A-
A+
Пошук
Пошук офіційних документів
Шукайте накази Міністерства та інші законодавчі акти в галузі освіти та науки

Секція. НУШ: компетентності для життя в 21 столітті

Секція Серпневої конференції. НУШ:компетентності для життя в 21 столітті. ФОТО

Презентація. Онлайн курс для вчителів початкової школи

Впровадження нових інструментів навчання, принципів дитиноцентризму, професійної свободи вчителя і розвитку емоційного інтелекту обговорили під час панельної дискусії «Нова українська школа: компетентності для життя у ХХІ столітті».

Розмова відбулась напередодні навчального року, який стане визначним для реформи, оскільки з першого вересня всі українські першачки розпочнуть навчання за новою філософією – у Новій українській школі.  

 «Діти, які зараз ідуть у перший клас, мають бути озброєні не лише знаннями, а й навичками та компетентностями» –  зауважив Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко.

Саме компетентністно орієнтований підхід до навчання закладено в основу концепції НУШ, який доповнюють: принципи дитиноцентризму та педагогіки партнерства, новий зміст освіти, а також сучасне освітнє середовище – безпечне, доступне та дружнє до дитини.

Анеля Тарноруцька, учитель початкових класів Черкаської гімназії №9 відзначає: «Світ змінюється дуже стрімко, розвивається й українське суспільство. До школи приходять діти, які ще не вміють читати та писати, але вже вправно використовують гаджети. Тому методи навчання мають відповідати їхнім вимогам».

Відповідати сучасним викликам має й зміст освіти, що відіграє особливу роль в реформі, без якого неможливе компетентнісно орієнтоване навчання. Так, цього року  затверджено новий Державний стандарт початкової освіти. І, відповідно до нього, розроблені типові освітні програми для 1-2 класів Нової української школи, про особливості та відмінності варіантів яких детально розповіла Оксана Онопрієнко, завідувач відділу початкової освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Вона зауважила: «Ми забезпечили реалізацію принципу наступності і логічної послідовності. Початкова школа має особливу місію: допомогти дитині оволодіти базовими знаннями та навичками. Державний стандарт задав високу планку. Однак, досягнення очікуваних результатів Державного стандарту та Типових освітніх програм залежить не лише від нового освітнього середовища, засобів навчання, що оновлюються, різноманіття форм і змісту освіти. А насамперед завдяки ефективним методикам навчанням, які допоможуть учням легко засвоїти навчальний зміст і досягти очікуваних результатів».

Під час панельної дискусії Роман Шиян, заступник директора Інституту модернізації змісту освіти, в продовження теми методичного забезпечення та інструментів, необхідних для розвитку компетентностей учнів, зокрема, презентував наказ МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у Новій українській школі», три модельні навчальні програми для першого циклу початкової освіти, розроблені в електронному конструкторі, що є універсальними та можуть бути застосовані до будь-якого предмету.   

«Модельні програми є основою для звичного для вчителя формату календарно-тематичного планування. Окрім того, ми працюємо над тим, щоб у цьому конструкторі можна було створити ці документи саме в такому форматі», - прокоментував Роман Шиян.

Оксана Онопрієнко, однак, застерегла: «Календарний план має бути орієнтований на дітей. Не потрібно вимагати від вчителів пред’являти календарні плани і засвідчувати їх до початку навчального року, до знайомства з учням. Планування має бути гнучким».

Учасники дискусії впевнені, що реалізація Нової української школи неможлива без агентів змін – умотивованих і творчих учителів, яким забезпечено професійну свободу.  

«Учитель є фасилітатором, ментором. Він повинен не тільки привести учня у світ предметів, а й навчити взаємодії учня з суспільством. Але це задача не тільки вчителя, а школи в цілому, яка є відображенням  суспільства. Це дуже важливо для сталого розвитку освіти. Ми бачимо, що й  батьки залучені до повсякденного життя школи. Це акцент, що також змінює роль вчителя», - відзначив керівник проекту «Фінська підтримка НУШ» Арто Ваахтокарі.

Саме тому у 2018 році відбулось масштабне підвищення кваліфікації (що продовжуватиметься і в наступних роках) педагогічних працівників, які з вересня навчатимуть учнів перших класів за новим Державним стандартом.

«Гіпервідповідальність характеризує всіх українських учителів. Тепер до школи адаптуються не тільки першачки, але й вони. Реформування та зміни неможливі без виходу із зони комфорту, де є можливість до розвитку», - коментує Аліна Ткаченко, методист обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти.  

«Учителі, що відважились на це – це справжні герої», - такої думки Роман Шиян.

Підтверджує це й очільник проекту EdEra Ілля Філіпов, який презентував результати онлайн-курсу з підвищення кваліфікації вчителів 1 класів, що тривав протягом 4-х місяців, складався з 6 блоків, містив 97 навчальних відео, 220 завдань, додаткові матеріали й конспекти. Курс був обов’язковим для 22-х тисяч педагогів, однак його результати вражають – всього було зареєстровано 151 670 учителів, з яких сертифікати отримали 82 350 педагогів. 

 «Всі відео було переглянуто на 100 відсотків і загалом було виконано 10 млн завдань. Це свідчить про ініціативність учителів», - зазначає Ілля Філіпов.

Психолог Наталя Холоденко радить освітянам і батькам враховувати, що дитина не може ефективно вивчати те, що вона не може використовувати сьогодні або завтра, тому визначальним є фактор мотивації. На її думку, ключовими компетентностями сьогодні є комунікативні здібності (вміння дружити, пробачати та вирішувати конфлікти) та критичне мислення, що у комплексі дозволяють розвивати емоційний інтелект, необхідний для формування успішної особистості, здатної вибудовувати діалог.

 «Це реформа, де реально ми хочемо допомогти вчителю стати сучасним, прогресивним, діалогічним до учня. Тому ми створюватимемо програми, що налаштовані на вирішення конфліктів. Це непростий період змін, але я вам щиро заздрю, оскільки є можливість бути зорієнтованими на ХХІ століття», - звернулась  Наталя Холоденко до присутніх освітян.

 «Зараз ми стоїмо перед найбільшим викликом – імплементацією Закону України «Про освіту» як ядра реформи та маємо необхідність в унаочненні перших успіхів, відчутних, зримих, які надаватимуть додаткової мотивації та натхнення тим, хто реалізує реформу» - додав В’ячеслав Кириленко.

Більше можна переглянути на відео з панельної дискусії. (Відео з'явиться пізніше)