Презентація "Взаємодія з громадою у захисті прав учасників освітнього процесу". Сергій Горбачов
Презентація "Критерії формування спроможної освітньої мережі". Оксана Руда
Презентація "Освітня реформа. Орган управління освітою. Децентралізація". Ірина Грекова
Презентація "Pro Школу. Безкоштовна онлайн консультація вчителів". Юлія Пилипко
Методично-інформаційний посібник «Критерії формування спроможної освітньої мережі в ОТГ»
Методично-інформаційний посібник "Критерії формування спроможної освітньої мережі в ОТГ"
За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, станом на 10 серпня 2019 року в Україні створено 936 об’єднаних територіальних громад, у кожній з яких має діяти окремий орган управління освітою. Те, як школи, громада, органи управління освітою та інші зацікавлені сторони будують відносини між собою та організовують свою діяльність, обговорювалось під час панельної дискусії «Школа і громада».
Керівник сектору "Освіта" ОСПД/EDGE Оксана Руда презентувала методику «Критерії формування спроможної освітньої мережі». Її розробили у Раді донорів з питань децентралізації в Україні при Мінрегіоні.
Методичні рекомендації дають інструменти для оцінювання ситуації та визначення напряму змін. Вони надають чотири групи критеріїв, за якими можна оцінити спроможність освітньої мережі:
«Коли ми говоримо про спроможну освітню мережу, то маємо на увазі доступ до якісної освіти для кожної людини, забезпечення системності та безперервності у дошкільній, загальній середній, позашкільній освіті у громаді, а також ефективне використання всіх ресурсів – кадрових, інфраструктурних, фінансових, матеріальних, технічних», - зазначила Оксана Руда.
Експерт проєкту SKL International Айдер Сеїтосманов наголосив, що допомога громадам у створенні ефективного управління освітою може стати гарантією того, що реформа освіти буде продовжуватись.
Для цього проєкт розробив посібник «Нова школа у нових громадах», а також створив базу даних кращих практик, які застосовують ОТГ. Такі практики, яких наразі налічується 64, мають не лише реальний досвід використання, а й необхідний комплект нормативно-правової документації.
«Ці практики користуються попитом: ми бачимо близько 1000 зареєстрованих користувачів бази даних. В процесі ми бачили, як одні практики породжують інші. Так утворюються горизонтальні зв’язки, культура децентралізації, коли необхідно створювати управління, не чекаючи на вказівки і накази», - зазначив експерт.
Досвідом управління освітою в ОТГ поділились безпосередньо представники громад. Керівник відділу освіти Теребовлянської ОТГ Світлана Климко розказала про переваги і виклики фінансової автономії в освіті. За її словами, така автономія змінює ставлення до проблем, оскільки тепер є можливість самостійно планувати бюджет і розпоряджатись коштами.
Керівник відділу освіти Солонянської ОТГ Ірина Грекова зазначила, що децентралізація дала можливість громаді формувати власну систему освітніх послуг, побудувати партнерські стосунки з керівництвом області, сформувати стратегію роботи, підвищити рівень комунікації з усіма стейкхолдерами освітнього процесу.
«Звичайно, все це непросто. Є чимало запитань, об’єктивних і суб’єктивних претензій. Але найголовніше, що ми шукаємо ті точки дотику, які допомагають нам спільно вирішити завдання. А наша головна мета – найвища якість освітніх послуг задля того, щоб випускник наших закладів освіти був успішним у самостійному житті», - зазначила вона.
Під час дискусії голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак презентував «Абетку для директора» - рекомендації для побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у школах.
Посібник створювали, виходячи з принципу автономії закладів освіти. Тому він є не уніфікованим документом, а збірником рекомендацій, які допоможуть вибудувати внутрішню систему оцінювання якості освіти.
«Ми розраховуємо, що кожен заклад освіти, ОТГ, засновник, органи самоуправління зможуть проводити самооцінювання і оцінювання шкіл, які є в їхньому підпорядкуванні. І кожного року вони можуть давати відповідь, що відбувається у закладах, які процеси потрібно покращити», - наголосив Руслан Гурак.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов детально пояснив, у чому полягатимуть його обов'язки та якою він бачить свою роботу. За його словами, посаду передбачено, зокрема, для розвитку педагогіки партнерства, яка є одним із ключових принципів НУШ.
«Педагогіка партнерства - це політика і практика, коли ми працюємо всі разом – здобувачі освіти, батьки, вчителі. Задля головної мети – щоб учні мали змогу нормально вчитись. Ми маємо чітко забезпечити дотримання прав учасників процесу», - повідомив Сергій Горбачов.
Своїми функціями він вбачає також координування діяльності активного громадянського суспільства та правове просвітництво, яке може вирішити проблему узгодження прав різних учасників освітнього процесу.
«У освітнього омбудсмена немає владних повноважень. Що робити? Зробити так, щоб учасники освітнього процесу самі знали свої права і вміли їх захищати - цьому треба допомагати. І це буде одним із важливих завдань освітнього омбудсмена: допомагати формулювати запити, звернення, інформувати суспільство - у нас критично мало інформації про те, як працює освіта», - наголосив він.
Про роботу проєкту Pro.школу, який надає психологічну та юридичну підтримку вчителям, розказала його керівник Юлія Пилипко. На початку роботи проєкт провів опитування серед вчителів на рахунок того, чи потребують вони юридичної та психологічної допомоги. 96% опитаних відповіли ствердно.
Серед питань, які хвилюють вчителів – стосунки з батьками учнів, цькування, рівень заробітної плати, неоплачувані заміни колег, оснащення шкіл тощо.
«Ми створили проєкт Pro.школу, щоб захистити вчителів та дати їм знання про свої права, щоб вони вміли ними користуватись. Pro.школу – це безкоштовні та конфіденційні консультації. Тепер кожен вчитель України може зайти на сайт і отримати розгорнуті відповіді на свої запитання», - зазначила Юлія Пилипко.