Команда Анни Новосад, 11-го Міністра освіти і науки України, підготувала Перехідну книгу для нових очільників МОН, в якій йдеться про основну роботу Міністерства за останні 6 місяців, а також про подальші стратегічні пріоритети.
“За останні 6 місяців нашій команді вдалося зробити чимало, щоб зберегти та примножити зміни у системі освіти і науки України. Для мене було надзвичайною честю очолювати це Міністерство, працювати разом із вами, я вірю, що саме тут народжується майбутнє нашої держави. Я дуже щиро сподіваюсь, що наступний Міністр продовжить ті надзвичайно важливі зміни, які тривають і в освіті, і в науці останні 6 років. А щоб майбутньому колезі було легше розібратися в усіх процесах, що відбуваються в Міністерстві, ми підготували Перехідну книгу від одного Міністра до наступного, щоб докладно розповісти про те, що вже було зроблено, і порекомендувати кроки, які необхідно зробити надалі”, – повідомила Анна Новосад у своєму фінальному відео.
Зокрема, в Перехідній книзі йдеться про такі основні ініціативи МОН останніх 6 місяців.
Трансформація дошкільної освіти – доступу до неї та її якості – необхідна для розвитку українських дітей та економіки країни. PISA та ЗНО показують, що діти, які ходили в садочок, значно успішніші в математиці, ніж їхні однолітки, що пішли одразу в школу.
Крім того, якісна дошкільна освіта – це шанс на успіх для українських жінок. Згідно з дослідженням Центру економічної стратегії, українська економіка може отримати від 7,5 до 23,6 млрд доларів США через збільшення зайнятості жінок. Також результати опитування, що робилось в межах цього ж дослідження, показали, що необхідність догляду за дітьми – найпоширеніша причина незайнятості жінок. 57% опитаних перебували в декретній відпустці. При цьому 64% жінок відзначили, що покращення якості дошкільної освіти та доступність комунальних садків дозволить їм вийти на роботу.
Впродовж 2019 року Урядом у партнерстві з органами місцевого самоврядування було створено 19 тис додаткових місць у дитсадках. При цьому на 6,9 тис скоротилась черга у заклади дошкільної освіти. На початок року вона склала 26,7 тис дітей.
Спрощено умови для роботи та відкриття садків – дошкільні заклади можуть залучати компанії для забезпечення харчування і медичного обслуговування, а також наймати на роботу не лише педагогічних працівників. Це дасть можливість відкривати маленькі садочки – як комунальні, так і приватні.
Розпочато роботу над новим базовим компонентом дошкільної освіти, який визначає, що саме має вміти дитина до школи. Комплексні публічні консультації щодо цих змін тривали протягом листопада-грудня 2019 року в шести містах України: Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі, Львові та Тернополі із залученням учасників і учасниць з інших областей України. В цілому участь у консультаціях (офлайн та онлайн) взяли близько 3 тис осіб.
Ці напрацювання проаналізовано, їх можна використовувати для подальшої реформи дошкільної освіти.
Документ створює більше можливостей для учнів:
Більше можливостей для вчителів:
Більше можливостей для батьків:
Більше можливостей для освітніх управлінців:
Міністерство освіти і науки розробило новий Державний стандарт базової середньої освіти. Проєкт стандарту опубліковано на сайті МОН до громадського обговорення. Відтепер він містить не лише загальні, а й конкретні вимоги до того, що мають знати учні. Так вчитель чітко розумітиме, до якого результату варто прагнути, та матиме повну свободу в тому, як цих результатів досягати.
З 2020 року вчитель сам обиратиме, де проходити підвищення кваліфікації – чи в ІППО, чи в громадській організації, чи в приватному закладі освіти, а держава спрямовуватиме на це кошти.
Уряд спрямував додатково 2,2 млрд гривень для виплати заробітних плат вчителям. Саме такої додаткової суми потребувала освітня субвенція, щоб забезпечити фінансування на основі реальної кількості учнів, а не на основі минулорічної, як було до цього.
Кабмін спрямував у регіони субвенцію в розмірі 1 млрд 553 млн грн для виплати надбавок молодим вчителям – понад 73 тис педагогів зі стажем до 10 років отримають виплату в 21 020 грн наприкінці 2020 року.
В бюджеті 2020 року закладено удвічі більше коштів, ніж 2019-го – 7 млрд 564 млн 731 тис грн – на модернізацію та оновлення освітньої інфраструктури. Зокрема, йдеться про:
В Законі “Про повну загальну середню освіту” деталізовано статтю “Про мову освіти” Закону “Про освіту”. 6 листопада 2019 року нарешті запущено роботу Національної комісії зі стандартів державної мови. Завдання Комісії – встановлення стандартів державної мови і методів перевірки рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства чи зайняття визначених законами посад.
Якщо на початок 2019 року в інклюзивних класах навчалося трохи більше 12 тис дітей з особливими освітніми потребами, то на початок 2020-го ця цифра склала 19 345 учнів. Тобто відбулося зростання на 61,2% впродовж лише 2019 року.
Для того, щоб ці учні отримували якісні послуги, було відкрито 104 ІРЦ, зараз їх вже більше 600. Вони діагностують дітей та надають батьками та вчителям рекомендації щодо успішного навчання і адаптації цих учнів у колективах.
Розроблено проєкт плану заходів до Року математики в Україні, який, зокрема, включає літні табори та тренінги для вчителів, активності для учнів, популяризацію математики у співпраці з великими приватними компаніями, а також відкриття музею математики в Україні.
Розпочав роботу Український інститут розвитку освіти (УІРО) – агенція, що замість Інституту модернізації змісту освіти займатиметься впровадженням НУШ, а пізніше і зовсім перебере повноваження установи, зокрема експертизу і закупівлю підручників. УІРО вже восени розпочне експертизу підручників для 4-х класів. Ще більш комплексні новації передбачено для підручників, що будуть друкуватися у 2022 році.
В 5 разів збільшено інвестиції у професійну освіту – 2020-го у створення НПЦ буде інвестовано 259 млн грн. Створено також прозорі правила, які допоможуть чесно на конкурсній основі розподілити ці кошти для профтехів.
2019 року МОН повноцінно увійшло у роботу з проєктом МОН та ЄС “EU4Skills: Кращі навички для сучасної України”. Його загальний бюджет – 58 млн євро. Він передбачає:
Початок аудиту системи професійної освіти.
Підготовлено проєкт Закону «Про професійну освіту», який передбачає комплексну зміну профосвіти, зокрема створення єдиної потужної ланки професійних коледжів.
Розвиток дуальних програм, за якими діти до 70% навчального часу проводять на реальному виробництві.
2019-го на 73,4% зросла кількість учнів у дуальних програмах, на 66,6% зріс спектр професій, за якими діють дуальні програми, та на 32% зросла кількість закладів, що мають такі програми.
Зміна системи державного фінансування закладів вищої освіти. Замість фінансування на основі кількості студентів та ставок у штатному розписі, починаючи з 2020 року університети отримують бюджетні кошти відповідно до результатів їхньої діяльності.
Відтепер більше фінансування отримують ті заклади вищої освіти, які мають кращі результати своєї діяльності, зокрема вищу зайнятість випускників, більше замовлень від бізнесу та міжнародних грантів, а також входять до міжнародних рейтингів.
Окрім того, передбачено підтримку регіональних університетів, які страждали від попередньої системи найбільше. Запроваджено регіональний коефіцієнт, який дає додаткове фінансування університетам, що знаходяться поза Києвом. Адже розвиток регіонів неможливий без розвитку університетів у них.
Також у новій системі передбачено більше коштів на підготовку студентів технічних, природничих та аграрних спеціальностей, адже саме від них залежить технологічний розвиток нашої країни.
Нова система є повністю відкритою, Міносвіти вперше опублікувало розрахунки бюджетів усіх університетів з усіма показниками. Тепер кожен може перевірити, як, чому та скільки коштів платників податків дісталось тому чи іншому закладу.
Так, у підпорядкуванні МОН – 136 закладів вищої освіти та 12 їхніх філій, які мають власні кошториси. У 2020 за новою формулою результат розподілу фінансування такий:
17 університетів отримали збільшення фінансування на понад 15 мільйонів гривень. Серед них – Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського, Львівська політехніка, Харківський політехнічний інститут, Сумський державний університет, Ужгородський національний університет та ін. Таке збільшення фінансування дозволить багатьом закладам відчутно підвищити оплату праці тим своїм викладачам та науковцям, чия робота забезпечує високі результати діяльності університету.
Для впровадження цих змін вже розроблено більше 10 підзаконних актів, зокрема – зміни до типового договору для ректорів, що включає ключові показники ефективності. Зміни до типового договору пройшли громадське обговорення та були направлені на погодження в ЦОВВ.
Під час зустрічей ми презентували та обговорювали наші плани змін (формулу фінансування, фінансову автономію, індикативну собівартість), тисячі разів відповідали на найрізноманітніші питання (до останнього питання в залі), отримували неоціненний зворотній зв'язок. Загалом наші зустрічі відвідало понад 7 тисяч викладачів у різних куточках України. Також ми провели перший Форум вищої освіти, де зібрали керівників закладів вищої освіти, бізнес, медіа, аби показати досвіди та успіхи українських університетів, які варто запозичувати та поширювати.
МОН розпочало пілотний проєкт із дуальної освіти, в якому беруть участь 44 університети та коледжі з різних куточків країни. Тобто студенти будуть отримувати теоретичну підготовку в закладі освіти і водночас проходитимуть навчання безпосередньо на підприємствах обсягом до 60% часу програми. Таким чином студенти вже під час навчання отримають практичний досвід та будуть володіти необхідними навичками роботи з обладнанням, програмним забезпеченням та будуть знати виробничі процеси.
З 1 вересня 2020 року для вступників на найбільш популярні спеціальності контрактне навчання коштуватиме не менш як 60% вартості, яку сплачує за бюджетні місця держава. Зміни не торкнуться студентів, які вже навчаються. Вартість навчання буде корелюватись із доходами людей у регіоні. Якщо ціна буде вища, ніж три середні офіційні заробітні плати у області, університети зможуть не підвищувати її.
Це дозволить зробити плату за навчання відповідною реальним витратам університету на підготовку студента та дозволить інвестувати в лабораторії, платити вищу зарплату кращим викладачам та забезпечить якісне навчання для кожного студента.
Громадяни мають право отримати податкову знижку на витрати на навчання. Батьки студентів або самі студенти, якщо вони протягом навчання працюють, можуть повернути 18% вартості контракту. Водночас держава надаватиме пільгові кредити за ставкою 3% на навчання в університетах. Це забезпечить можливість кожному отримати доступ до бажаної спеціальності.
До нового складу колегії увійшло 13 представників закладів вищої освіти та наукових установ. Натомість попередній склад налічував 34 особи.
Вперше у дорадчому органі МОН – Тамара Гундорова, завідувачка відділу Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Вона, зокрема, активно працює у сфері протидії академічній недоброчесності. Також до оновленого складу увійшли Олексій Колежук, заступник голови Наукового комітету Нацради з питань науки та технологій, та Наталія Кузнєцова, віцепрезидент Національної академії правових наук України.
Цей склад атестаційної колегії через академічний плагіат, низький рівень дисертаційних досліджень та невідповідність паспорту наукової спеціальності скасовував рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів незалежно від жодної кон’юнктури.
Зокрема, було скасовано рішення спецради Д 29.053.02 про присудження ступеня доктора наук Ющенку Петру Андрійовичу (спеціальність “Історія України” 07.00.01) через невідповідність належним критеріям, які висуваються до докторських дисертацій, зокрема не містить авторських наукових положень та науково обгрунтованих результатів у галузі історичної науки, що розв’язують важливу наукову або науково-прикладну проблему, наявність текстових запозичень і некоректних посилань. Тема дисертації – “Києворуська спадщина в історичній пам’яті українського суспільства (XII – початок XXI ст.)”.
Окрім цього, атестаційна колегія вживала санкції до недоброчесних спеціалізованих вчених рад.
Звільнено керівника департаменту ліцензування, а ліцензування у сферах фахової передвищої освіти та професійно-технічної освіти вже здійснюється електронно.
Передбачено оновлення модулів, що відповідають за проведення вступної кампанії. Передбачено створення модулю моніторингу зайнятості випускників закладів вищої освіти для вдосконалення формули фінансування вищої освіти. Заплановано також в межах ЄДЕБО створення кабінетів здобувачів вищої освіти, через які здійснювався би зворотній зв‘язок зі студентами. Доопрацювання також передбачає взаємодію баз даних системи ЄДЕБО та центру тестування МОЗ для верифікації дипломів випускників-медиків і перешкоджання підробці результатів КРОК.
Зрушив з місця проєкт, яким передбачено фінансування заходів з енергоефективності 21 закладу вищої освіти та 10 закладів професійної освіти.
До складу новоутвореного закладу Національний університет економіки і технологій імені Михайла Туган-Барановського увійшли:
З Перехідною книгою команди Анни Новосад, 11-го Міністра освіти і науки України, можна ознайомитись тут.