Під час Серпневого форуму обговорили безбар’єрність освіти, умови для освітніх реформ та підготовку конкурентоспроможної у майбутньому людини

Освіта без бар’єрів, важливість законодавчого та фінансового фундаменту для впровадження освітніх реформ, підготовка конкурентоспроможної у майбутньому людини. Ці теми обговорили під час панельної дискусії «Співпраця з міжнародними партнерами “Нові горизонти міжнародного співробітництва”», яка відбулась у межах  Всеукраїнського серпневого форуму «Освіта України 30 без бар’єрів: вектори якості та успіху» 19 серпня 2021 року.

«Освіта без бар'єрів має два напрями, перший – освіта для дітей, другий – це освіта дорослих. Тому для нас також важливе завдання – вибудувати сучасну і потужну систему освіти дорослих. Кожна людина повинна мати доступ до якісної освіти, а після закінчення школи вона має бути затребуваною на ринку праці, бути інтегрованою в суспільство», – зазначила радник – уповноважений Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.  

Вона наголосила, що для дорослих можливість отримання освіти має бути адаптуючою до змін у світі й на ринку праці. Мова про вільний доступ до освіти незалежно від віку, статі, походження, адже можливість отримати нову професію, підвищити кваліфікацію, отримати додаткові компетенції подекуди продовжує людям життя. 

За словами Тетяни Ломакіної, забезпезпечення рівних можливостей і рівного доступу до освіти є візією освітньої безбар’єрності, одного з ключових напрямів Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору, яку схвалено у квітні цього року. 

«Наша задача – не тільки створити законодавчий фундамент для розвитку системи освіти, а також, що залежить не лише від нашого комітету, а й від колег з Верховної Ради, Міністерства фінансів, закласти кошти для того, щоб система середньої освіти розвивалась. Для цього потрібно забезпечити три складові – інфраструктуру, винагороду вчителя, якість освіти», – наголосив Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. 

Він зауважив, що робота над розбудовою і оновленням інфраструктури шкіл ведеться спільно Верховною Радою, МОН та обласними державними адміністраціями. 

Пріоритетами також є збільшення зарплати педагогів та модернізація системи підвищення кваліфікації вчителів. 

«Пандемія почасти вирівняла можливості для багатьох освітніх систем – за нашою інформацією, жодна освітня система не була повністю готова до пандемії. А для нас це можливість змінитись. Коли ми модернізуємо систему підвищення кваліфікації вчителів, діджиталізуємо все, що відбувається в школі й зробимо цю систему комплексною, ми зокрема змінимо навантаженість вчителів. Це ще одна наша задача – розвантажити вчителя, щоб він займався більше педагогічною творчістю, ніж заповненням форм і звітів», – додав Сергій Бабак. 

Під час панельної дискусії президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень презентував Національну доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні, створену на основі наукового аналізу розвитку освітньої галузі держави за 30 років. 

«Ми не можемо знати, яким буде суспільство в 2032-2033 роках, але ми можемо і повинні бачити об'єктивні цивілізаційні зміни у світі, що обумовлюють нові умови життя людини, і які ми повинні обов’язково врахувати, реформуючи освітню систему. Світ перейшов до інноваційного типу прогресу, який характеризується швидкою зміною знань, ідей, технологій. Це обумовлює те, що не можна навчити дитину на все життя, тому ми повинні навчити навчатись впродовж життя, виробити вміння, навички це робити, навчити використовувати знання в практичній діяльності», – зазначив Василь Кремень. 

На його думку, наразі необхідно готувати інноваційну людину – з інноваційним типом мислення, інноваційною культурою, здатністю до інноваційного типу діяльності. Так вдасться забезпечити конкурентоспроможність людини впродовж життя і розвиток самої країни. 

Кірм того, необхідно враховувати цифровізацію життя і суспільства та глобалізацію, водночас беручи до уваги виховання патріотизму. 

«Ми маємо усвідомити, що конкурентоспроможною в Україні людина стане тоді, коли вона буде конкурентоспроможною в глобальному просторі. Ми маємо готувати глобалістську людину, але й патріота. Глобалізація означає водночас і загострення конкуренції. Лише так нація, яка є максимально єдиною і усвідомлює національні інтереси, зможе забезпечити їхній захист», – додав президент НАПН. 

Нагадаємо, одним із важливих рішень у 2021 році стало збільшення посадових окладів освітян на 20% з 1 січня та ще на 8,4% з 1 грудня 2021 року – про це заявив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет під час Всеукраїнського серпневого форуму «Освіта України 30 без бар’єрів: вектори якості та успіху».