
Також Кабмін має опрацювати питання підвищення зарплати педагогів і стипендій учнів. Більшої уваги потребують процеси передачі закладів професійної освіти з державної у комунальну власність.
Тож давайте подивимось на те, якою зараз є ситуація у профосвіті та чи вдалось щось змінити у цій сфері за останній рік?
Діяти стратегічно
Стратегія – основа будь-яких проєктів. Без неї не побудуєш жодного бізнесу, не досягнеш амбітних цілей і, у нашому випадку, не зробиш якісних змін у системі освіти. Ще у 2017 році ухвалено рамковий Закон “Про освіту”. Він визначив основні напрями та принципи розвитку всіх сфер освіти. На основі нього були ухвалені відповідні спеціальні документи – закони у сфері загальної середньої та фахової передвищої освіти.
У професійно-технічній освіті досі керуються нормативно-правовими актами, які не враховують реальний стан справ, не адаптовані до цифрових систем і часто створюють фахівцям на місцях купу бюрократичних перепон. Наприклад, закон, за яким нині працює вся система, був прийнятий ще у 1998 році. Та кілька років тому справа зрушила з місця. У 2017 році Уряд прийняв Концепцію розвитку профосвіти до 2027 року. Документ допоміг створити єдине бачення розвитку профосвіти, задав стратегічний напрям реформи, але не окреслив чіткий подальший план дій.
Тож створення такого плану, який зміг би конкретизувати ідеї, закладені у Концепції, стало критично необхідним. Так, у 2020 році колегія МОН схвалила Стратегію розвитку профосвіти до 2023 року. Вона визначає чотири пріоритетні напрями реформи галузі.
По-перше, це побудова ефективної системи управління та фінансування, що буде неможливо здійснити без прийняття нового Закону “Про професійну освіту”. Вже зараз МОН спільно з народними депутатами-членами Комітету з питань освіти, науки та інновацій, стейкхолдерами галузі розпочали роботу над підготовкою такого законопроєкту. Крок за кроком робоча група напрацьовує структуру документа, визначає зміст статей та нормативно-правових актів, які потрібно напрацювати для кращої роботи сфери. Вийти на фінальний варіант документа плануємо до кінця року, адже галузь чекає на нього вже багато років.
Наступним завданням є посилення співпраці закладів із бізнесом – оновлення освітніх програм, стажування майстрів виробничого навчання, розвиток дуальної форми освіти (70% часу учень працює на підприємстві, 30% – вивчає теорію в закладі). Остання має заохочувати роботодавців співпрацювати з профтехами. Для того, щоб дуальне навчання було зрозумілим усім сторонам, Міністерство затвердило окреме Положення – воно полегшує взаємодію стейкхолдерів процесу: роботодавця, адміністрації закладу та учня. Вперше таке навчання пілотували у 2015-2017 роках у трьох профтехах. Нині третина закладів з усієї мережі застосовують дуальну форму навчання. Загалом її вже обрали 12 395 учнів.
А далі маємо безперервно працювати над покращенням змісту та якістю такої освіти, оновлювати стандарти і програми, активно комунікувати професії.
Оновлювати, популяризувати, співпрапрацювати
Сьогодні 80% випускників після школи вступають до вишів, і лише 20% до профтехів. Таку ситуацію потрібно вже зараз виправляти, тому що через кілька років Україна може дійсно стикнутися з нестачею кваліфікованих робітників. З 2012 року кількість вступників, які обрали профтехосвіту, скоротилася на 66%.
Виникає питання: що потрібно зробити Уряду, щоб заохотити школярів вступати до профтехів? Відповідь проста: оновлювати, популяризувати та співпрацювати.
Реформа професійної освіти за цими трьома принципами вже розпочалася.
Для залучення школярів заклади повинні мати сучасну інфраструктуру та якісні освітні програми, які відповідатимуть потребам ринку праці. У 2020 році Уряд інвестував 100 млн грн. За цей кошт заклади створили 49 навчально-практичних центрів – освітніх осередків, де учні можуть опанувати практичні навички на сучасному обладнанні, а дорослі – підвищувати кваліфікацію. Крім цього, вдалось оновити 25 освітніх стандартів профосвіти.
Для ефективної реалізації реформи МОН співпрацює з Програмою ЄС “EU4Skills: кращі навички для сучасної України”. Вона стартувала у грудні 2019 року. Основними результатами першого року спільної роботи став аудит 1254 закладів професійної та фахової передвищої освіти. Разом з проєктом також була напрацьована концепція професійної орієнтації в Новій українській школі. Адже важливо проводити якісну профорієнтацію вже у середній школі, починаючи з 5-го класу. У підлітковому віці учень має отримувати достатньо інформації про професії, знайомитися з можливостями профосвіти та розуміти, що вона є сучасною, готовою відповідати його потребам.
У 2020 році було підготовлено проєкт з підвищення кваліфікації та розвитку цифрових навичок керівників, викладачів закладів профтехосвіти. Таке навчання пройшли понад 800 педагогів із 7 пілотних областей – Вінницької, Полтавської, Запорізької, Рівненської, Львівської, Миколаївської та Чернівецької. Водночас МОН працює над двома онлайн-курсами для викладачів та керівників закладів профосвіти. У них вони знайдуть більше ідей для того, як пояснювати матеріал, перевіряти домашні завдання та, що дуже важливо у профосвіті, викладати практичну частину.
Сьогодні репутація закладів профосвіти – на низькому рівні. І це не через те, що у профтехах все так погано, а через низьку поінформованість людей про реальну ситуацію в закладах. Для створення позитивного іміджу в суспільстві МОН у 2020 році проводило різні інформаційні кампанії, зокрема розповідало про історії успіху профтехів України, проводило інформаційні сесії для закладів про важливість комунікації та популяризувало дуальну форму навчання.
У наступному році планується ще активніша робота за цими напрямами. Зокрема, тільки на створення навчально-практичних центрів Уряд виділив 150 млн грн, що на 50 млн більше, ніж торік.
Тож 2020 рік став хорошим стартом, який задав темп реформі, але попереду ще багато роботи. Модернізація профосвіти – це довгий та складний процес, куди мають бути залучені всі ключові гравці: бізнес, суспільство, державні інституції. За умови спільної роботи всіх сторін Україні точно вистачить кваліфікованих робітників!