«Я не вступив до університету, обрав професійну освіту. Зараз розумію, що наче щасливий квиток випав, доля подарунок зробила», – так описує студент-перукар Микита Попюк свій професійний вибір.
Хлопець вчиться на 2 курсі у Вищому професійному училищі №3 міста Чернівці. Він розповів, що саме заклад дав базові знання, а практика допомогла їх закріпити.
Торік у листопаді Микита виборов перше місце в регіональному відборі WorldSkills Ukraine. Про оцінювання на конкурсі, професійні плани та особисті мрії хлопця читайте в нашому інтерв’ю.
Чому вирішив стати перукарем?
Ще в школі в мене були погані оцінки. Хотів вчитися в університеті на менеджера, проте бали ЗНО все визначили.
Я похапцем почав шукати куди вступити, гаяти рік не хотів. Натрапив на училище, переглянув їхні професії та обрав перукаря. Відчув, що це хороший напрям.
Коли не вдалося вступити в університет, було відчуття кінця світу. Зараз розумію, що сама доля подарунок зробила.
Сподобалася професія?
Так, мені дуже сподобалося стригти. Зрозуміти професію допомогла практика. Почав отримувати задоволення від процесу. Коли за роботу почали платити непогані гроші – взагалі сумніви відпали.
Я перукар-манікюрник, але працювати з нігтями не планую, не моє.
Чи підтримали вибір батьки?
Спочатку цікавилися, чи дійсно я цього хочу, чи подобається перукарство. Я дав ствердну відповідь.
Батьки сказали: «Добре. Якщо справа тобі припала до душі – ми підтримаємо». Особливих суперечок вдома не було.
А друзі як сприйняли?
Теж нормально зреагували. Відразу сказали, що будуть у мене стригтися.
Так і склалося?
Так, частково. Я перукар-початківець, у мене наразі не дуже багато клієнтів. Проте деякі хочуть стригтися саме в мене.
Я зупинився на чоловічих стрижках. Хочу реалізувати себе як барбер і працювати в барбершопі.
Чому подався на WSU?
Раніше від училища змагалися в конкурсі, тож майстер запропонував взяти участь. Я погодився, захотів спробувати. У 2021 році від закладу в конкурсі взяли участь 4 студенти.
Які враження залишив конкурс?
Щиро кажучи, особливих очікувань я не мав. Розраховував побачити аматорство, а вже на конкурсі приємно здивувався, передусім ставленням журі.
Нас оцінювали майже 10 членів журі, більшість – практикуючі профі. Вони сприймали нас як дорослих фахівців, а не як нетямущих підлітків.
Журі зважено приймали рішення, аналізували роботи до дрібниць. Такий підхід сподобався.
Завдання складним не здалося. Можливо тому, що я вже трохи підпрацьовую та постійно практикую.
Цьогоріч національний фінал скасовано. Що відчуваєш?
Трохи засмучений. Хотів поїхати в Київ, показати себе. Але передумови рішення зрозумілі. Зараз найбільш очікуваним є мир.
Які маєш професійні плани?
Хочу попрацювати в київському барбершопі, мати якомога більше клієнтів.
А мрієш про що?
Отримувати задоволення від життя. Займатися тим, що подобається.
Зараз йде підготовка до вступної кампанії. Що порадиш випускникам шкіл?
Я не мав цілі, коли завершував школу. Не замислювався ким хочу бути, не приділяв цьому час. Саме так виглядала моя помилка.
Треба запитувати себе та шукати відповіді. Адже це допоможе завчасно обрати предмети для ЗНО, посилено їх вивчати.
Є стереотипи, що профтех – це не круто, а стригти – не престижно. У реальному житті все інакше. Все змінилося, коли я відкинув зовнішній вплив і спробував опанувати професію. Разом із першими вдалими зачісками відчув ейфорію. Також сподобалося спілкуватися з клієнтами та бачити, що людина задоволена результатом.
Ми присвячуємо роботі половину життя. Тому я би радив відкинути стереотипи та запитати себе: чим хочу займатися? Дайте собі чесну відповідь.