A-
A+
Пошук
Пошук офіційних документів
Шукайте накази Міністерства та інші законодавчі акти в галузі освіти та науки

Форми організації харчування

  • Комплексні обіди

  • Харчування на основі дабл-меню (2-3 страви на вибір) 

  • Мультипрофільне харчування (шведський стіл) 

  • Харчування на основі напівфабрикатної кулінарної лінійки

  • Через організацію централізованих «фабрик-кухонь» із подальшим кейтерингом

Комплексні обіди дають можливість кожній дитині безпосередньо в їдальні обрати із запропонованих 2-х варіантів меню той, який їм сьогодні більше подобається. Водночас поживна цінність і вартість обох варіантів обіду мають бути ідентичними. Наприклад, дитина обирає або перший комплекс меню, або другий з-поміж таких варіантів:

Приклад:

Комплексне меню 1:

Комплексне меню 2:

Суп гороховийввв

Борщ зелений

Курка з паприкою та макарони

Котлета рибна з картопляним пюре

Запіканка сирна

Салат із моркви і гарбуза з родзинками

Сік

Чай з печивом


Харчування на основі дабл-меню (2-3 страви на вибір) – дуже схожий на попередній варіант, але тут фіксована перша страва, а інші можна обирати. І що дуже подобається дітям – гарнір теж на вибір! Але вартість такого обіду буде залежати від вибору страв.

Приклад:

Перша страва:

Борщ український зі сметаною

Основна страва

(на вибір):

Наґетси курячі

Тефтелі м'ясні в соусі

Сосиска відварна

Гарнір (на вибір):

Рис «Паелья»

Каша гречана з маслом

Овочі тушковані

Салат

Вінегрет

Зі свіжої капусти із зеленню і насінням

Напої

Кисіль 

Чай з лимоном

Сік 


Мультипрофільне харчування працює за принципом «шведського столу». Дитина вчиться робити свій вибір, поступово у дітей формується культура харчування. До меню обов’язково входять декілька видів овочів, фруктів, м’ясні та рибні вироби, кілька видів напоїв, хлібобулочні вироби, млинці, запіканки, йогурт і кілька видів гарнірів. Вартість сніданку фіксована, а ось що конкретно буде їсти дитина – залежить від її вибору. Звичайно, такий спосіб організації харчування вимагає великої обідньої зали, наявності спеціального обладнання у закладі, ретельної підготовчої роботи колективу школи і допомоги персоналу чи вчителів учням початкової школи, але це того варте! Важливо, щоб учні приходили до їдальні у визначений для них час. Тоді усім всього вистачає, бо кухарі знають, що після другого уроку їдять 100 учнів 1-2 класів, тому сервірують загальні столи стравами з розрахунку 120 порцій. А під час третього уроку потрібно просто поновити продукти на загальних тацях та винести гарячі страви у марміти для учнів 3-4 класів. Після сніданку тарілки порожні, діти з'їдають все, що поклали до своєї тарілки! 


Харчування на основі напівфабрикатної кулінарної лінійки зазвичай викликає негатив у тих, хто знає про такий спосіб харчування з радянського минулого. Але сучасні технології завдяки автоматам ударної заморозки дають можливість виготовляти у промислових умовах корисні та поживні гречаники, сирники, млинці з різними начинками, наґетси, люля-кебаб, котлетки для бургерів та інші смаколики. За таких умов значно легше контролювати якість напівфабрикатів, заклади завжди забезпечені запасом продуктів, і жодні транспортні колапси чи недобросовісні постачальники не загрожують зриву харчування дітей. А вже як формувати меню з цих напівфабрикатів, кожен заклад вирішує сам. У ньому ж відбувається і фінальний етап приготування – тушкування, смаження, пароваріння чи вакуумна обробка.


«Фабрики-кухні» та кейтеринг.  Саме завдяки фабрикам-кухням можлива реалізація кейтерингового підходу до організації харчування. В цьому випадку потрібно все ретельно продумати у масштабах всього міста чи району, обрати одну «центральну» школу з великим харчоблоком, обладнати його так, щоб його потужностей вистачало на приготування гарячого харчування на декілька сусідніх закладів. Це і буде «фабрика-кухня» з повним технологічним циклом виробництва готової продукції. Ще один варіант – організувати таке централізоване виробництво за межами навчального закладу, і тоді його потужностей може вистачати не на один район чи одне місто. А ось доставка готових страв до школи з відповідними послугами у шкільних обідніх залах і називається кейтерингом. Такий спосіб організації харчування, за оцінками експертів, дає значну економію не тільки на обладнанні харчоблоків, а й у використанні ресурсів: води – на 53 %, електроенергії – на 48 %, засобів для клінінгу – на 40 %, фонду оплати праці – на 50%.