МОН продовжить розвиток мережі навчально-практичних центрів із сучасним обладнанням на базі ПТНЗ, - гендиректор директорату профосвіти МОН Ірина Шумік

Як успішно поєднати практичне навчання з теоретичним, які проблеми виникають під час обслуговування навчально-практичних центрів (НПЦ), а також чого не вистачає сучасній професійній освіті. Усе це обговорили керівники закладів профосвіти разом з представниками Міністерства освіти і науки України та швейцарськими партнерами під час наради у Києві. Захід пройшов в межах конкурсу з фахової майстерності серед учнів-сантехніків.

“Протягом останніх двох років Уряд профінансував створення 19 навчально-практичних центрів з професії “Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування”. Таким результатом завдячуємо першим 6 НПЦ, які було створено в межах українсько-швейцарського проекту “Державно-приватне партнерство для поліпшення санітарно-технічної освіти в Україні”. Партнери показали нам, наскільки дієвою є увага до практики під час навчання. Адже в Німеччині існує досвід, коли дитину не зараховують до закладу, поки роботодавець не підтвердить, що після закінчення навчання надасть їй робоче місце. Підтримавши розпочату справу, нам вдалось утворити мережу профільних центрів, один з яких є у кожній області. Наразі для нас важливо почути думку тих, хто працює у центрах на місцях. Дізнатися, з якими проблемами вони стикнулися у роботі, як реагують учні на навчальні зміни тощо. Окрім цього ми плануємо, що МОН продовжить розвиток мережі навчально-практичних центрів із сучасним обладнанням на базі ПТНЗ”, - зазначила генеральний директор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

Вона розповіла, що наразі загалом вже відкрито 63 навчально-практичні центри. З них - 50 відкрито за кошти держбюджету, решта - за фінансової підтримки бізнесу. Так, за минулі 2 роки також відкрито 4 НПЦ з професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» та 27 НПЦ за професією «Швачка. Кравець. Закрійник»

Серед проблем про які розказали керівники ПТНЗ - швидка витратність навчальних матеріалів під час занять, а також оформлення неповнолітніх учнів на платне стажування. Крім того, потребує ширшого висвітлення інформація про навчання та вступ до ПТНЗ, чому часто приділяється недостатньо уваги. Результатом цього є низька обізнаність серед школярів про затребувані професії, можливості професійної освіти тощо.

Ще одне питання, яке потребує вирішення - невідповідність навчальних планів до запитів підприємств. І у цьому найкраще використати можливості децентралізації, щоб кожен регіональний НПЦ міг тісно взаємодіяти з роботодавцем і враховувати його побажання при складанні планів.

Учасники також дізналися про новації, які у майбутньому чекають на професійно-технічну освіту.

“Нині МОН завершує роботу над концепцією сучасної професійної освіти, яка дасть розуміння сучасних цілей та мети цього освітнього напряму. Головні зміни стосуватимуться питань фінансування та управління ПТНЗ. Далі маємо підвищити якість послуг, а також поглибити державно-приватне партнерство, яке вже успішно реалізується на базі закладів. Однак у концепції ми хочемо напрацювати й альтернативні форми співпраці між закладами освіти та підприємствами. Адже ми підтримуємо усі ініціативи, пов'язані з покращенням навчальних умов”, - розповіла Ірина Шумік.

Проект щодо покращення санітарно-технічної освіти спільно з Міністерством освіти і науки реалізовують Швейцарське бюро співробітництва в Україні, швейцарська компанія Geberit та Ресурсний центр “Гурт”. У липні закінчується перша фаза проекту, яка передбачала створення НПЦ. Вже з серпня 2018 року організатори планують розпочати другу фазу, яка передбачає підвищення ефективності роботи НПЦ та сприяння працевлаштуванню учнів за фахом.

Нагадаємо, що МОН продовжує роботу з цільовими групами щодо проекту концепції розвитку професійної  освіти.