Освітнє портфоліо країни: що дасть Україні участь у дослідженні PISA

2018 року Україна вперше взяла участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів PISA. У липні в Міністерстві освіти і науки презентували Дорожню карту з використання результатів PISA-2018. Публікуємо найважливіше з виступу заступниці директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяни Вакуленко, яка представила Дорожню карту.

Чому це важливо?

Те, що Україна долучилася до PISA, – це надзвичайна подія. Ми стали членами спільноти із 80-ти країн, які прагнуть розуміти стан своєї освіти й підвищувати її якість. Україна стала однією з країн-учасниць великого дослідження, і нарешті ми дізнаємось більше про нашу освіту.

Більшість прогресивних країн світу – вже у спільноті PISA. Чимало країн розуміють, що економіка і освіта пов’язані, тому хочуть долучитись до PISA та дізнатись більше про власну освіту.

Сьогодні PISA – прекрасний інструмент, за допомогою якого ми бачимо досвід інших країн. Але впроваджувати досвід інших, не маючи свого, навряд ефективно.

Що ми отримаємо?

Повноцінна участь – це отримання першого звіту, великого обсягу інформації про стан освіти. Сподіваюсь, Україні вистачить сили та політичної волі використати ці дані.

Ми отримаємо реальні дані про те, які компетенції вже сформовано в українських учнів і студентів 15-ти років. Читацька, математична і природничо-наукова грамотність – це кити, на яких стоїть освіта.

Читання. Без добре сформованої читацької грамотності людина в цьому світі – ніщо. Весь світ, який нас оточує, – це інформація. Здебільшого вона представлена у тексті, а PISA аналізує різні його формати та процес сприйняття: і візуальний текст, і процес читання, і лінк-текст.

Природничо-наукова грамотність. Ми живемо у великому світі, і те, що частина світу міфологічна, є справою природничо-наукової освіти. Нерозуміння того, як працюють люди, технології, що потрібно для поліпшення життя, побуту, – природничо-наукова грамотність саме про це.

Математика. Це логіка, мислення, структурованість думок. Ми дізнаємось, на якому рівні ці компетентності сформовано в наших школярів. Україна визнає необхідність математики зокрема і тим, що з 2021 року ДПА з математики буде обов’язковою для загальної та середньої освіти.

Ми глибше зануримось у власну систему освіти. PISA – це серйозна система збору й аналізу великих обсягів інформації, яка дасть можливість чесно і послідовно говорити про те, що ми сьогодні маємо в освіті. Ми отримаємо можливість прослідкувати тренди та тенденції. Пізніше – подивимось на себе після імплементації Нової української школи, зможемо дивитись на себе в часі реформ.

Ми отримаємо «освітнє портфоліо» своєї країни. Його бачитимуть інші країни-учасниці PISA, а також дослідники світу. Ми подивимось на себе на тлі інших країн. Але порівнювати себе з країнами, далекими від нас за соціальним, економічним станом, не зовсім доцільно. Ми навряд досягнемо рівня Китаю, Естонії або Фінляндії. Проте наші країни-сусіди подібні до нас. Ми можемо подивитись, як вони змогли чи не змогли досягти своїх результатів.

Як використати результати дослідження?

PISA – це важливий інструмент, але він буде якісно діяти тільки у правильних руках. Країни використовують дані PISA по-різному. Є ті, які використали результати PISA для реформ у освіті, наприклад, Мексика, Австралія, Італія.

Але Андреас Шлейхер, ідеолог PISA, говорить: не можна бездумно копіювати досвід колег, у кожного він індивідуальний, кожна країна має унікальну систему умов. Саме ті країни, які заглибились у власну систему освіти, знайшли причини невдач, а потім розробили систему дієвих заходів, виграють від PISA максимально.

Інші країни просто отримують статистичні дані про себе на фоні загалу держав і говорять: «Ми 37-мі у рейтингу. Ми 45-ті, ми 81-ші». Ці дані навряд корисні. Якщо в мене зріст 158 см, це не означає, що я гірша за когось зі зростом 167 см чи 142 см. Це просто система вимірювання.

Успіхи першого дослідження

Ми провели перший цикл досліджень без підтримки міжнародних партнерів, і це успіх. PISA має серйозні стандарти якості, через що дослідженню довіряє прогресивний світ. Нам вдалось відповідати жорстким стандартам завдяки серйозній роботі команди Українського центру оцінювання якості освіти, Інституту освітньої аналітики, який допомагав робити завдання з вибірки, регіональних підрозділів та департаментів освіти, Інституту післядипломної педагогічної освіти.

Якщо ви думаєте, що всі 80 країн світу можуть цим похизуватися – це не так. Були роки, коли окремі країни випадали з дослідження: проводили повний цикл і не отримували жодних результатів.

Ми провели пілотний основний етап дослідження якості освіти. Довго працювали з освітянами в регіонах не тільки стосовно технічних питань, а й пояснюючи, що таке PISA та як використовувати її дані. Фактично – як звичайний вчитель може працювати з цими даними.

Комунікація

У грудні цього року ми оприлюднимо національний звіт за результатами PISA. Сподіваємось, що зможемо представити переклад міжнародного звіту за результатами досліджень – чекаємо звіту від партнерів, щоб здійснити якісний переклад.

Після цього будемо працювати з журналістами та аналітиками, щоб зрозуміти, як можна презентувати результати PISA – що саме і кому говорити.

Ми зробили три великі публікації про грамотності. Підготували інформаційний буклет, за допомогою якого комунікували із закладами освіти, які брали участь у дослідженні. Підготували видання про те, що таке PISA і для чого діти беруть у ній участь.

Переклали книгу Андреаса Шлейхера «Найкращий клас у світі». Сподіваємось, що Україна теж колись потрапить до нового видання книжки як приклад того, як можна зробити найкращий клас у світі.

Нас добре знають колеги-професіонали з регіонів. Дякуємо, зокрема, «Освіторії» за статті про PISA. Ми вдячні UNICEF, який долучився до розробки комунікаційної стратегії. Спільно з UNICEF та партнерами ми розробили матеріали для публікації.

Сьогодні анонсуємо велику подію – конференцію з освітніх оцінювань EA-2019, яка вже буде шостою в Україні, і вперше її буде присвячено PISA. Це спільний проект UNICEF, Міжнародного фонду «Відродження», «Освіторії», інших партнерів. УЦОЯО буде займатися змістом цієї конференції. Саме на ній ми оприлюднимо національний звіт участі України у PISA-2018.

UNICEF допоміг розробити новий сайт PISA. Стара версія була більше для фахівців освіти, які цікавляться змістом. Важлива частина нової версії сайту – можливість пройти тестування онлайн. Платформа дозволить учневі, студенту або вчителю організувати тест PISA безпосередньо на сайті й одразу отримати результати. Вчитель прямо там зможе перевіряти завдання і матиме можливість використовувати результати тесту в освітньому процесі.

Ми вже готуємось до реалізації PISA-2021, оскільки PISA – це короткі цикли по три роки. На сьогоднішній день ми майже закінчили переклад інструментів для наступного дослідження.

Нині в нас є PISA-family – коло наших партнерів. Ми відкриті до дружби, до приєднання до PISA-family Ukraine нових учасників. Це було б цікаво і роботодавцям – PISA сприймається у світі насамперед як дослідження економічного спрямування. Ми хочемо, щоб результати PISA були популярними і важливими для України, щоб вони використовувались.

Як буде проходити робота з результатами?

Щоб використати результати, потрібні аналіз та інтерпретація. Будь-які дані можна зрозуміти по-різному, і питання інтерпретації даних – ключове для PISA. Неправильна інтерпретація даних може призвести до неправильних політичних кроків, може навіть стати загрозою для системи освіти України.

Важлива частина роботи з PISA – вторинні аналізи. Неможливо відразу знайти всі особливості країни. У прогресивних країнах, які отримали користь від PISA, над даними дослідження працювали упродовж 2-3 років. Ми будемо робити все для того, щоб отримати максимальну користь.

PISA – це надзвичайні масиви даних складної структури. Дані, які ми отримаємо під час ЗНО, прості у порівнянні з тим, яку інформацію надає PISA. Для розуміння: кожен учень має фактично свій власний варіант тестових завдань.

Завдяки Міжнародному фонду «Відродження» та Open Society Foundation ми відправили свого фахівця на піврічне навчання безпосередньо в серце PISA у Парижі – в Організацію економічного співробітництва та розвитку. Це допоможе максимально якісно працювати з даними PISA.

Виклики

Перший – технологічний: PISA-2021 буде комп’ютеризованою. Тут буде більша вибірка і кількість учасників – понад 7 000. Для всіх ми маємо забезпечити можливість використовувати якісну комп’ютерну техніку під час іспиту.

Другий виклик теж практичний. Наступний цикл дослідження буде присвячено математиці. Відповідно, потрібно буде виконувати тестові завдання з математики на комп’ютері. Якщо читацька компетенція певною мірою формується завдяки смартфонам та соцмережам, то використання математичних моделей на комп’ютері навряд розповсюджене у школі. Можливо, це стане викликом для учасників тестування.

Також ми будемо брати участь (точно у пілотному етапі) у розділі «Креативне мислення». Він передбачає аналіз того, наскільки учасники тестування здатні генерувати нові ідеї та оперувати інструментами для створення нового. Думаю, це буде захоплюючим розділом не тільки для учасників тестування, а і для вчителів, які хотіли би побачити подібні інструменти.

Важливий етап для нас та української освіти – ще більше підтримки та забезпечення дітей з особливими освітніми потребами. На сьогодні у ЗНО в нас є пристосування: ми проводимо тестування для дітей із порушенням зору та слуху, проблемами рухової системи. Однак минулого разу ми не мали можливості долучити таких дітей до PISA. До наступного циклу ми будемо долучати дітей з особливими освітніми потребами, і вони зможуть відчувати себе частиною PISA.

Основна мета

Минулого тижня у нас була дискусія: що робити, якщо діти не відчувають себе щасливими у закладі освіти і як це має вплинути на систему освіти? Але питання у тому, що таке щастя? Як поняття «щастя» було сформульовано? Що у його значення вкладала дитина?

Це класичний приклад того, як інколи можна неправильно інтерпретувати результати PISA. Поняття «щастя» у різних країнах – різне, тому порівнювати країни за цією ознакою недоцільно. Наприклад, у Фінляндії результат був завжди високим, але коефіцієнт щастя – низьким. У США результат був нижчим, а коефіцієнт щастя – вищим. Пізніше з’ясувалось, що розуміння щастя в цих країнах різне: для фінів щастя – це щось неймовірне, про що вони не сильно хочуть писати, а для американців щастя – це абсолютно постійний стан.

Надважливим є не просто отримати результати PISA, а з’ясувати, які чинники вплинули на нього. Глибоко дослідити кожен чинник, який ми отримаємо з національного міжнародного звіту. Чи є цей чинник релевантним та обґрунтованим? Чи розуміємо ми, про що говоримо, коли обговорюємо цей чинник?  

Наступне – це використання всієї інформації для прийняття політичних та управлінських рішень, для удосконалення того, що у нас сьогодні є.