Презентація "Впровадження інклюзивної освіти в Україні". Валентина Хіврич
Інклюзія – це про доступність освіти для всіх, незалежно від наявності особливих освітніх потреб. На цьому наголосила гендиректор директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН Валентина Хіврич під час секції «Інклюзія».
Вона зосередила увагу на ключових досягненнях в інклюзії за минулий навчальний рік. Зокрема, Уряд ухвалив Порядки організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.
За 2018-2019 навчальний рік сформовано потужну мережу інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), яка нині налічує понад 575 установ в Україні. Центри забезпечують проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини за новими підходами. До 2020 року планується створити ще 124 ІРЦ.
Уперше будуть придбані автомобілі для обслуговування інклюзивно-ресурсних центрів та шкільні автобуси, обладнані місцями для дітей з особливими освітніми потребами (ООП).
Для якісного надання послуг у ІРЦ було закуплено та розподілено між центрами 500 комплектів сучасних методик для проведення комплексної оцінки розвитку дітей з ООП. Цьогоріч запланована закупівля ще 199 комплектів для забезпечення методиками усієї мережі ІРЦ. З метою опанування вимог до роботи з цими методиками у березні 2019 р. було проведено навчання «тренерів для тренерів». Сертифікати отримали 37 осіб із 75, які пройшли навчання «тренерів для тренерів», що надалі вчитимуть фахівців ІРЦ.
За словами Валентини Хіврич, в історії української освіти вперше забезпечено навчання психологів ІРЦ (869 фахівців) за кошти державного бюджету. У липні 2019 року проведено єдиний іспит у вигляді незалежного комп’ютерного тестування, за результатами якого право користування методиками отримали 408 фахівців. Ще 308 фахівців зможуть повторно скласти іспит 22 серпня 2019 р. та у разі його успішної оцінки отримають право на користування цими сучасними інструментами.
Також цьогоріч у кожному ІРЦ встановлено системи автоматизації роботи центрів та проведено масове навчання фахівців щодо її користування. Робота в системі не лише автоматизує внутрішні процеси ІРЦ, обмін інформацією, генерування даних, ведення статистики, а й дає змогу батькам (іншим законним представникам) дитини через сайт http://ircenter.gov.ua/ дізнатися адресу найближчого до їх місця проживання ІРЦ, записатися на обстеження дитини онлайн, створити кабінет користувача для зручності збереження інформації про дитину тощо.
Про важливість впровадження сучасних інструментів в роботу інклюзивно-ресурсних центрів говорили також інші спікери панелі. Так, провідний психолог ТОВ «OS Україна» (компанія, яка проводила єдиний іспит психологів ІРЦ) Катерина Шкуропат підкреслила, що за допомогою комплектів сучасних діагностичних методик потрібно створювати єдині підходи до комплексної оцінки дітей з особливими освітніми потребами.
Вона розповіла, що світові стандарти психодіагностики вимагають від спеціалістів здійснювати вибір інструментів оцінки на основі індивідуального запиту кожної родини та користуватися вузькоспеціалізованими методиками, що спрямовані конкретно на цей запит. Висновок психолого-педагогічної оцінки має бути інформативним для міждисциплінарної команди фахівців, робота якої базується на засадах індивідуального підходу до дітей та їх потреб. Спеціаліст, який користується певним інструментарієм для формування свого професійного висновку, несе відповідальність за перевірку якості своїх психодіагностичних інструментів та набуття відповідного рівня кваліфікації для користування ними.
Експерт додала, що головним критерієм оцінки психологів ІРЦ, які забезпечують стандартизацію процедури психолого-педагогічної оцінки, є постійне підвищення своєї фахової підготовки.
Аналогічну думку висловив Юрій Зайцев, представник розробників системи автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів. Він зазначив, що на сьогодні система використовується нерівномірно по областях.
«На основі аналізу поточної статистики виявлено, що до АС «ІРЦ» занесена неповна чи некоректна інформація, або взагалі така відсутня. А отже частина ІРЦ не працюють у системі і це спричинить у майбутньому труднощі у формуванні актуальної інформації та об’єктивної звітності», - заявив фахівець.
Він підкреслив, що для виправлення цієї ситуації розробники можуть організувати більш глибинне навчання фахівців ІРЦ. Юрій Зайцев також розказав про перспективи створення нових модулів в системі та про плани щодо її доопрацювання, відповів на запитання представників областей щодо роботи в системі.
Також під час секції було приділено чимало уваги й іншим питанням у інклюзії. Так, завідувач сектору інклюзивного навчання департаменту освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Юлія Ковальчук розповіла колегам про особливості упровадження інклюзії в закладах освіти Рівненської області. Вона наголосила, що невід’ємною частиною освітньої реформи є інклюзивна складова, яка формує нову філософію суспільства на розумінні різноманітності та рівності всіх.
Думку представника Рівненської ОДА підтримала керівник експертної групи з питань інклюзивної освіти директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН Лариса Самсонова. Вона зазначила, що необхідно створювати систему підтримки дітей та родин не лише в інклюзивно-ресурсних центрах, а й у закладі освіти, оскільки багато питань можна вирішити саме там. Створення механізмів надання такої підтримки всім дітям, що здобувають освіту, викликало жваву дискусію під час секції, але це питання, на переконання учасників конференції, потребує чіткого бачення та врегулювання.
На думку учасників конференції, є певні проблеми, що виникають під час організації інклюзивного навчання та потребують їх вирішення.
Зокрема, це архітектурна недоступність великої частини закладів освіти, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, подальша робота з батьківською спільнотою щодо формування толерантності, зміни ставлення до альтернативних можливостей отримання освіти їхніми дітьми та залучення до цього відповідних фахівців, а також зміна ставлення суспільства до сучасних підходів в оцінці можливостей дітей, їх особливостей та власного потенціалу.