A-
A+
Пошук
Пошук офіційних документів
Шукайте накази Міністерства та інші законодавчі акти в галузі освіти та науки

ПУТІНЦЕВА ДАР’Я СЕРГІЇВНА

вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Одеської спеціалізованої школи № 117 Одеської міської ради Одеської області

Педагогічний стаж: 7 років.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст другої категорії.

Освіта: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського (2013 р.).

Самооосвіта: курси підвищення кваліфікації на базі КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» (2018, 2020 рр.);

курс «Критичне мислення» на освітній платформі «Прометеус» (2018 рік).

Педагогічне кредо: «Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, учень – факел, який треба запалити».

Педагогічна ідея 

Розвиток емоційного інтелекту учнів технологіями критичного мислення на уроках зарубіжної літератури

Урок літератури – це путівник у світ мистецтва слова, захоплюючих образів, чаруючих пригод. Сучасний урок літератури не повинен обмежуватися отриманням теоретичних та фактичних знань, він має стати провідником до уміння учнів раціонально розпоряджатися індивідуальними природними здібностями: здатністю аналізувати свої емоції з метою покращення процесу мислення; вмінням безпомилково сприймати емоції, оцінювати і генерувати їх таким чином, щоб допомагати мисленню; розумінням емоцій й ідентифікуванням їх, а також рефлекторним скеровуванням емоцій з метою інтелектуального зростання.

Таким чином, емоційна компетентність є важливим чинником, що забезпечує успішну самореалізацію учня в чотирьох умовних зонах: самосвідомість, саморефлексія, самокорекція, саморегуляція.

На мою думку, доцільними та дієвими у роботі з дітьми з метою розвитку емоційного інтелекту є прийоми критичного мислення, які безпосередньо спрямовані на розв’язання суперечностей між життєвим досвідом дітей і новою інформацією на уроках зарубіжної літератури.

Працюю над удосконаленням структури та методичної бази уроків літератури. Перед собою я ставлю завдання розвинути в учнях такі здібності:

- сприймати за моделлю «ціле-частина», аналізувати, порівнювати, синтезувати, порівнювати інформацію з будь-яких запропонованих джерел;

- бачити проблеми, вміти їх сформулювати, ставити запитання;

- висувати гіпотези, оцінювати альтернативи;

- приймати рішення, займати позицію, обґрунтовувати свій вибір.

На кожному етапі уроку (виклик, осмислення, рефлексія) вчитель може орієнтуватися на розвиток емоційного інтелекту учня. Згідно з вимогами та завданнями етапів уроку доцільно розмежовувати й комбінувати прийоми та методи технології критичного мислення.     

Працюючи третій рік над обраною темою, переконана, що саме уроки літератури можуть впливати на формування чуттєвого світу людини. У своїй роботі намагаюся уникати стереотипного типу мислення, на уроках створюю ситуації вільного вибору та пошуку для учнів, де попередній досвід важливий лише в поєднанні з індивідуальним осмисленням.

На першому етапі уроку головне, на мою думку, діагностика емоційного налаштування учнів на урок («Прогноз погоди», «З-Х-Д», «Натхнення»); внутрішня мотивація (фрази з позитивним налаштування), психологічна установка на отримання нової інформації («Дерево передбачень», «Хмари слів» або «Хмарки тег», «Асоціативний кущ»), використання отриманої інформації для спонукання створення учнями проблемної ситуації («Інтрига», «Я впевнена!», «Цікавий факт»). Треба не просто створити комфортне середовище для кожного учня, а й розбудити почуття, індивідуальні емоції сприйняття теми.

Другий етап уроку повинен бути спрямований на таку компетентність, як емоційний інтелект, щоб спонукати до дослідження та осмислення матеріалу (узагальнення в парах, читання з визначенням опорних слів, читання з маркуванням, «тонкі» і «товсті» запитання, «Подвійний щоденник»), мотивувати до ставлення власних запитань та пошуку відповідей («Куб Блума», «Спитай у автора», «Навчаючись вчусь»), відтворювати матеріал з огляду на власне ставлення до нього та власне чуттєве осмислення (найдоречнішим є «Шість капелюхів», «Займи позицію», «Плакат думок», елементи «мовчазної дискусії», «Коло ідей»), експериментувати (спроби  застосувати новий матеріал на практиці за допомогою наявних у них уявлень, знань, умінь), відстежувати хід власних думок («Кластер», «Досьє», «Інтелект-карти», «Літературний трейлер», «Сторінка в соціальній мережі», елементи «перевернутого класу»). Уся робота на уроці спрямована на допомогу дитині відкрити мозковий емоційний центр, який тісно пов’язаний із тим «фільтром» мозку, через який інформація проникає в довготривалу пам’ять. І вчитель у цьому процесі – лише «провідник та помічник».

Найважливіший для розвитку критичного мислення та емоційного інтелекту в учнів є третій етап уроку, на якому учні повинні переконатися чи змінити свої бачення; зрозуміти, як вони можуть це використовувати; резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з давно відомим.

Застосовую на цьому етапі такі методи розвитку емоційного інтелекту: сенкан, «шкала думок», дискусія, мотиваційні питання, метод «Прес», «ПМЦ (Плюс, Мінус, Цікаво)».

Посилання на відеорезюме: 

https://www.youtube.com/watch?v=buRlJPBoVqA