Підключення вишів до Scopus і Web of Science відкриває не тільки доступ до найбільш авторитетних баз даних, а й низку інших корисних ініціатив – очільник директорату Дмитро Чеберкус

Якими є сучасні інструменти і бази даних для оцінки розвитку національної науки, наскільки придатні міжнародні метрики для оцінювання українських дослідників та чи можуть еволюціонувати журнали рідною мовою. Ці та багато інших питань щодо застосування наукометрії обговорили учасники круглого столу «Теоретичні та прикладні аспекти порівняльного аналізу діяльності дослідників, наукових установ і країн», що відбувся в МОН.

Відкриваючи захід, генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус нагадав, що торік МОН надало понад 100 вишам та науковим установам, що знаходяться в сфері управління Міністерства, доступ до провідних міжнародних наукометричним баз – Web of Science і Scopus.

«Були довгі дискусії щодо того, чи буде такий доступ корисний. Мені не варто нагадувати, що бюджет країни все ще змушений вибірково підходити до інвестицій, зокрема в науку. Проте після ґрунтовного вивчення цього питання було прийнято рішення, що доступ необхідний, і Міністерство взяло на себе сміливість наполягати на виділенні бюджету. Але водночас ми й відслідковуємо, щоб це мало результати. І перші з них ми вже побачили: після того, як МОН передплатило доступ до баз даних, українські науковці стали вп’ятеро частіше користуватися ними», – відзначив Дмитро Чеберкус.

Також він розповів, що видавець Scopus – компанія Elsevier – запропонували МОН як бонус до підключення низку корисних ініціатив.

«Насамперед минулої осені, ми ініціювали корекцію профілів наших університетів – внести і закріпити в Scopus всі зміни в назвах, які накопичилися за останні роки. Процес не швидкий, зараз ці зміни вносяться в Scopus, і з кожним місяцем світ бачитиме дедалі акуратніше відображення української науки», – додав очільник директорату.

Під час круглого столу була представлена низка доповідей українських та іноземних експертів, які можна переглянути за посиланнями:

Домінік Антонович – доцент кафедри соціології, Університет Ніколауса Коперника, член Комітету з оцінки наукових підрозділів, радник Міністра науки і вищої освіти Польщі

Тема доповіді: «Маленькі речі, які багато важать – уроки оцінювання наукових установ у Польщі» 

Томаш Пшонка – директор Ельзевір у Східній Європі  

Тема доповіді: «Історія цифр – бібліометрія для наукового оцінювання» 

Тетяна Борисова – заступник директора наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська Академія»

Тема доповіді: «Показники індивідуальної ефективності науковця»

Сергій Назаровець – експерт Державної науково-технічної бібліотеки

Тема доповіді: «Оцінка якості наукових досліджень в Україні: для чого ми це робимо?»

Свої доповіді також представили переможці конкурсу з аналізу та оцінки діяльності дослідників та наукових установ України, який МОН та Elsevier провели серед українських вчених.

Балагура Ірина, Ланде Дмитро, Гармаш Тетяна, «Метод ранжування науковців на основі наукометричних баз даних»

Главчева Юлія, «Дослідження методу порівняння академічних установ на основі визначення долі публікацій, що мають цитування вище середнього»

Ольшевська Ольга, «Дослідження впливу співвідношення кількості науково-періодичних видань вузькопрофільних галузей знань у процесі оцінки діяльності науковців»

Переможцям вручили сертифікати на безкоштовну публікацію їх досліджень у журналах видавництва Elsevier.

Нагадуємо, що переможців конкурсу з аналізу та оцінки діяльності дослідників та наукових установ України було визначено конкурсною комісією, до якої увійшли іноземні експерти, представники ДНТБ, наукових та консалтингових установ.