A-
A+
Пошук
Пошук офіційних документів
Шукайте накази Міністерства та інші законодавчі акти в галузі освіти та науки

ХАРІТОНЕНКО ЛЕСЯ АНАТОЛІЇВНА

директор Ірпінського навчально-виховного об’єднання «Ірпінський ліцей інноваційних технологій – Мала академія наук» Ірпінської міської ради Київської області

Педагогічний стаж: 21 рік.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.

Педагогічне звання: старший учитель.

Освіта: Київський національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (2011 р.).

Самоосвіта: учасник та спікер всеукраїнських заходів, зокрема, (не)конференцій EdCamp Ukrainе, координатор освітніх заходів у місті Ірпінь (2017-2020);

тренер авторських майстер-класів на курсах підвищення фахової кваліфікації для учителів зарубіжної літератури, української мови і літератури на базі КНЗ Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти пелагічних кадрів», (2017-2018);

учасник та спікер навчально-практичних, науково-практичних семінарів, вебінарів на освітньому порталі «Всеосвіта», конференцій і нарад міського, обласного та всеукраїнського рівнів (2018-2020).

Педагогічне кредо: «Нинішній урок – демократичний, який проводиться не для учнів, а з учнями» (І. Підласий).

Педагогічна ідея

Впровадження ідеї «Використання інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури задля формування успішної особистості в контексті нової української школи» розкриває завдання сучасного закладу освіти щодо розвитку компетентнісної освіти та окреслює механізми формування здобувача освіти як високодуховної, інтелектуальної, творчої, всебічно розвиненої особистості, готової приймати будь-які виклики часу.

Учитель приймає виклик сучасних потреб дитини та суспільства, адаптується до змін, будуючи та «малюючи» свої уроки на засадах партнерства з підростаючим поколінням. Уроки літератури – вдала платформа для формування відповідальної та мислячої людини.

На уроках зарубіжної літератури учитель мотивує до серйозної інтелектуальної праці: розширює читацький досвід учнів, розвиває їх мовлення; навчає дітей цінувати прекрасне, використовуючи його для формування себе як особистості; розвиває творчі здібності учнів шляхом застосування прийомів креативного та критичного мислення; використовує краєзнавчі матеріали та історичні відомості; зацікавлює дітей видатними постатями культури, історичної спадщини та літератури; вчить учнів аргументувати свою думку шляхом аналізу та синтезу; розвиває уміння використовувати набуті знання та встановлювати логічні зв’язки із повсякденним життям, застосовуючи елементи STEM-освіти; формує у здобувачів освіти здатність знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях, робити власний вибір, обстоювати свою думку і власну гідність, бути ініціативною, наполегливою у досягненні поставленої мети, впроваджуючи в освітньому процесі елементи лідерських навичок.

Реалізація педагогічної ідеї відбувається через:

- опанування програмовим матеріалом здобувачами освіти на рівні державного стандарту освіти;

- розвиток предметних і життєвих компетентностей, які є взаємопроникненими та органічно поєднаними.

Значну увагу приділяю нестандартним формам проведення уроку (заняття): гра, мандрівка, дослідження, міні-проєкти, диспут, лекція-воркшоп, презентація, конференція тощо. Як результат – творчо розвинена особистість, яка має необхідні для самореалізації знання з предмета; здатна до використання у практичній діяльності набутих знань і досвіду; мотивована на постійне самовдосконалення, вміння працювати в команді на спільний результат.

Застосовую в своїй діяльності методи колективно-групового навчання та псевдо-перевернутого класу. Ці форми співпраці допомагають учням в опрацюванні дискусійних питань та сприяють розвитку самостійного навчання, критичного мислення, емоційного інтелекту.

Використовую прийоми критичного мислення: «Займи позицію» (діти намагаються визначитись із позицією захисту чи засудження поведінки пані Боварі чи парфумера, вчинку Р. Роскольнікова); дискусія, дебати, сенкан, «Асоціативний кущ», діаграма Вена (застосовуючи її, діти співставляють схоже та відмінне між Джонатаном Чайкою та Маленьким Принцом), вільне письмо, «мозкова атака», «Гронування», таблиця «Знаю, дізнався, хочу знати», метод «фішбоун» (причинно-наслідкові зв’язки у творах «Маленький принц», «Міщанин-шляхтич», «Ромео і Джульєтта» тощо).

У практичній діяльності послуговуюсь елементами скрайбінгу – способом візуалізації інформації, що подається на різних етапах уроку. Особливо доцільно цей спосіб використовувати під час опрацювання нового матеріалу (відображення відомостей про життя та творчість письменників, збирання фонових знань до роботи з художнім текстом), а також під час вивчення текстів напам’ять. 

Особливо дієвим є використання прийомів ейдетики (швидкого запам’ятовування і розмірковування над прочитаним). Облаштування вернісажу із малюнків та дитячих поробок є проявом їх здібностей та умінь у поєднанні з вивченням теоретичного матеріалу (література та мистецтво).

Під час читання творів різних народів світу відбувається розвиток полікультурної компетенції, відбувається порівняння тобто встановлення схожості та відмінності між нашими народностями, що сприяє не лише знайомству з традиціями та культурою різних народів, а й розвитку емпатії та поваги. 

Плануючи види роботи, які будуть використані на уроці, враховую  індивідуальні особливості дітей (форма сприйняття інформації: аудіали, візуали та кінестетики; психологічні особливості), що значною мірою впливає на хід уроку та його результативність.

В епоху сучасних новітніх технологій учитель також має бути обізнаний у різних сферах життя підлітків: чим захоплюються, чим живуть, в чому вбачають перспективу свого становлення у майбутньому. Цю інформацію варто брати «на озброєння» педагогу, адже це є місточком у педагогіці партнерства.

Захоплення дітей інформаційними технологіями, винаходами та продукуванням стартапів може бути дієвим інструментом на уроці, зокрема, поєднання літератури зі STEM-освітою (предмети природничо-математичного циклу). Наприклад, розробити денне меню мешканцям країни Ліліпутії (сніданок, обід, вечеря) з урахуванням маси страви та кілокалорій у порівнянні зі звичайною людиною, зростом як Гуллівер (література+математика+біологія+екологія); створити макет катапульти для захисту ліліпутів від нападу армії блефусканців (література+ математика+фізика+технології); «Маленький принц» – завдання: хлопчик опинився на безлюдному острові і його дії: як вибратись з острова (життєвий досвід), як опріснити воду для пиття (спосіб опріснення води - фізика), як розвести вогнище (лінзи окулярів під дією сонячного проміння) – його підібрали з острова на судно китобійники, яких він став переконувати не вбивати китів, тому що це є правопорушенням за Конвенцією ООН (екологія + правознавство); створення 3D-моделі острова ліліпутів.

Освітній процес нині передбачає синтез різних навчальних дисциплін, в парадигмі формування культури та розробки інтегрованих курсів із застосуванням елементів ТРИЗ-технологій. Інтеграція різних предметів на уроках літератури – добре підґрунтя для освоєння та опрацювання змісту художнього твору.

Специфіка курсу «Зарубіжна література», на мій погляд, полягає в  засвоєнні системи світових надбань і цінностей, де дитина є особою, яка сформувавши себе, буде зв’язувати сьогодення із майбутнім.

Посилання на відеорезюме:

https://youtu.be/7GJJTbrQPiA