A-
A+
Пошук
Пошук офіційних документів
Шукайте накази Міністерства та інші законодавчі акти в галузі освіти та науки

Якою має бути профосвіта в Україні – МОН розмістило для громадського обговорення проект Закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту»

Опубліковано 20 вересня 2018 року о 18:18

Нова якість освіти, учень та його професійна реалізація - пріоритет, орієнтованість на потреби роботодавців та економіки України, а також впорядкування принципів управління, які змінилися в межах децентралізації – саме ці ключові питання має врегулювати проект Закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту». Він був розроблений фахівцями МОН спільно з усіма зацікавленими сторонами і сьогодні, 20 вересня, 2018 року, розміщений на сайті Міністерства для громадського обговорення.

«Зараз ми потребуємо кардинальних змін в системі професійної освіти. Судіть самі: в Україні лише 20% випускників шкіл обирають навчання в профучилищах проти 40%, а подекуди і 70% в Європі, вчитися їм доводиться на обладнанні, зношеному на 60-100%. При цьому після випуску роботодавцям уже на підприємствах потрібно доучувати чи навіть перенавчати робітників. Ми вже почали робити певні перетворення. Так, з 2016 року держава інвестує кошти в створення на базі профучилищ сучасних навчально-практичних центрів, зараз їх уже понад 50, з держбюджету надається субвенція на професії загальнодержавного значення, ми готуємо спільний інфраструктурний проект з ЄС. Однак усі зміни мають бути системними. Тому у травні цього року була затверджена концепція реформування професійної освіти, а зараз ми пропонуємо до громадського обговорення проект Закону «Про професійну освіту». Саме він містить ту візію і ті основи, що закладаються в реформу профосвіти в Україні», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

У проект Закону закладено «перезавантаження» усієї системи підготовки фахівців, зокрема підходів до управління закладами, формування освітніх програм та використання обладнання. При цьому він орієнтується на принцип людиноцентризму, на те, щоб забезпечити освітні та професійні потреби учня, інтегрувати їх із ринком праці. Важливо також, що документ має унормувати децентралізаційні процеси в системі профосвіти, які розпочалися 2016 року. Тому в нього закладено такі основні положення:

Для забезпечення якісної підготовки здобувачів освіти:

  • розроблення стандартів професійної освіти на компетентнісному підході;
  • надання закладам свободи у розробленні освітніх програм, а також можливості використання наскрізних програм;
  • незалежне оцінювання професійних кваліфікацій не закладами, які власне і здійснюють підготовку, а спеціально уповноваженими установами – кваліфікаційними центрами;
  • створення центрів досконалості – цей статус зможе отримати будь-який заклад профосвіти, що відповідатиме певним вимогам;
  • запровадження акредитації освітніх програм.

Для забезпечення потреб учнів:

  • організація навчального часу відповідно до індивідуальних потреб учнів;
  • забезпечення права на професійну освіту осіб з особливими освітніми потребами;
  • набуття професії як з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти, так і без нього;
  • професійне навчання впродовж життя;
  • академічна мобільність.

Для оновлення системи управління закладами професійної освіти:

  • уніфікація типів закладів професійної освіти (4 узагальнених замість 16-ти: професійний коледж, регіональний багатопрофільний центр професійної освіти, центр професійної підготовки, професійний ліцей);
  • включення до системи управління закладами професійної освіти педагогічної та наглядової (піклувальної) ради;
  • запровадження конкурсу на призначення на посаду керівників закладів професійної освіти. Посада керівника є строковою – 6 років, з правом повторного обрання.

Для забезпечення процесів децентралізації управління системою профосвіти:

  • розмежування повноважень органів центральної та місцевої державної влади, органів місцевого самоврядування, органів громадського самоврядування;
  • створення регіональних рад професійної освіти. Це буде консультативно-дорадчий орган в регіоні, в який, зокрема, входитимуть місцеві роботодавці. Серед іншого - він надаватиме консультації щодо впровадження політики у сфері професійної освіти.
  • зміна підходу до ліцензування освітньої діяльності у сфері професійної освіти – передача права здійснювати таке ліцензування на регіональний рівень.

Проект Закону відкриє значні можливості для академічної, організаційної, кадрової і, що є надзвичайно важливим, фінансової автономії закладів профосвіти. Наприклад, заклади зможуть створювати власні короткострокові освітні програми, зокрема за частковими кваліфікаціями. Також закладається можливість для них мати власні рахунки в держбанках та використовувати їх за більш спрощеною процедурою.

Щоб зменшити навантаження на заклади профосвіти та стимулювати їхній розвиток, планується запровадити єдину форму державного контролю в цій сфері – інституційний аудит. Водночас порядок його проведення буде позаплановим.

Варто окремо відзначити, що проектом Закону здобувачам професійної  освіти гарантується самостійне працевлаштування після завершення навчання, крім випадків передбачених договором або законом. Договірний порядок сприятиме свідомому вибору місця роботи та дозволить забезпечити потреби як випускників, так і роботодавців.

Підсумком реформування системи профосвіти має бути:

- ефективна система управління, зокрема удосконалена структура та мережа закладів;

- єдиний освітній простір, сформований закладами освіти, органами влади, роботодавцями, центрами кваліфікації та іншими партнерами;

- новий зміст та якість професійної освіти;

- розвиток публічно-приватного партнерства.

Обговорення проекту Закону триватиме до 20 жовтня 2018 року. Пропозиції та зауваження можна надсилати на адресу shumik@mon.gov.ua

Нагадуємо, що 19 вересня 2018 року Уряд затвердив Концепцію дуальної освіти, що має на меті об‘єднати навчання та роботу в професійній і вищій освіті