Кожна національна громада зможе впливати на кількість годин вивчення материнської мови в школі через навчальний план, - заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей

Як представники національної громади чи корінного народу можуть впливати на кількість годин вивчення материнської мови. Це питання заступнику Міністра освіти і науки України Павлу Хобзею поставили представники кримськотатарського народу під час очних консультацій щодо розробки мовної статті проекту закону «Про загальну середню освіту».

«Кількість навчальних годин, що витрачається на той чи інший предмет, визначається навчальним планом. Базові навчальні плани закладені у Державний стандарт. Так, у КМУ вже чекає на прийняття Держстандарт початкової освіти. У ньому передбачено 4 базові навчальні плани, зокрема ті, що стосуються навчання національних меншин. Там ми заклали, що школа сама визначатиме, скільки годин відвести на вивчення рідної мови, а скільки – на іноземну», - розповів Павло Хобзей.

По суті статті представники кримськотатарського корінного народу також попросили внести зміни до пункту 3, в якому йдеться, що «особам, що належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується право вивчати мову відповідного корінного народу або національної меншини в комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства».

Зокрема, йшлося про те, щоб до слова «гарантується» додати слово «забезпечується».

«Розумієте, для нас важливо, аби можливості вивчати рідну мову в школі також забезпечувалися державою, а не лише гарантувалися. Бо гарантуватися – це право, яке може як підтримуватися, так і не підтримуватися з боку держави», - зазначив голова Громадського об’єднання «Кримський інститут стратегічних досліджень» Арсен Жумаділов.

Заступник Міністра зі свого боку зауважив, що відповідне формулювання закладене в законодавство зараз, і наразі на державному рівні трактується в тому числі, як необхідність забезпечення державою відповідного права. Однак він також додав, що оскільки слово «забезпечується» жодним чином не змінює задуму і цілей статті, МОН не має заперечень щодо його додавання у відповідний пункт.

Окремою темою обговорення став статус та підтримка функціонування Національно-культурних центрів. Зокрема, йшлося про те, що невизначеність правових переваг таких центрів не дає цим організаціям успішно співпрацювати з комунальними та державними закладами.

Сторони погодились, що це питання – предмет іншого закону, що також знаходиться на стадії розробки, а саме закону «Про позашкільну освіту».

«Давайте ви надішлете опис усіх ваших проблем та пропозицій у наш Департамент загальної середньої освіти, а вони вже передадуть їх робочій групі, що працює над проектом закону «Про позашкільну освіту», - запропонував Павло Хобзей.

З текстом мовної статті проекту закону «Про загальну середню освіту», а також планом МОН щодо імплементації статті 7 Закону «Про освіту» можна ознайомитись за посиланням.

Також нагадуємо, що це вже третій день очних консультацій з національними меншинами щодо мовної статті проекту закону «Про загальну середню освіту». У середу, 14 лютого, відбулися консультації з представниками молдовської, німецької, грецької, болгарської, гагаузької та єврейської громад. У четвер, 15 лютого, пройшла зустріч з представниками румунської громади. При цьому представники громадських організацій, що представляють угорську громаду, відмовились від консультацій, зокрема зауваживши, що вважають їх передчасними поки Конституційний суд не розгляне подання щодо відповідності Закону «Про освіту» Конституції