На Колегії МОН затверджено Концепцію національно-патріотичного виховання та подовжено термін конкурсу підручників

Члени Колегії розглянули: концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді; стан та проблеми надання психологічної допомоги суб’єктам освіти в умовах АТО на сході країни, наповнення курсу зарубіжної літератури у школі, проведення конкурсу оригінал-макетів підручників для 4-х і 7-х класів та відзначення працівників галузі освіти і науки державними нагородами України.

Доповідачем з питання національно-патріотичного виховання  виступив Міністр і повідомив, що відповідно до доручення Уряду щодо запровадження в закладах освіти національно-патріотичного виховання,  у Міністерстві розробили Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Саме цей документ тривалий час знаходився на громадському обговоренні на офіційному веб-сайті Міністерства.

Концепція включає в себе як ідеї української спадщини, так і перспективи розвитку гармонійного громадянського суспільства. «Мова йде про виховання громадян України, до якої б національності, етнічної групи, народності вони не належали, адже у них спільне майбутнє - в Україні», - пояснив Міністр освіти і науки.

Як повідомив Сергій Квіт, пропозиції  та зауваження, що надійшли в МОН за  час обговорення, не містять концептуальних заперечень розробленого документу, але в концепції необхідно правильно розставити наголоси. «Не повинно бути протиріч між громадянським та українським суспільством», - підкреслив Міністр.

Стосовно пропозиції про залучення до виховання молоді учасників Революції гідності та АТО, які не мають педагогічної освіти, Сергій Квіт повідомив, що Міністерство разом з волонтерськими організаціями вже впроваджує ініціативу, відповідно до якої такі люди можуть отримати освіту за такими напрямами підготовки як право, ІТ-технології, а також педагогіки.

Міністр підкреслив, що національне-патріотичне виховання, це справа не окремих предметів чи окремих вчителів, а всього навчального закладу, всього суспільства.

Сергій Квіт зазначив, що всі слушні пропозиції від членів Колегії МОН будуть враховані і на основі концепції Національна академія педагогічних наук України розробить план заходів з її виконання та методичні рекомендації, які будуть розглянуті на наступній Колегії МОН.

Академік-секретар відділення психології, вікової фізіології та дефектології Національної педагогічної академії наук України Сергій Максименко розповів про стан та проблеми надання психологічної допомоги суб’єктам освіти в умовах АТО на сході країни.

Зокрема він повідомив, що Інститутом психології імені Г.С. Костюка НАПН України в березні 2014 р. було створено Кризовий центр медико-психологічної допомоги, мета якого полягала, з одного боку, у наданні безпосередньої психологічної допомоги постраждалим унаслідок психотравмівних подій, а з другого – у проведенні психогігієнічної та навчально-методичної роботи серед волонтерів-психологів. Сьогодні Кризовий центр надає допомогу переселенцям з Криму та сходу України.

За словами Сергія Максименка, в умовах розв’язаної проти України гібридної війни робота з надання психологічної допомоги населенню стає одним з найважливіших напрямів забезпечення національної безпеки і, отже, потребує законодавчого, нормативно-правового та організаційного врегулювання на загальнодержавному рівні всього комплексу питань, пов’язаних з її виконанням. 

На засіданні Колегії окремо розглядалось питання щодо курсу зарубіжної літератури в загальних середніх навчальних закладах. Доповідач, заступник Міністра освіти і науки Максим Стріха, зазначив, що у 2010 році курс «Зарубіжної літератури» було перейменовано на «Світову літературу» та переформатовано. За словами заступника Міністра, цей процес був зумовлений тим, що в курс світової літератури колишнім керівництвом МОН було закладено вивчення творчості російських письменників, близько  60-75% курсу. З того часу почали переписуватися навчальні програми, і на початку 2011 року було ухвалено Концепцію літературної освіти, яка передбачала, що всі  художні твори необхідно вивчати відповідно до  оригіналу. Таким чином, школярі були позбавлені ознайомлення з головним обсягом літератури, що його повинна знати освічена сучасна людина, оскільки більшість зарубіжних творів завеликі для вивчення у школі. Тому курс світової літератури зводився до  вивчення віршів та невеликих оповідань.

Максим Стріха підкреслив, що викладання зарубіжної літератури є важливим чинником формування гуманістичного світогляду освіченого патріота України та інваріантною складовою освіти протягом всього часу навчання у школі. В основу курсу зарубіжної літератури мають бути покладені європейські канони, а перелік творів для вивчення – високого рівня. «Прийшов час повернути науково обґрунтовану назву цього курсу,  а також  відновити безперервне вивчення в середній та старшій школі творчості авторів зарубіжної літератури, з використанням найкращих перекладів», - наголосив заступник Міністра.

Члени Колегії МОН також розглянули та проаналізували питання перебігу конкурсу оригінал-макетів підручників для 4-х та 7-х класів.  

Міністр освіти і науки повідомив, що, незважаючи на залучення до підготовки та проведення конкурсу широкої громадськості, видавців, Громадської ради МОН та інформаційну кампанію щодо прозорості заходу, всі ці дії не дали позитивних результатів.

За словами Сергія Квіта, недобросовісно написані рецензії змусили членів конкурсної комісії аналізувати їх зміст, замість того, щоб здійснювати статистичний підрахунок позитивних чи негативних рецензій по кожному із підручників. Такі дії призвели до розбіжностей в оформлені протоколу результатів І етапу конкурсу. «Недобросовісні рецензії ламають всю систему. Серед рецензентів немає розуміння важливості проведення конкурсу та збереження особистої репутації», - підкреслив Міністр. «Для того,  щоб убезпечити об’єктивність процесу, має бути анонімність серед рецензентів».

У свою чергу заступник Міністра освіти і науки Павло Полянський наголосив, що конкурс підручників з самого початку мав прозору та відкриту процедуру. За словами Павла Полянського, всі без винятку дії конкурсу відбуваються в он-лайн трансляції, за участю ЗМІ та всіх бажаючих, а  рукописи та понад 3 тисячі експертних висновків на підручники – у вільному доступі.

У зв’язку з порушеннями рецензентами професійної етики та процедури конкурсу, а також технічними помилками в оформлені протоколу, що мали місце під час І етапу конкурсу, члени Колегії вирішили звернутися до вчителів шкіл. Зокрема, враховуючи той факт, що конкурс має на меті надати вчителям виняткове право самостійно обирати, за якими підручниками навчати своїх учнів, Колегія МОН прийняла рішення продовжити конкурс до 1 травня 2015 року та внести всі оригінал-макети підручників на розгляд педагогів. Члени Колегії також вирішили звернутися до кожного вчителя з проханням відповідально поставитися до вибору підручника.