ERA-UA
Дорожня карта інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA-UA)
Для ефективної інтеграції України до Європейського дослідницького простору Міністерство освіти і науки України разом з широким колом стейкхолдерів підготувало відповідну Дорожню карту. До роботи долучилися 60 представників від міністерств, Комітетів Верховної Ради, НАН, галузевих академій, провідних вишів, міжнародних та громадських організації.
Документ був схвалений рішенням колегії МОН 22 березня 2018 року. Він передбачає 6 пріоритетів інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору:
1. Ефективність національної дослідницької системи
2а. Спільне вирішення проблем, зумовлених глобальними викликами
2б. Оптимальне використання державних інвестицій у дослідницькі інфраструктури
3. Вільний ринок праці дослідників
4. Гендерна рівність і комплексний гендерний підхід у сфері науки
5. Оптимальні обмін та трансфер наукових знань
6. Міжнародне співробітництво
Кожен пріоритет включає цілі, заходи та інструменти, а також індикатори їх досягнення.
Наразі Міністерство освіти і науки працює над реалізацією Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору.
Одним із основних пріоритетів є інтеграція України до Європейського дослідницького простору. Цьому сприяє двостороння міжнародна співпраця з країнами-членами ЄС, з країнами східного партнерства, участь у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020».
Зокрема, починаючи з 2014 року і до тепер, за підсумками 446 конкурсів для 117 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020» передбачено фінансування у сумі 17,232 млн євро для 90 проектів, 9 з яких координуються українськими організаціями. За цей час 1190 українських установ та організацій підготували та подали на розгляд 915 проектних пропозицій. Загальна вартість проектів, у яких беруть участь 117 українських організацій – 465 851 011 євро.
Вітчизняні університети та наукові установи беруть активну участь у двосторонньому науково-технічному співробітництві в рамках міжурядових угод. Кількість проектів у рамках білатерального співробітництва у 2017 році зросла вдвічі порівняно з 2016 роком. Обсяг фінансування проектів у 2017 році зріс у 3,5 рази порівняно з минулим роком.
Також Україна бере асоційовану участь у Програмі наукових досліджень та навчання «Євратом», Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі «EUREKA», програмі НАТО «Наука заради миру» тощо. Українські дослідницькі організації і університети співпрацюють з міжнародними організаціями та фондами, серед яких Європейська організація з ядерних досліджень (ЦЕРН), Український науково-технологічний центр (УНТЦ), Науковий комітет з антарктичних досліджень (СКАР) тощо.
Наукова сфера є однією з найбільш глобалізованих й інформація щодо результатів наукових досліджень має бути доступна українським науковцям. У 2017 році Міністерство забезпечило доступ до найпопулярніших в науковому світі ресурсів Web of Science та Scopus, які стали не просто базами наукових видань і публікацій, а й інформаційними платформами з багатьма додатковими корисними аналітичними сервісами. З цією метою з державного бюджету було виділено 12,8 млн. грн. Важливо й те, що установи не просто отримали доступ до наукометричних ресурсів. Обидві компанії-видавці Elsevier (Scopus) та Clarivate Analytics (Web of Science), на прохання Міністерства, погодилися проводити в Києві та регіонах семінари і тренінги з питань підвищення публікаційної активності науковців, написання якісних наукових статей, пошуку наукових видань для публікацій, планування наукової кар'єри. Окремо ці компанії проведуть роботу з упорядкування профілів українських вищих навчальних закладів та наукових установ, що дозволить підвищити їхні рейтинги та видимість на світовій науковій карті.
Дорожня карта інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA-UA)
Для ефективної інтеграції України до Європейського дослідницького простору Міністерство освіти і науки України разом з широким колом стейкхолдерів підготувало відповідну Дорожню карту. До роботи долучилися 60 представників від міністерств, Комітетів Верховної Ради, НАН, галузевих академій, провідних вишів, міжнародних та громадських організації.
Документ був схвалений рішенням колегії МОН 22 березня 2018 року. Він передбачає 6 пріоритетів інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору:
1. Ефективність національної дослідницької системи
2а. Спільне вирішення проблем, зумовлених глобальними викликамиф
2б. Оптимальне використання державних інвестицій у дослідницькі інфраструктури
3. Вільний ринок праці дослідників
4. Гендерна рівність і комплексний гендерний підхід у сфері науки
5. Оптимальні обмін та трансфер наукових знань
6. Міжнародне співробітництво
Кожен пріоритет включає цілі, заходи та інструменти, а також індикатори їх досягнення.
Станом на липень 2020 року Міністерство освіти і науки працює над актуалізацією Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору та розробкою Національного плану дій з її імплементації.
Інформація щодо можливостей участі України в DANUBIUS ERIC та JPI Oceans
Інформація щодо консультацій МОН України з JPI Oceans 4-5 листопада 2019 року