2 дні тому
Розглянути створення економічних стимулів для залучення коштів бізнесу для фінансування науки цілком можливо. Про це зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час першого засідання Національної ради з питань розвитку та технологій сьогодні, 16 січня 2018 року.
«Я хороший управлінець і протягом години можу показати місця, де неефективно використовуються фінанси в науковій сфері. Давайте разом здійснимо прорив. Покажіть мені якісно нову модель управління та фінансування науки, і я стану ефективним інструментом у ваших руках. Давайте зберемо бізнес і поговоримо з ним про можливі вливання, я переконаний, що це люди, які розуміють важливість розвитку і науки, і освіти», – розповів Прем’єр.
Він додав, що хоче зібрати Нацраду вже найближчим часом та побачити реальну модель зміни фінансування та функціонування науки, яка детально покаже, як є зараз, якою система має стати, який ресурс для цього потрібен та за який час можна досягти поставлених цілей.
«Тоді я бачитиму реальну сформульовану ціль і не бачитиму перепон», – додав Володимир Гройсман.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що завдяки злагодженій роботі МОН, наукової спільноти та Наукового комітету Нацради вже напрацьовано інструменти більш прозорого та ефективного фінансування наукових досліджень. Зокрема, в межах засідання розглядалися питання старту роботи Національного фонду досліджень та запровадження базового фінансування для науки в університетах.
«У 2016 році вся університетська наука коштувала загальному фонду бюджету близько 15 мільйонів євро – це показники фінансування одного провінційного європейського університету. Попри те, наша університетська наука живе і здатна продукувати фундаментальні й прикладні результати високого рівня. Серед наукових напрямів, які активно розвиваються в університетах і НУ МОН – радіаційна та медична фізика, біофізика, спінтроніка, матеріалознавство, ІКТ, машино- і приладобудування, технології видобутку корисних копалин, сільськогосподарські та харчові технології, дослідження та розробки, спрямовані на підвищення обороноздатності та безпеки. Наше завдання зараз підтримати кращих та дати їм ресурси», – повідомила під час виступу Лілія Гриневич.
Одним із найважливіших інструментів має стати старт роботи Нацфонду досліджень.
«Міністерством освіти і науки та Науковим комітетом Національної ради подано на розгляд Проект Положення про фонд, ухвалення якого відкриє шлях до проведення конкурсу до Наукової ради Фонду – колегіального органу його управління. Даний фонд фінансуватиме дослідження на грантовій основі та за спеціальним конкурсом, що забезпечуватиме фінансування для кращих науковців», – зазначила Міністр.
Запровадження базового фінансування для університетів також здійснюватиметься за принципом фінансування кращих – за результатами атестації наукових напрямків. Лише ті, хто пройдуть атестацію з найвищою оцінкою, зможуть претендувати на додаткові кошти.
Серед інших важливих змін, які необхідні для розвитку науки в Україні, йшлося про полегшення бюрократичних процедур та відкриття митного вікна для ввезення наукового обладнання в Україну.
Довідково:
Національна рада з питань розвитку науки і технологій – основний стратегічний орган реформування сфери науки та інновацій в Україні, який очолює Прем’єр-міністр за посадою. Під його керівництвом Нацрада об’єднує лідерів наукової спільноти та представників усіх ключових гравців на цьому полі. Вперше в історії України створено орган, який не лише є верховним у сфері громадського контролю наукової діяльності, а й платформою для ефективної взаємодії між науковцями, органами виконавчої влади, представниками бізнесу.
Склад Наукового комітету Нацради на основі конкурсу сформував спеціально створений відповідно до європейської практики Ідентифікаційний комітет з питань науки. До нього увійшли 9 провідних вчених, три з яких – представники вітчизняної науки, 6 – іноземні вчені.
Адміністративний комітет Національної ради складається з представників центральних органів влади та профільних установ, що мають безпосередній вплив на прийняття рішень у сфері науки. Його склад сформовано на підставі пропозицій центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та національних галузевих академій наук, Київської міської та обласних державних адміністрацій, великих наукоємних підприємств, наукових установ та ВНЗ.
У кожен із комітетів входить по 24 особи.