Українські полярники – вартові людства, які першими відстежують зміни клімату, - Лілія Гриневич на зустрічі 22-ї Української антарктичної експедиції

Від космічної погоди до будови земного ядра – настільки різноманітними є дослідження українських полярників на антарктичній станції «Академік Вернадський». Про це йшлося під час урочистої зустрічі 22-ої Української антарктичної експедиції, яка представила результати своїх досліджень сьогодні, 2 травня 2018 року, у приміщенні МОН у Києві.

«Ці дослідження додали чергові цінні «цеглинки» у світову науку, до того ж у  різних галузях -  від космічної погоди до будови земного ядра. Україна веде неперервний ряд спостережень на станції з 1996 року, а низка параметрів клімату та атмосфери відстежується тут найдовше у всій Антарктиці – з 1940х – 60х років. Саме в «нашому» секторі Антарктики, регіоні розташування УАС «Академік Вернадський», температура повітря за останні 50 років підвищилася на 3 градуси, тобто тут потепління відбувається швидше ніж будь-де на планеті. Таким чином наші дослідники на станції – це вартові людства, саме вони першими відстежують зміни клімату та повідомляють про них світу», - зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Вона розповіла, що саме цьогоріч в Антарктиці було започатковано низку нових досліджень. Зокрема, сезонний загін 23-ї експедиції (науковці, які проводять на станції не річні, а коротші сезонні дослідження), що повернувся разом із 22-ю експедицією, вперше застосували для дослідження екосистем Антарктики методи метагеноміки та виділення ДНК із довкілля.

«І тут слід також відзначити внесок 22-ої УАЕ, яка не тільки успішно забезпечила продовження проведення усіх попередніх досліджень, але й започаткувала принципово нові, інноваційні, як-от вивчення структури та будови антарктичних льодовиків за допомогою георадарів (мікропроцесорний геофізичний прилад для проведення швидкого профілювання ґрунту. Це найдосконаліша техніка отримання розрізів ґрунту, що не вимагає буріння або розкопок. Прилад «просвічує» ґрунт на глибину до 20-30 метрів. Він широко використовується в геологічній розвідці, природоохоронних роботах, передпроектних дослідженнях, будівництві тощо, - ред). До речі, георадари, використані в цьому дослідженні, - нашого українського виробництва, так само, як і встановлені на «Вернадському» найчутливіші у світі магнітометри (прилад для вимірювання напруженості магнітного поля та інших магнітних величин, зокрема магнітних характеристик матеріалів-ред.). Тож Антарктида, крім усього іншого, є також тим полігоном, де ми можемо продемонструвати світові наші передові технології і нагадати, що Україна попри всі складнощі є технологічно розвинутою країною, здатною продукувати найсучасніші розробки та ідеї», - повідомила Лілія Гриневич.

Полярники, що повернулися з експедиції також представили свої напрацювання та дослідження. Зокрема, Віталій Смаголь, біолог-зимувальник 22-ої УАЕ, розповів про життя пінгвінів на Антарктиці та як спостереження за ними допомагають прослідкувати зміни клімату.

«У нашому регіоні Антарктики ще 50 років тому найпоширенішою формою пінгвіна був «холодолюбний» пінгвін Аделі. Протягом цього часу максимальна температура на льодовому континенті підвищилась на 4,5 градуси, а середня – на 3 градуси. Це значне підвищення. Таким чином пінгвін Аделі почав відкочовувати на більш холодні широти, і його місце зайняв більш «теплолюбний» Віслюковий пінгвін. Навколо нашої станції «Академік Вернадський» пінгвіни створили величезну колонію. Під вікнами нашої станції зараз живе близько 800 різноманітних пар пінгвінів. Щороку ця колонія зростає», - пояснив Віталій Смаголь.

На зміну погоди реагують й зелені рослини, що також ростуть в Антарктиці. Про це доповів Іван Парнікоза, ботанік сезонного загону 23-ї УАЕ. Зокрема розширення та зменшення площ квіткових рослин, серед яких, наприклад, щучник антарктичний.

«Дуже важлива річ, цим зараз займається Інститут молекулярної біології, -  з усіх рослин Антарктики зібрати колекцію. Ми вже це робимо і, провівши аналіз, знайшли там унікальні хромосомні форми - ті речі, що дозволяють цим рослинам вижити у таких складних умовах. У подальшому це може дати поштовх до нових важливих відкриттів та можливостей», - додав Іван Парнікоза.

Результати своєї роботи презентували також Денис Пишняк, гідрометеоролог сезонного загону, Андрій Утєвський, дослідник підводного світу Антарктики та Олександр Митрохин, геолог сезонного загону 22-ої УАЕ. Онлайн-трансляцію зустрічі полярників можна переглянути на фейсбук-сторінці Міністерства освіти і науки України:

  https://www.facebook.com/UAMON/videos/2141462265880340/

Нагадуємо, що 21 березня 2018 року на станцію «Академік Вернадський» вирушила 23 Українська антарктична експедиція, до проводів якої МОН вперше за тривалий період часу виділив близько 15 млн гривень для проведення капітального ремонту станції.

Зараз учасники 23-ї експедиції розпочинають 5 нових типів біологічних досліджень 

Слід також зазначити, що Україна володіє однією антарктичною станцією «Академік Вернадський», що розташована на мисі Марина, що на острові Галіндез.

Оскільки після розпаду Радянського Союзу Росія оголосила себе єдиною правонаступницею усіх антарктичних станцій СРСР, українські науковці втратили можливість проводити дослідження на власній станції.

Однак у 1996 році Україна змогла придбати британську станцію «Фарадей», до того ж за символічну ціну – 1 фунт стерлінгів, після чого станцію перейменували на честь першого президента НАН України.

Станція «Академік Вернадський» – це метеорологічна та географічна обсерваторія, що підтримується Україною в рамках Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки.