Юрій Іващенко переміг у компетенції «Зварювальні роботи» під час відбору WorldSkills Ukraine у Житомирській області. На той момент він був учнем Головинського вищого професійного училища нерудних технологій. Сьогодні хлопець працює майстром виробничого навчання у цьому закладі. Каже, кожна професійна перемога зараз «працює на нього», адже допомагає утверджувати авторитет серед учнів.
Про змагання у конкурсі, враження від викладання та життєві плани – Юра розповідає далі.
Чому став зварником?
Я вчився у сільській школі, де повної загальної середньої освіти не надавали. Наприкінці 9-го класу до нас почали приходити із різних закладів області. Розповідали про професії, умови навчання, гуртожитки.
Мене зацікавило Головинське вище професійне училище нерудних технологій. Я хотів вступати на будівельника, але група не набралася. Тоді мені порадили вступити на електрогазозварника. Зараз, коли озираюсь назад, не жалкую про свій вчинок.
Чим займаєшся тепер?
Торік отримав диплом кваліфікованого робітника за професією «Електрогазозварник. Водій автотранспортних засобів (кат. «В», «С»)», вирішив продовжити навчання. Вступив до нашого училища на фахового молодшого бакалавра за спеціальністю «Галузеве машинобудування».
На початку навчального року одержав запрошення на місце майстра виробничого навчання училища. Погодився.
Зараз маю групу першокурсників-електрогазозварників. Викладаю в них уроки виробничого навчання.
Про викладання
Спочатку було складно і незвично. Врешті, мої майстри виробничого навчання та викладачі стали колегами. Треба було змінювати характер спілкування.
Я постійно думаю про те, як зберігати авторитет серед учнів. Намагаюся показати на власному прикладі, які професійні трансформації відбуваються, якщо постійно вдосконалювати навички. Розповідаю, як вчився варити, показую свої перші роботи і теперішні. Дуже хочу передати їм максимум досвіду, якнайкраще навчити професії електрогазозварника.
Серед учнів трапляються різні люди. Хтось любить вчитися, швидко «схоплює» матеріал. Інші ще не награлися, демонструють підлітковий максималізм. На практиці до таких учнів треба більше уваги і, знову ж таки, стати для них авторитетом, прикладом.
Які маєш плани?
Поки триває війна, будь-яке планування не працює. Наразі вчуся і працюю майстром виробничого навчання, а далі буде видно. Не відкидаю, що, можливо, в майбутньому працюватиму на підприємстві чи відкрию власну справу.
Я маю молодшого брата. Спочатку він, як і більшість підлітків, не знав, чого хоче, не розумів власного потенціалу. Я пояснив йому усі переваги робітничої професії, навчання в училищі. Сказав, якщо буде гарно навчатися і стане тямущим зварником, – розпочнемо спільний бізнес. З нашою професією це дуже реально і може давати непоганий дохід. Варитимемо усілякі металоконструкції на замовлення: ворота, витяжки, огорожі, сітки для вікон.
Брат надихнувся перспективою. Тепер він навчається у Головинському училищі.
Чи погодився б на роботу в іншому регіоні?
Їхати працювати за кордон я б точно не погодився, а в межах України – був би навіть радий такому досвіду. До війни я думав про роботу на «Азовсталі». Мій дядько працював там багато років, розповідав про тамтешню роботу.
Зрозуміло, що зараз це вже теорія. Проте вірю, що підприємство, як і увесь Маріуполь, відродиться під українським прапором.
Чи знав про WorldSkills Ukraine за часів навчання?
Так, дізнався про нього на другому курсі. Старшокурсники змагалися, дещо дізнався від них. До конкурсу було прикуто багато уваги, купа фото і відео. Складно не помітити!
Я гарно навчався, зарекомендував себе як старанний учень. Думаю, через це мені й запропонували представляти заклад на обласних змаганнях WorldSkills Ukraine.
Як було на змаганнях?
На WSU мав більше 10 суперників.
Не очікував, що посяду перше місце. Думав, максимум – третє або друге. Коли переміг, були приємні відчуття, гордість. Отримав багато подяк, що гідно представив заклад.
Чи треба такі активності, як WorldSkills Ukraine?
Так, обов'язково! Це вдосконалює як навчальні заклади, так і самих учасників.
Як учасник можу сказати, що конкурс стимулює пізнавати нове у професії, а у випадку перемоги – підвищує самооцінку. Як майстер виробничого навчання бачу, що увага до конкурсу та його призерів підвищує престиж училища в області, популяризує його серед молоді. Крім того, батьки випускників шкіл мають більшу довіру до училища, адже бачать, що тут надають якісні знання.
Особисто мені конкурс дав віру у власні сили. Тепер я знаю, що можу ставити перед собою професійні цілі і досягати їх. Хочеться розвиватися далі. Відчуття перемоги дуже сподобалося.
Про що мрієш?
Я мрію про мир, нашу перемогу і закінчення війни. Нас чекає велика відбудова і відновлення. Треба запастися силами і терпінням, адже швидким цей процес не буде.
Про особисте зараз не думаю. Упевнений, у того, хто чесно працює і не витрачає часу на дурниці, усі матеріальні цінності будуть.