Моніторинг НУШ

Реформа «Нова українська школа», яка стартувала у 2018 році, потребує аналізу ефективності її реалізації. З ініціативи Міністерства освіти і науки України громадська організація «Центр підтримки освітніх реформ» у співпраці з Командою підтримки реформ МОН за фінансової підтримки Швейцарії через Швейцарську Агенцію розвитку та співробітництва і Міжнародного фонду «Відродження» провели у 2019 році комплексне дослідження ефективності впровадження НУШ. Базовим нормативним документом, який визначав мету, зміст і процедури здійснення моніторингу, став наказ Міністерства освіти і науки України № 1274 від 8 жовтня 2019 року «Про затвердження програми проведення моніторингового дослідження впровадження реформи “Нова українська школа” у закладах загальної середньої освіти».

З-поміж завдань дослідження було:

• дослідити рівень сформованості наскрізних умінь в учнів 3-х класів закладів загальної середньої освіти;
• оцінити ступінь реалізації цілей реформи «Нова українська школа» у початкових класах закладів загальної середньої освіти; 
• проаналізувати або встановити залежність між сформованістю наскрізних умінь учнів та методами роботи педагогів, стилем педагогічної взаємодії, організацією освітнього середовища;
• дослідити ставлення учасників освітнього процесу (керівників закладів загальної середньої освіти, педагогів та батьків і учнів) до реформи «Нова українська школа».

Для реалізації дослідження був розроблений стратифікований двоступеневий дизайн вибірки. Загальний обсяг вибірки закладів освіти склав 150 шкіл, які розділені на 3 страти за типом закладу: загальноосвітні, спеціалізовані (з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів; на момент проведення дослідження статути закладів загальної середньої освіти ще не було змінено відповідно до нового ЗУ «Про освіту») та пілотні (учасники всеукраїнського експерименту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти»).

Результати дослідження викладені у семи тематичних розділах та одному узагальнюючому:

1. Дослідження наскрізних умінь учнів початкової школи;
2. Спостереження за уроками вчителів початкових класів;
3. Спостереження за роботою учнів початкових класів;
4. Анкетування вчителів початкових класів;
5. Анкетування учнів третіх класів 2019-2020 навчального року;
6. Опитування керівників закладів освіти;
7. Анкетування батьків третьокласників 2019-2020 навчального року;
8. Моніторинг впровадження реформи НУШ: результати та рекомендації.

У 2019 році відбувся перший етап дослідження. До нього були залучені учні третіх класів, які пішли до школи у 2017 році, зокрема учні пілотних класів. Наступний етап буде проведено за сприятливої епідемічної ситуації. У ньому візьмуть участь учні, які пішли до школи після 2018 року та навчаються за новим Державним стандартом початкової освіти. Такий підхід дозволить отримати результати щодо володіння наскрізними уміннями учнями початкової школи, які навчалися до та після запровадження реформи НУШ.

Моніторингові дослідження впровадження реформи «Нова українська школа», проведені Інститутом освітньої аналітики

Із 2017 року державна наукова установа «Інститут освітньої аналітики» проводить моніторингові дослідження процесу впровадження реформи «Нова українська школа» в початкових класах. Ці дослідження відбуваються на базі пілотних шкіл, які беруть участь в експерименті за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти».

Мета досліджень полягає у визначенні особливостей процесу впровадження нових підходів до навчання в початковій школі. Серед респондентів на різних етапах моніторингу – регіональні тренери НУШ, директори та заступники директорів закладів загальної середньої освіти, вчителі пілотних класів та батьки учнів цих класів.

• І етап дослідження: Аналітична довідка за результатами моніторингу процесу впровадження нових підходів до навчання у початковій школі (1 клас). Дослідження проводилось у жовтні 2017 року із застосуванням кількісних методів збору даних, а загальна кількість анкетованих становила 1414 осіб (143 вчителі, 84 директори шкіл, 29 регіональних тренерів, 1158 батьків першокласників). Серед завдань дослідження було дізнатися про підготовку до пілотування НУШ, сприйняття вчителями інноваційних підходів, створення відповідного освітнього середовища, методичний і дидактичний супровід освітнього процесу тощо. 
• ІІ етап дослідження: Презентація-звіт за результатами моніторингу впровадження нових підходів до навчання в початковій школі (1 клас). Дослідження проведено в травні-червні 2018 року, наприкінці першого року пілотування реформи «Нова українська школа». У презентації представлено узагальнену інформацію за результатами опитування тренерів, директорів і вчителів пілотних шкіл – учасників всеукраїнського експерименту. На цьому етапі дослідження респондентів опитували, зокрема, про підходи до оцінювання результатів навчання учнів, навчальні програми та матеріали, зміни в розвитку учнів у різних сферах, а також про зміни в середовищі вчителів, які беруть участь в експерименті. 
• ІІІ та ІV етапи дослідження: Аналітичний звіт «Моніторинг процесу впровадження нових підходів до навчання в початковій школі ( 2 клас)». Третій етап моніторингового дослідження тривав протягом грудня 2018 року та січня 2019 року, четвертий – у травні-червні 2019 року. У дослідженні брали участь 100 пілотних шкіл, а респондентами виступали директори, заступники директорів і вчителі. Серед завдань цих етапів було з’ясувати особливості співпраці учасників освітнього процесу, організації освітньої діяльності учнів, готовність вчителів до розроблення навчальних програм і методичних матеріалів. В анкеті йшлося і про дидактичні матеріали, технології, методи, прийоми навчання, форми організації роботи учнів та методи оцінювання, які використовують вчителі.
• V етап дослідження: Аналітичний звіт «Результати дослідження впровадження нових підходів до навчання в початковій школі (анкетування вчителів 3 класів)». П’ятий етап моніторингового дослідження відбувся в жовтні 2019 року. У заході брали участь 129 пілотних шкіл, а респондентами виступали вчителі – учасники експерименту. Вибіркова сукупність вчителів була суцільною. Метою  анкетування вчителів, зокрема, було з’ясувати, якої саме методичної підтримки потребують педагоги для ефективного провадження освітньої діяльності відповідно до нового Державного стандарту початкової освіти. 
• VІ етап дослідження: Аналітичний звіт  «Дослідження щодо стану реалізації НУШ в пілотних закладах освіти (4 клас)». Дослідження тривало протягом жовтня-листопада 2020 року. В опитуванні взяли участь 108 заступників директорів пілотних шкіл. На цьому етапі серед завдань дослідження були такі: з’ясувати підходи, які застосовуються для створення/розроблення освітньої програми закладу освіти та залучення інших вчителів до викладання в пілотних класах, а також вивчити рівень включення в освітній процес батьків учнів пілотних класів. В останній рік пілотування Державного стандарту початкової освіти та перед початком цього процесу в базовій школі необхідно було також дізнатися те, на які аспекти роботи шкіл мало найбільший вплив впровадження нового Держстандарту та зрозуміти потреби пілотних закладів для подальшої організації експерименту на рівні базової школи.

Моніторинг стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи: 2018–2025 роки

У грудні 2016 року в Україні було започатковано проведення довготривалого загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти». Започаткування моніторингу було зумовлено стартом реформи «Нова українська школа» та необхідністю доказової бази про ступінь її ефективності. Дослідження проводить Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО). 

Перший етап дослідження відбувся у 2018 році. Він дав змогу зібрати актуальні й достовірні дані про стан та якість системи початкової освіти до впровадження нового Державного стандарту початкової освіти. Цей етап був необхідний, зокрема, для можливості порівняння сформованості читацької та математичної компетентностей дітей, які навчаються в Новій українській школі та тих, хто навчались за попереднім Держстандартом. 

Наступні цикли дослідження відбудуться у 2021, 2023 та 2025 роках. Вони дозволять простежити зміни в якості початкової освіти за результатами впровадження нової освітньої парадигми.

Під час першого етапу було досліджено такі теми: сформованість читацької та математичної компетентностей, передумови й результати навчання, а також булінг у початковій школі. Із загальними результатами з усіх тем можна ознайомитись в короткому інформаційному буклеті.

Результати моніторингового дослідження за темами:

• математика;
• читання;
• передумови й результати навчання;
• булінг у початковій школі.

Методологія та технологія моніторингового дослідження, статистичні дані – на сайті УЦОЯО.

Інформаційно-аналітичний звіт про проведення моніторингу якості підготовки працівників регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти до науково-методичного супроводу впровадження Державного стандарту базової середньої освіти та якості підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників пілотних закладів загальної середньої освіти

За дорученням Міністерства освіти і науки України № 4/47-24 від 04.01.2024 ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» було проведено моніторингове дослідження якості підготовки працівників регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти до науково-методичного супроводу впровадження Державного стандарту базової середньої освіти (далі — ДСБСО) та якості підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників пілотних закладів загальної середньої освіти на виконання пп. 11–12 другого формувального етапу Програми реалізації інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня на 2021-2027 роки за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.04.2021 р. №406).

Моніторинговим дослідженням, яке передбачало онлайн опитування фахівців закладів ППО, керівників та педагогічних працівників пілотних  ЗЗСО і проводилося на онлайн платформі Google Forms, було охоплено 884 фахівців 22 регіональних закладів ППО і 1503 педагогічних працівників 144 пілотних ЗЗСО.