Презентація "ВПУ № 7 - наша гордість!"
Презентація "Мотор Січ" - державно-приватне підприємство". Олександр Базь
Автономія системи профосвіти залежить від реальних повноважень, які мають заклади на місцях, а також від системи контролю та підтримки, які здійснює держава на центральному рівні.
Учасники секції, а саме місцеві управлінці, фахівці Міністерства та закладів профосвіти, обговорили нові нормативні документи, значення освітніх та експериментальних програм, дуальну освіту та державно-приватне партнерство.
Так, актуальним питанням у реформі профосвіти є оптимізація мережі. Вона, зокрема, передбачає створення багатопрофільних закладів, де можна буде опанувати професії за різним профілем. Таке рішення зніме проблему малокомплектності багатьох профтехів, а значить – зробить їх утримання більш ефективним для засновника.
“Найоптимальніший варіант для закладу – це 500 учнів і більше. Зараз маємо в мережі понад 750 закладів і це дуже обтяжує місцеві бюджети з позиції утримання. Оптимізація є незворотною і нею потрібно дуже правильно скористатись. Однак процес оптимізації не буде швидким та одномоментним”, – зазначив начальник головного управління професійної освіти МОН Микола Кучинський.
Думку щодо багатопрофільних закладів також підтримав начальник відділу професійно-технічної та вищої освіти управління освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський. Він зазначив, що наразі в регіонах існує проблема дублювання професій у закладах. Її подолання дозволить вивільнити кошти та спрямувати їх на розвиток тих професій, яким потрібна підтримка.
Він також розповів про досвід Рівненщини у формуванні регіональних рад. Вони стали дієвим інструментом у забезпеченні автономії закладів професійної освіти.
Петро Коржевський виділив три ключові ролі регіональних рад:
Інший спікер панелі, директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН Валентина Радкевич, розповіла про важливість експериментальних програм. Нині установою, яку вона очолює, проведено 9 освітніх експериментів. Вони спрямовані на розвиток дистанційного навчання, поширення практики проєктного навчання, створення для педагогів освітнього середовища, спрямованого на підвищення цифрової культури тощо.
Ще одним інструментом, який впливає на розвиток закладу і збільшує його відповідність сучасному ринку праці, є освітні програми, за якими проходить навчальний процес. На думку Зої Парфенюк, директора навчально-методичного центру професійно-технічної освіти Волині, одним із факторів, який позитивно вплине на престижність напряму, є осучаснення його змісту.
В основі нових освітніх програм лежить модульно-компетентнісний підхід, що базується й на навчанні педагогів закладу.
Оскільки на Волині майже 2 роки впроваджувався проєкт, в якому педагоги та керівники закладів профосвіти вчились новим методикам навчання та організації роботи, Зоя Парфенюк розповіла про досвід реалізації цих завдань.
“Знайомство із системою професійної освіти Естонії надало нам бачення, якою має бути структура освітніх програм у сфері професійної освіти. Результатом цього стала розробка п’яти проєктів освітніх програм, що зараз проходять апробацію в закладах професійної освіти. Ми маємо перейти від формування знань до розвитку професійних компетентностей, зробити ставку на швидку адаптацію випускників до сучасних реалій та потреб ринку праці”, – пояснила Зоя Парфенюк.
Далі запрошені на дискусію представники закладів профосвіти з різних регіонів країни мали можливість розповісти про успішний досвід застосування дуальної освіти, державно-приватного партнерства та надати пропозиції щодо популяризації галузі.