Міністерство освіти і науки продовжує працювати над реформами

«Міністерство освіти і науки України працює і буде працювати над реформами». На цьому наголосив Міністр освіти і науки Сергій Квіт під час брифінгу у Будинку Уряду 9 лютого 2016 року.

Міністр зазначив, що за останні роки фінансування на освіту і науки збільшилося. Зокрема, у порівнянні з 2013 роком кошти на наукові дослідження було збільшено на 40%. Державне замовлення для вищих навчальних закладів зросло на 17%, а для коледжів і технікумів – на 38%. Освітня субвенція для шкіл збільшена майже на 1 млрд гривень, а фінансування зовнішнього незалежного оцінювання - на 16%, що дозволило переоснастити Український центр оцінювання якості освіти і успішно готуватися до нової вступної кампанії.

Як повідомив Сергій Квіт, Уряд вперше виділив 650 млн гривень на придбання шкільних автобусів. В минулому році тендер на придбання автобусів не відбувся тому, що заявку подав на участь лише один його учасник. Кошти, призначені на ці автобуси, були закладені в освітню субвенцію на цей рік. Також в цьому році 600 млн гривень передбачено на шкільні автобуси місцевим органам влади. За словами Міністра, шкільні автобуси надзвичайно важливі для виконання програми опорних шкіл, яка є центральною на цей рік. В контексті прийняття нового базового закону «Про освіту» відбуватиметься перехід до так званої «профільної школи». «Кожне найменше село буде мати початкову школу. Водночас, в усіх регіонах будуть створюватися опорні школи з належним обладнанням кабінетів, з кваліфікованим кадровим складом», - додав Сергій Квіт.

За словами Міністра, на створення опорних шкіл Уряд вже заклав в бюджеті 200 млн гривень, а на придбання обладнання для кабінетів фізики в минулому році виділено 100 млн гривень. Окрім того, Міністерство співпрацює з багатьма міжнародними інвесторами з питання оснащення та створення опорних шкіл. Як повідомив Сергій Квіт, МОН активно працює над законодавчою базою освіти і науки. Так, в минулому році був прийнятий Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який сприятиме інтеграції науки і освіти, розвитку наукової сфери в Україні. В стані розробки знаходиться законопроект «Про інноваційну діяльність», в парламенті знаходяться ще три законопроекти «Про освіту» (№3491), «Про професійну освіту» (№3231), законопроект № 3832 «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території щодо забезпечення прав на здобуття освіти». Останній проект закону призначений для мешканців Криму. «Законопроект передбачає право Міністерства згідно з порядком, визнавати кваліфікації, а не атестати випускників шкіл, оскільки будь-які документи про освіту з печаткою окупаційної влади не визнаються», - пояснив Сергій Квіт. Окрім того, проектом закону передбачені квоти для кримчан під час вступі до вищих навчальних закладів материкової України.

Сергій Квіт підкреслив, що вперше в історії країни у 2015 році Міністерство провело відкритий онлайн-конкурс підручників, коли за підручники голосували самі вчителі. Щоб забезпечити учнів безкоштовними підручниками, з асигнувань Верховної Ради було знайдено 260 млн гривень на їх друк. Причини відсутності механізму перерахування коштів з місцевих бюджетів на центральний рівень друга половина коштів на підручники повинна забезпечуватися місцевими органами влади. Зі свого боку, Міністерство провело тендер, надрукувало і розвезло по областях підручники. При цьому на вартості підручників було зекономлено 80 млн гривень, які потрапили в освітню субвенцію на 2016 рік. «Підручники як і шкільні автобуси будуть закуповуватися в регіонах», - зазначив Міністр.

Сергій Квіт наголосив, що сьогодні опорні школи є у центрі ідеї створення ефективної мережі шкіл. Щодо мережі вищих навчальних закладів, то вони мають бути якісними. «Велика кількість закладів, які не мають належного рівня освіти, а лише вводять в оману абітурієнтів і їхніх батьків, фактично продаючи дипломи», - зазначив Міністр. Міністерство вже позбавило 80 таких ВНЗ та їх філій ліцензій. Університети повинні бути якісними. Такий якісний заклад буде створено Міністерством освіти і науки України спільно з Національною академією наук України. Буде створено вищий фізико-технічний заклад освіти, який навчатиме талановитих д??тей. «Бакалаврська програма цього закладу буде на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а магістерські програми будуть створені на базі багатьох академічних інститутів. Це буде просунутий навчальний заклад, що відповідатиме вимогам сьогодення», - підкреслив Міністр..

Міністерство освіти і науки  приділяє велику увагу питанню вивчення англійської мови. Зокрема, збільшено кількість годин на вивчення іноземної мови у школах: з двох до трьох у 6-9 класах загальної  середньої школи. 119 тисяч школярів перебували у літніх мовних таборах, які будуть організовуватися щороку. З цього навчального року державна підсумкова атестації з іноземної мови обов’язкова.

Сергій Квіт звернув увагу, що для того, щоб надати можливість випускникам шкіл з окупованого Криму, Донецької, Луганської областей вступати до вищих навчальних закладів, в кожній області України є перелік шкіл, куди можна звертатися для дистанційного навчання, складання іспитів екстерном та отримання атестату.

Реформи не здійснюється за один рік, особливо у середовищі, де необхідно поміняти ставлення до освіти

Під час брифінгу перший заступник Міністра освіти і науки розповіла про імплементацію Закону України «Про вищу освіту». «Реформа не здійснюється за один рік, особливо у середовищі освіти, де необхідно не просто змінити законодавчу базу, а поміняти практики, ставлення і підходи, які закріплені роками в університетах», - наголосила Інна Совсун.

За словами першого заступника Міністра, ключова ідея прийнятого майже 1,5 року тому закону – це розширення автономії вищих навчальних закладів. Централізована система, що була покликана забезпечити якість вищої освіти, її не забезпечує, а лише блокує зміни. В рамках університетської автономії вищі навчальні заклади отримали право формувати власні освітні програми, визнавати іноземні дипломи за спрощеною процедурою, а також забезпечувати умови для академічної мобільності. Відповідно до закону вищі навчальні заклади отримали більш широкі повноваження у кадровій політиці. «Університети самі формують кадрову політику і визначають, які фахівці їм потрібні», - повідомила Інна Совсун.

МОН тісно працює з органами студентського самоврядування. Права студентів закріплені в законі. Разом з тим, університети в переважній більшості ігнорують норми закону, тому Міністерство додатково роз’яснює і зараз проводить низку тренінгів для органів студентського самоврядування в регіонах з цих питань.

Як повідомила перший заступник Міністра, важливим кроком імплементації закону є надання можливості університетам розміщувати на рахунках у державних банках кошти, отримані від надання платних послу, розпоряджатись та спрямовувати їх на розвиток закладу.

Інна Совсун підкреслила, що автономія повинна передбачати й ширшу відповідальність для університетів. В першу чергу, всі університети зобов’язані оприлюднювати фінансову та іншу звітність на своїх сайтах.

Перший заступник Міністра також зазначила, що вже кілька місяців триває робота над створенням національного репозитарію текстів курсових, дипломних, магістерських робіт, дисертацій. Як пояснила Інна Совсун, за допомогою різного програмного забезпечення, що є на ІТ-ринку, можна автоматизувати перевірку робіт на плагіат. «З цією проблемою треба боротися не на рівні Міністерства, а на системному рівні», - зазначила перший заступник Міністра. Окрім того, один із дієвих механізмів боротьби з плагіатом - це розміщення дисертацій онлайн, який вже діє сьогодні. Після того, як цю норму закону було впроваджено, посилилася увага громадськості та наукової спільноти до перевірки дисертацій.

За словами Інни Совсун, також сьогодні спільно з американською агенцією з розвитку USAID, ОБСЄ в Україні Міністертво реалізує важливий проект. У ньому задіяні 10 університетів. Ідея пілотного проекту – вступні іспити на магістерську програму на спеціальність «право» за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Зараз розробляється єдина тестова база для абітурієнтів. «Це зробить механізм вступу в магістратуру прозорою, а також започаткує нові підходи до якості освіти, боротьби з корупцією на інших етапах, крім вступної кампанії», - зазначила перший заступник Міністра.

Інна Совсун також підкреслила важливість приєднання України до програми ЄС «Горизонт 2020» та повідомила, що університети і наукові установи активно подають заявки на участь у проектах програми, вже багато з них отримали позитивні відповіді. Зокрема, на початок осені було більше 10 проектів, учасниками яких стали українські інституції. «Це унікальна можливість для українських установ отримати досвід роботи з міжнародними партнерами, а також фінансування», - підкреслила перший заступник Міністра.

Освітні пріорітети (завантажити)