Підвищення зарплат вчителям на 25%: освітня субвенція розрахована так, щоб вистачило всім

У 2018 році розподіл коштів освітньої субвенції між місцевими бюджетами вперше здійснюється за Формулою, яка враховує всі ключові параметри – обсяги бюджетної забезпеченості одного учня, контингент учнів, навчальні плани, наповнюваність класів по кожному з регіонів та інше. Тож вона є справедливою та абсолютно прозорою.

Якщо оперувати загальними показниками по країні, то в 2017 році розмір освітньої субвенції становив 52,6 млрд грн. Важливо заначити, що у 2017 році  освітня субвенція почала спрямовуватися виключно на оплату праці педагогічних працівників, і попередній її розрахунок тоді базувався лише на пропозиціях місцевих органів влади без урахування статистичних даних. І він був реально завищеним, особливо на рівні областей. Про це свідчить той факт, що, навіть з урахуванням підвищення зарплати вчителям в 2017 році в середньому на 50%, залишки освітньої субвенції на рахунках місцевих бюджетів склали 4,1 млрд грн. Таким чином місцеві органи влади фактично витратили на зарплату вчителям в 2017 році 48,5 млрд грн.

В 2018 році розмір освітньої субвенції, вже розрахований із застосуванням Формули, складає 61,7 млрд грн. У ній закладено кошти на збільшення оплати праці вчителям. І якщо порівняти 61,7 млрд грн цьогорічної освітньої субвенції з фактичними минулорічними витратами (48,5 млрд грн), то ми побачимо зростання на 27%. Тому заява Уряду про підвищення зарплати в цьому році на 25% є фінансово забезпеченою. До того ж, місцевим органам управління не слід забувати про залишки минулорічної освітньої субвенції на своїх рахунках (4,1 млрд грн).    

Таким чином, проаналізувавши заяви деяких керівників місцевих органів влади про те, що грошей з цьогорічної субвенції їм не вистачає на зарплату вчителям, ми змогли виокремити найбільш поширені причини такої «нестачі»:

• Маніпулювання місцевою владою рішеннями Уряду. Наприклад, деякі місцеві органи влади відправляють вчителів у відпустку без збереження заробітної плати під час карантину та зменшують надбавки за престижність праці з 20% до 5%, посилаючись на Постанову КМУ від 11 січня 2018 року № 23. В дійсності ж цією Постановою Уряд підвищив нижній поріг надбавки за престижність з 1% до 5%, а вищий – з 20 до 30%.
• Створення за рішенням місцевої влади розгалуженої мережі спеціалізованих закладів середньої освіти з поглибленим вивченням окремих предметів. Місцеві органи влади мають розуміти, що прийняття рішення про створення спеціалізованих закладів передбачає більшу кількість видатків на одного учня в таких закладах (через поділ класу на групи, більшу кількість годин, надбавки для вчителів тощо). Отже фонд заробітної плати в таких закладах є вищим, ніж передбачено формулою. Тому місцева влада має нести відповідальність за такі рішення та закладати необхідні додаткові кошти до своїх бюджетів.
• Подання органами місцевого самоврядування некоректної вхідної інформації для розрахунку. Зокрема, щодо учнівського контингенту.
• Статус міст обласного значення, яке отримали маленькі міста. Так, є міста, що мають такий статус, проте там наповнюваність класів у школах дуже низька, і це впливає на обсяги освітньої субвенції для них.
• Інші подібні варіанти.

У будь-якому випадку Міністерство освіти і науки України відкрито до співпраці.

Для врегулювання питань недостатнього обсягу освітньої субвенції повідомляємо, що за результатами місячного/квартального звіту про виконання місцевих бюджетів обласна держадміністрація має право подати МОН як головному розпоряднику бюджетних коштів обґрунтовані пропозиції щодо перерозподілу видатків субвенції між обласним бюджетом, бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами (у межах видатків регіону).

У разі підтвердження недостатнього обсягу освітньої субвенції за результатами спільного з Міністерством фінансів аналізу доходів та витрат кожного конкретного органу місцевого самоврядування визначатиметься доцільність виділення додаткового фінансування з резервного фонду за результатами виконання державного бюджету за 9 місяців.