Українські вчені на криголамі "Ноосфера" відновили геологічні дослідження, які були перервані на 20 років

Попри те, що через війну більшу частину наукової програми першого рейсу "Ноосфери" довелося скасувати, наші вчені все ж змогли провести з борту судна заплановані геологічні дослідження! Уперше за 20 років українською експедицією були відібрані проби донних відкладів в океані. Їхнє вивчення допоможе ліпше з’ясувати складну геологічну та кліматичну історію Антарктики. Це своєю чергою дозволить покращити оцінку перспектив пошуку там корисних копалин.

Дослідження геології дна Південного океану почалися ще під час перших українських антарктичних експедицій, які забезпечувало власне науково-дослідне судно. Однак із часом весь науковий флот було продано, тож вивчення Україною Світового океану зупинилося на два десятиліття. Тепер завдяки появі власного дослідницького криголама відновлено комплексне вивчення геологічної будови та історію геологічного розвитку в районі Аргентинських островів в Антарктиці, де розташована українська станція "Академік Вернадський", ба більше – уже застосовані значно сучасніші методи дослідження.

На першому етапі за допомогою батиметричного профілювання вчені дослідили підводний рельєф у протоці Пенола. Там виявили два прогини, які розділені підводною височиною. Тож науковці взяли колонки донних відкладів в цих прогинах – із глибин від 251 до 300 метрів.

На борту підняті колонки детально описали, провели фотофіксацію та відібрали зразки з необхідними інтервалами. Наступні дослідження вже відбуватимуться в лабораторіях Києва та Одеси.

Вивчення донних відкладів допоможе знайти відповіді на кілька важливих питань.

1. Протока Пенола – місце, що відділяє архіпелаг Аргентинських островів від Антарктичного півострова, тобто континенту. Накопичення донних відкладів у геологічному минулому почалося наприкінці останнього льодовикового періоду – відразу після звільнення цього району від постійної криги. Тож учені зможуть проаналізувати історію цього накопичення, зокрема, за змінами в осадкових матеріалах "прочитати літопис льодовикової епохи" і докладно змоделювати, як тут змінювалося довкілля.
2. В окремих зразках вивчатимуть їхній мінералогічний, гранулометричний, хімічний та мікропалеонтологічний склад. Це дозволить більше дізнатися про те, як ця територія звільнялася від криги (дегляціація) і кліматична система виходила з останнього льодовикового періоду. 
3. Попередні дослідження виявили в протоці Пенола значний тектонічний розлом, який відділяє острівні архіпелаги, зокрема Аргентинські острови, від Антарктичного півострова. Таке велике тектонічне порушення повинно мати певні прояви, як у морфології морського дна, так і в донних відкладах. Однак ця протока під час останнього льодовикового періоду скоріш за все була зайнята льодовиком та являла собою велику льодовикову долину. Рухи значної кількості криги формують специфічні форми рельєфу та призводять до формування особливих осадових відкладів. Тому в межах однієї протоки можуть бути різні за походженням геологічні процеси. 

Нагадаємо, на станції «Академік Вернадський» відбулася перезмінка українських антарктичних експедицій.