A-
A+
Пошук
Пошук офіційних документів
Шукайте накази Міністерства та інші законодавчі акти в галузі освіти та науки

Секція «Освітня статистика та фінансування»

Презентація "Формула розподілу коштів освітньої субвенції як інструмент урядової політики". Ян Герчинський 

Презентація "Оптимізація освітньої мережі в Засульській ОТГ" 

Презентація "Освітня статистика - основа для розрахунків". Анастасія Софієнко 

Презентація "Зміцнення науково обґрунтованої розробки державної політики на основі освітньої статистики та аналітики в рамках виконання проекту Світового банку (TFSCB III: TF070561). Важливість оперативного внесення достовірних даних". Андрій Литвинчук

Основними повноваженнями органів місцевого самоврядування у сфері загальної середньої освіти є управління закладами, а також забезпечення  їх утримання та розвиток матеріально-технічної бази. Фінансування загальної середньої освіти в Україні відбувається не тільки за кошти засновників шкіл, а й за кошти державного бюджету - на засадах співфінансування.

Із державного бюджету до місцевих бюджетів кошти надходять шляхом трансфертів у вигляді субвенцій, зокрема:

  • на заробітну плату педагогічних працівників (освітня субвенція);
  • на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної освіти «Нова Українська школа»;
  • на створення і ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах;
  • на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти (оснащення комп'ютерним обладнанням та забезпечення доступу до Інтернету, придбання шкільних автобусів).


Найбільшою субвенцією залишається освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам, що була запроваджена 2015 року. З 2017 року вона спрямовується винятково на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників.


Основою для фінансового планування, а також безпосереднього розподілу коштів є система освітньої статистики. До цього часу отримання необхідних даних забезпечувала інформаційно-телекомунікаційна система «Державна інформаційна система освіти» (ІТС ДІСО).


Андрій Литвинчук, заступник директора ДНУ «Інститут освітньої аналітики», представив нову інформаційно-аналітичну систему – Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ), що було розроблено за допомогою Світового банку в межах «Проєкту зміцнення науково обґрунтованої розробки державної політики на основі освітньої статистики та аналітики».


«АІКОМ дозволить покращити якість інформаційно-аналітичного забезпечення процесів планування та управління в сфері освіти в цілому. Зокрема, вона полегшить створення аналітичних матеріалів для прийняття управлінських рішень. Серед новацій системи – портал відкритих даних,  що надасть можливість доступу до інформації громадськості про стан і результати діяльності закладів освіти на всіх рівнях за критеріями якості та ефективності. Важливим є й те, що АІКОМ взаємодіятиме з базами даних Міністерства фінансів України, Державної служби якості освіти, Українського центру оцінювання якості освіти», - розповів Андрій Литвинчук.


Дані нової системи зможуть використовувати й освітні управлінці на місцях, оскільки зможуть замовлять ДНУ «Інститут освітньої аналітики» збір необхідної інформації у межах своєї адміністративно-територіальної одиниці або у межах свого управління.


Наразі система АІКОМ розроблена, проходить необхідні випробовування та розпочне функціонувати вже восени 2020 року.


Анастасія Софієнко, керівник експертної групи з питань бюджетування Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МОН, назвала ТОП-5 помилок під час збору освітньої статистики, що унеможливлюють правильність розрахунків.

  1. Невірно вказаний засновник, через що кошти надходять до іншого бюджету;
  2. Невідповідність форми власності та бюджетного коду, що виключають заклад освіти із розрахунку;
  3. Невірно зазначений тип школи, через що інтернати та спеціальні заклади освіти залишаються недофінансованими;
  4. Невірно вказана інформація про організацію інклюзивного навчання, що призвело до втрати коштів, оскільки 495 інклюзивних класів просто не були вказані під час збору даних;  
  5. Помилки під час зазначення площі адміністративно-територіальної одиниці та населення негативно позначаються на встановленні розрахункової наповненості класів.  

Інструментом, без якого  неможливий розподіл освітньої субвенції, є відповідна формула.


Ян Герчинський, один із авторів формули, зауважив: «Формула є недосконалою, оскільки не враховує багатьох показників. У такій великій та різноманітній Україні вона повинна враховувати особливості та потреби кожної адміністративно-територіальної одиниці».


Успішна реалізація освітньої реформи системно пов’язана із важливою реформою децентралізації, що стартувала 2014 року.


«Процес децентралізації наразі триває, постійно  утворюються нові адміністративно-територіальні одиниці, це ускладнює роботу формули. На сьогодні вона працює вже другий рік при тому, що розрахована на три. Тому наступного року перед нами постає завчання підготувати нову формулу, що враховуватиме важливі складові, яких бракувало попередній», - зазначив Ян Герчинський.


У рамках процесу децентралізації влади в Україні відбувається активне утворення об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Оскільки засновниками закладів загальної середньої освіти є відповідні ради, це системно поєднує реформи децентралізації та освіти.


Історією успіху найбільшої сільської громади, що налічує більше 18 тисяч осіб, поділилась начальник відділу освіти, молоді та спорту Засульської ОТГ Полтавської області Людмила Шевченко. «Перші наші кроки були якраз спрямовані на фінансове забезпечення та забезпечення фінансової автономії, ще випереджуючи відповідну норму Закону України «Про освіту». Я впевнена, що саме фінансова автономія допомогла зробити оптимізацію мережі шкіл. Таким чином, середня наповнюваність класів за два роки зросла від 11,8 до 14,7 учнів, кількість класів з індивідуальним навчанням скоротилась від 16-ти до 2-х, а економія коштів у 2019 має сягнути 4-х млн грн, коли у 2017 цей показник був менше 200 тис грн. Зекономлені кошти ми спрямовували на покращення матеріально-технічної бази закладів».  


Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України, погоджується, що реформа освіти не існує відокремлено від інших реформ, базовою реформою є саме децентралізація.


«Ми проаналізували, як збільшувалася спроможність органів місцевого самоврядування з 2014 року, коли була розпочата нова формула вирівнювання і коли був проведений перший етап бюджетної децентралізації. На 2019 рік близько 73% об’єднаних територіальних громад є дотаційними, що впливає на спроможність місцевих бюджетів, зокрема, щодо фінансування освіти. І тому наявність формули розподілу освітньої субвенції є великим успіхом, хоча вона потребує удосконалення. І я би дуже обережно ставився до зміни складових  формули до завершення процесу децентралізації, бо її завершеність прямо вплине і на складові формули», - зазначив він.


Очевидним є те, що фінансове забезпечення сфери загальної середньої освіти напряму залежить від розбудови ефективної мережі закладів та наповнюваності класів. Наголосив на цьому й Павло Хобзей, перший заступник Міністра освіти і науки: «Ми готуємось до важкого створення старшої профільної школи, формування мережі академічних ліцеїв. Ми бачимо, що навіть у місті Києві є 6,5 % класів, в яких наповнюваність менше 20 учнів. Перед нами стоять великі виклики. Давайте приймати рішення, щоб ми робили відповідальну та чесну систему. У першу чергу, я би звертав увагу саме на 10-ті класи».