Фінансування закладів профосвіти має надходити з різних джерел і наразі МОН пропонує для цього кілька механізмів, - Лілія Гриневич

Зміни у системі фінансування закладів профосвіти мають вирішити проблеми підготовки кадрів, а також дати нові стимули для співпраці з роботодавцями. Для цього фахівці МОН вже розробили низку пропозицій, але вони потребують доопрацювання та консультацій з іншими відомствами. Про це йшлося під час робочої наради з представниками Уряду та бізнесу, яку сьогодні, 1 серпня 2018 року, провели у Міністерстві освіти і науки України.

Учасниками наради стали представники Мінсоцполітики, Міністерства фінансів, Мінрегіону та Мінінфраструктури, а також очільники професійних об'єднань та асоціацій.

“Не велика частина державного фінансування припадає на навчання учнів за професіями загальнодержавного значення. Також державним коштом покривається здобуття загальної середньої освіти учнів, що навчаються у ПТНЗ. Далі весь тягар падає на органи місцевого самоврядування. Ми хочемо додати інші стимули і джерела фінансування, щоб забезпечити доступ до якісної та сучасної професійної освіти, яку сьогодні потребує ринок праці. Тому ми маємо вдосконалити механізм фінансування закладів ПТО і продумати залучення різних джерел для цього процесу. Наразі фахівці МОН розробили кілька механізмів цієї процедури, і я сподіваюсь, що разом ми дійдемо до конструктивних рішень”, - зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Наразі представники МОН підготували 3 ключові пропозиції різнорівневого фінансування закладів профосвіти:

1. галузеве замовлення: державне/комунальне підприємство, готуючись до реалізації масштабної програми або замовлення, фінансує підготовку робітників, які далі працюватимуть над виконанням програми;
2. міжбюджетні трансферти: міська рада приймає рішення про передачу коштів з міського бюджету обласному. Обсяг замовлення визначатиметься пропорційно кількості учнів, зареєстрованих на території міста або обласного центру;
3. залучення роботодавців до освітнього процесу: 1) підготовка учнів за дуальною формою навчання; 2) навчання за кошти роботодавця.

Так, для того, щоб представники бізнесу мали додаткові гарантії у фінансуванні підготовки працівників, учасники розглянули можливість розробки типової угоди, яку роботодавець вкладатиме з учнем та представником закладу освіти. Таким чином учень безкоштовно здобуватиме освіту та отримає робоче місце після закінчення навчання, а роботодавець - кваліфікованого робітника з гарантованим періодом роботи.

Учасники також розглянули інші важливі потреби профосвіти: можливий механізм формування галузевого замовлення, розробку документів, які б систематизували дуальну освіту, сплату податку за устаткування, яке підприємство може безоплатно передати закладу профосвіти тощо.

Наразі сторони домовились розглянути пропозиції МОН з фахівцями своїх відомств та надати свої рекомендації.

Нагадаємо, що раніше робоча група визначила, що закладатимуть в новий закон “Про професійну освіту”