A-
A+
Пошук
Пошук офіційних документів
Шукайте накази Міністерства та інші законодавчі акти в галузі освіти та науки

Психоемоційна підтримка: як допомогти дитині під час емоційних коливань

Опубліковано 26 лютого 2023 року о 14:30


Діти не вміють так управно, як дорослі, контролювати чи пригнічувати сильні емоції і почуття (гнів, страх, тривогу, злість тощо), не кажучи про вміння екологічно ними керувати.

У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я, що створена за ініціативою Олени Зеленської, МОН спільно із ГО «Підтримай дитину» та проєктом «Подбай про себе», ГО «Асоціація дієвих психологів України», командою психологів та педагогів підготували поради, які допоможуть підтримати дитину під час емоційних коливань.

Звичайно, іноді дитина може просто підійти і попросити про допомогу: «Мені страшно» або «Мені холодно, обійми мене». Але частіше дорослим доводиться визначати та закривати потреби дитини у ситуаціях, коли вона зіштовхнулася із ситуацією, яка спричинила негативні емоції та стани. Коливання емоційних станів у дітей можна легко зчитувати в їхньому голосі, міміці, жестах, змісті розмови. Найпоширенішими зовнішнішніми ознаками нестабільного емоційного фону є:

  • плач, істерика;
  • нервове тремтіння;
  • крики та маніпуляції;
  • апатія, відсутність інтересу (відмова частково чи повністю говорити);
  • «застигання»;
  • невмотивована зміна настрою;
  • різка зміна харчової поведінки;
  • проблеми зі сном тощо.

У такі моменти дорослому, який перебуває поруч із дитиною, варто дотримуватися рекомендацій:

  • будьте з дитиною поруч в одному приміщенні;
  • за змоги забезпечте фізичний комфорт (відсутність спраги та голоду, нормальний температурний режим, достатня кількість кисню тощо);
  • підтримуйте невербальний контакт із дитиною (розташуйтеся на одному рівні, підтримуйте зоровий та тактильний контакт);
  • говоріть лише слова підтримки, у яких проявляєте любов і піклування (не докоряйте, не звинувачуйте, не порівнюйте тощо);
  • запропонуйте вид діяльності, який допоможе змістити увагу (малювання, ігри, читання, фізичні активності тощо);
  • зробіть декілька дихальних вправ на розслаблення;
  • зберігайте і транслюйте власний спокій та впевненість (пам’ятайте, що ви є опорою для дитини).

Нагадаємо, раніше розповідали, як упоратися із «синдромом річниці».