Лілія Гриневич: ми робимо реформи в сферах освіти та науки, бо для безпеки в сучасному світі військової сили недостатньо, потрібен людський капітал

В Україні спостерігається віковий розрив між поколіннями науковців – здебільшого працюють вчені поважного віку та молоді науковці, адже саме середньої вікової категорії «відтік мізків» торкнувся найбільше. Про це розповіла Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час виступу в межах 11-го Безпекового форуму в Києві сьогодні, 13 квітня 2018 року.

«Є кілька чинників, що спричиняють цей відтік кадрів. Є економічна ситуація в країні, є війна, що також чинник. 2016 року ми досягли історичного мінімуму фінансування науки – лише 0,16% ВВП. 2018-го нам вдалося вирівняти ситуацію. Відбулося збільшення інвестицій: на 38,2% для НАН України та на 12,3% для МОН на університетську науку. Але цього категорично недостатньо. Я мушу визнати, що ми разом з нашою повільною бюрократичною машиною зараз не можемо забезпечити виконання тих очікувань, що були рушієм для людей на Майдані. Але це не означає, що ми не маємо рухатися вперед, і ми робимо це», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона додала, що зараз Міністерство освіти і науки України перебуває в процесі здійснення щонайменше чотирьох реформ, які безпосередньо впливають на розвиток людського капіталу.

«Ми робимо реформи в сферах освіти та науки, бо для безпеки у сучасному світі військової сили недостатньо, потрібен людський капітал. Понад 65% населення України сьогодні, в цю хвилину, дотичні та піддаються впливу системи освіти в Україні. Серед них – 1,3 млн дошкільнят, більш як 3,5 млн школярів, 1,6 млн студентів, близько 300 тис учнів закладів професійної освіти та 18 млн батьків. Насправді ж, по суті, практично все населення нашої держави – продукт системи освіти. Сьогодні не лише ми, а й увесь світ перебуває в освітній кризі та шукає шляхи адаптації до викликів нового часу», – повідомила Міністр.

Лілія Гриневич відзначила, що за даними досліджень, проведених в Гарвардському та Стенфордському університетах, тільки 15% кар’єрного успіху забезпечується рівнем професійних навичок. У той час як інші 85% – це так звані «м’які навички» (Soft Skills).

«1 вересня 2018 року всі першокласники вже навчатимуться за новим Держстандартом початкової освіти, який враховує та передбачає запровадження компетентнісного підходу до навчання у наших школах. Саме за рахунок цього ми зможемо стимулювати розвиток м’яких навичок у наших дітей. І, звісно, не буває реформ без інвестицій. З 2016 року нам вдалося збільшити частки видатків на освіту в держбюджеті до 6,7% ВВП з 5,7% ВВП. Це значний крок вперед», – наголосила Міністр.

Нагадуємо, що в перших класах, які з 1 вересня 2018 року навчатимуться за новим стандартом початкової школи, має бути організовано 8 навчальних осередків. Їх створення підтримає держава спеціальною субвенцією майже в 1 мільярд гривень.