Усі нормативні акти Уряду, що стосуються науки, проходитимуть експертизу науковців, – рішення Кабміну

Усі нормативно-правові акти Уряду, що стосуватимуться питань науки, проходитимуть експертизу Наукового комітету Нацради з питань науки і технологій. Відповідні зміни до регламенту КМУ було внесено сьогодні, 15 листопада, на засіданні Кабміну.

«Нацрада з питань науки і технології – це майданчик для ефективного зв’язку між найвищими щаблями української влади та науковою спільнотою нашої країни. Вона створена для того, аби рішення, що приймаються, відповідали реальним потребам галузі. До Наукового комітету на конкурсних засадах увійшли українські науковці. Аби процедура обрання була об’єктивною та прозорою, Комітет формувався спеціально створеним відповідно до європейської практики Ідентифікаційним комітетом з питань науки. До його складу увійшли 9 провідних вчених, три з яких – предст??вники вітчизняної науки, 6 – іноземні вчені. В результаті було обрано 24 українських науковців, саме вони й здійснюватимуть експертизу актів Кабміну», – розповіла Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Зокрема, до складу Наукового комітету Нацради увійшли вчені, що представляють наступні сфери:

• природничі науки фізико-математичного та хімічного профілю, науки про Землю – 10 осіб;
• технічні науки і технології, матеріалознавство – 4;
• науки про життя, медичні науки і пов’язані з ними технології – 4;
• сільськогосподарські науки, харчові та біотехнології – 2;
• соціогуманітарні, економічні і правові науки – 4.

Загалом до Наукового комітету було висунуто 71 кандидата, з яких 50 представляли Київ, 9 – Харків, 4 – Львів та інші міста. Кандидати були запропоновані ВНЗ, науковими установами, громадськими науковими організаціями та групами науковців.

Сергій Рябченко, очільник Ідентифікаційного комітету, завідувач відділу фізики магнітних явищ Інституту фізики НАН зазначив, що до складу комітету потрапили  кандидати, «які мають і високий науковий рівень, і необхідне розуміння того, як наука працює та взаємодіє з реальним сектором економіки».

Нагадуємо, що 5 квітня 2017 року Уряд прийняв постанову, що створила правове підґрунтя для утворення і функціонування Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

Одними з головних функцій Національної ради є підготовка пропозицій щодо:

• формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
• розвитку наукової та науково-технічної сфери в Україні;
• пріоритетів такого розвитку та заходів з їх реалізації;
• інтеграції української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів;
• систем незалежної експертизи державних цільових наукових на науково-технічних програм, наукових проектів, державної атестації наукових установ, присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.

Нацрада складається з двох комітетів – Наукового та Адміністративного, що мають однаковий кількісний склад. Якщо до складу Наукового Комітету увійшли провідні українські вчені, то до складу Адміністративного – представники центральних органів виконавчої влади, НАН та галузевих академій, Київської міської та обласних державних адміністрацій, великих наукоємних підприємств, наукових установ та ВНЗ.