Секція Серпневої конференції. Бюджетування/прозорі фінанси (ФОТО)
Презентація. Фінансова відкритість закладів освіти
Фінансове забезпечення освітнього процесу є гострою та обговорюваною темою, особливо напередодні навчального року, коли усі учні перших класів мають розпочати навчання в новому освітньому просторі – із сучасними, комфортними меблями й іншим обладнанням. Для цього Урядом було затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа».
Відповідно до нього Урядом з державного бюджету профінансовано закупівлю нових меблів, дидактичних матеріалів та комп’ютерного обладнання з відповідним контентом у розмірі 998 млн 780 тис. грн, а також виділено кошти на підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, які навчатимуть учнів перших класів у наступних двох роках – у розмірі 370 306,8 тис. грн. Утім, у більшості громад ці кошти досі не повністю освоєні. Про те, які проблеми та перешкоди існують на рівні місцевих бюджетів, з якими викликами зустрічаються об’єднані територіальні громади, заклади освіти та інклюзивно-ресурсні центри, йшла мова під час секції «Бюджетування/прозорі фінанси».
Юрій Джигир, заступник Міністра фінансів, акцентував увагу на 5 факторах, що критично впливають на фінансове забезпечення системи освіти в Україні. Серед яких:
Аналітик Асоціації міст України Людмила Мозгова впевнена, що реформа НУШ буде успішною. Однак, при вивченні потреб громад виокремила 3 основні проблеми, що існують на рівні місцевого самоврядування:
Поділяє думку Людмили Мозгової Ян Герчинський, експерт шведсько-українського проекту Підтримки децентралізації в Україні, який переконаний: «Фінансування ІРЦ має бути з освітньої субвенції. Проте, ця мережа сьогодні ще не повністю сформована, відповідно, законодавець не в змозі вирахувати, якого саме обсягу фінансування потребують ІРЦ».
Експерт погоджується із необхідністю впровадження принципу «гроші ходять за дитиною» для приватних шкіл. Це дозволить невеличку частку державного фінансування направляти за дитиною, що пішла навчатись у приватну школу. В цьому контексті важливим питанням залишається вироблення механізмів передачі цих коштів, їх використання, а також звітування щодо доцільності такого фінансування.
Ян Герчинський відзначає, що узагальнені середні показники, які покладені в основу формули розподілу субвенції, є одною з причин її недосконалості: одні місцеві бюджети отримують недостатньо коштів, а інші – із надлишком. «Вирішити причину цієї проблеми здатний резерв освітньої субвенції. Однак цей гнучкий та необхідний механізм не працює в умовах України за зразком польської практики», - прокоментував експерт.
Саме тому у червні МОН було створено робочу групу, що має на меті удосконалити формулу розподілу коштів освітньої субвенції.
Однак, обговорення не обійшло й тему звітування, оскільки Законом України «Про освіту» передбачено зобов’язання закладів освіти забезпечувати відкритий доступ до інформації про надходження та використання публічних коштів.
Юрій Антощук, співзасновник Єдиної системи відкритих бюджетів шкіл, детальніше розповів про розроблену платформу, яка є безкоштовною та до якої може підключитись будь-яка школа для публікування інформації в форматі відкритих даних, а також презентував дослідження про звітування закладів загальної освіти у чотирьох українських містах – Херсоні, Житомирі, Дніпрі та Вінниці.
«Коли ми спілкуємось із батьками та керівниками, бачимо однакові проблеми у всіх містах – велика недовіра батьків до вчителів. В системі є можливість побачити, що фінансується, можливість публікувати інформацію про потреби закладу, які мають бачити батьки, засновники та Міністерство», - відзначив Юрій Антощук.